А в Болгарії — це взагалі національне свято й вихідний. У День болгарської освіти, культури й слов’янської писемності в усіх містах країни проводяться урочисті ходи працівників освіти й культури, учнів шкіл, студентів під мелодію пісні «Върви, народе възродени» («Крокуй, народе, що відродився»), яка нині вважається шкільним гімном.

За традицією учасники цього параду покладають квіти до пам’ятників творцям слов’янської абетки рівноапостольним святим братам Кирилу й Мефодію, які є майже в усіх містах країни. В Софії урочиста хода вчителів, школярів, професійних і самодіяльних артистів, до якої приєднуються викладачі університетів, міністри, священнослужителі, мер міста й сам президент, також завершується біля пам’ятника Кирилу й Мефодію. Тут із привітаннями виступають президент Румен Радев і мер Софії Йорданка Фандикова. Потім школярі читають вірші болгарських поетів, співають пісні. І майже кожний тримає в руці болгарський прапорець.

У Болгарії дуже люблять і поважають це світле травневе свято, що гуртує людей, які пишаються своїми просвітителями, поетами й письменниками, котрі в роки османсько-турецького ярма зберігали рідну мову, закликали народ на боротьбу з поневолювачами. А поет і революціонер Христо Ботєв, який, до речі, вчився в Одесі, навіть очолив повстання проти турецьких поневолювачів і героїчно загинув у нерівному бою 2 червня 1876 року. Це сталося за два роки до визволення Болгарії.

Напередодні свята  вручаються державні премії в галузі літератури, театру, кіномистецтва, визначаються й нагороджуються найкращі вчителі шкіл і викладачі вишів. 

І, звісно, ЗМІ цими днями приділяють багато уваги тому, як нинішнє покоління долучається до культури.

Наприклад, Болгарське національне радіо з посиланням на опитування і статистику зазначило, що болгари останнім часом стали частіше ходити до театрів, ніж у кіно. Зараз у країні працюють 75 театрів, на сценах яких у 2018 році було поставлено 15 155 вистав. Їх подивилися 2 389 000 глядачів. А тепер порівняйте зі статистикою стосовно «наймасовішого з мистецтв» — кіно. В 2018 році в країні працювало 69 кінотеатрів із 226 екранами. В них було показано 8 575 фільмів, з яких 1 077 — болгарських, 2 359 — європейських, 4 463 — виробництва США й 676 — інших країн. Але кіносеансів, порівняно з попереднім роком, стало менше на 2,1 відсотка, а кількість глядачів скоротилася на 11,3 відсотка. Як зазначається, у кіно зараз переважно ходять молоді люди й не завжди для того, щоб подивитися ту чи іншу стрічку. Для них темний зал — хороше місце для побачень. Люди ж середнього й похилого віку ходять у кіно лише під час проведення в Болгарії різних кінофестивалів, коли на екранах показують світові новинки. А так найкращим екраном для перегляду фільмів вони вважають телевізійний. 

До речі, зараз по одному з каналів кабельного телебачення показують український серіал «Слуга народу», від якого всі в захваті. Болгари тепер зрозуміли, чому артист, який виконує роль Василя Голобородька, отримав довіру народу й був обраний президентом України. Дуже симпатизують йому молоді люди, але розуміють, що кіно відрізняється від реалій життя, де без політичного досвіду керувати такою величезною країною, як Україна, дуже й дуже важко.

Але повернімося до театру. Чимало столичних театрів приваблюють глядачів різними акціями. Наприклад, у День святого Валентина знижують ціни на квитки для закоханих пар. А нещодавно міністерство культури й міністерство освіти підписали договір про безплатне відвідування театрів країни організованими групами школярів, про показ артистами вистав, поставлених за творами зі шкільної програми, в навчальних закладах. Це сприяє розвитку театральної культури в молоді зі шкільної лави й уже позначається на статистичному зростанні відвідувань спектаклів.