Утримання коледжів не можна перекладати на місцеві бюджети. Таку думку в інтерв’ю нашому виданню висловив народний депутат України, голова підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, голова Ради Громадської організації «Всеукраїнська асоціація працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації» Олександр Марченко (на знімку). На його переконання, ухвалений 14 травня у першому читанні проект Закону України «Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321-д) потребує істотного доопрацювання. Крім того, паралельно має бути ухвалено проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо прийняття закону «Про фахову передвищу освіту») № 8460, що забезпечить не містечковий, а державний підхід до розвитку цієї освітньої ланки. Документ передбачає фінансування фахової передвищої освіти за рахунок коштів держбюджету, зокрема, в частині державного замовлення на підготовку фахівців у коледжах державної форми власності. Проект розроблено групою народних депутатів за участі представників Асоціації працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які нарешті отримали надію на те, що з ухваленням нових законів технікуми й коледжі не підуть у небуття, а посядуть гідне місце в українській системі освіти. Бо турбота про освіту сьогодні — це турбота про майбутнє України, про майбутніх працівників медицини, а головне — про освічених захисників Батьківщини.

— Верховна Рада восьмого скликання зробила важливий крок до повернення коледжів у правове поле, — вважає Олександр Марченко. — Нарешті вони знайдуть своє місце в нашій системі освіти. Відповідно до законопроекту, коледжі (колишні ВНЗ I-II рівнів акредитації) належатимуть до фахової передвищої освіти і замість молодших спеціалістів готуватимуть фахових молодших бакалаврів.

— Одне з найбільш дискусійних питань — система фінансування закладів фахової передвищої освіти. Якою вона має бути, на вашу думку?

— Левова частка фінансування закладу фахової передвищої освіти має надходити з центрального бюджету і розраховуватися відповідно до кількості студентів, які в ньому навчаються. Якщо перекинути утримання коледжів на місцевий рівень, ми ризикуємо втратити окремі навчальні заклади. Місцева влада може позбутися такого «тягаря» — так само, як позбулася багатьох профтехучилищ.

Я прихильник багатоканального фінансування фахової передвищої освіти. І категорично проти містечкового підходу до управління такими закладами та їх забезпечення. Треба пам’ятати, що коледжі готують фахівців не тільки для регіонального ринку праці. Децентралізація — не привід перекладати відповідальність за утримання коледжів на місцеву владу, адже в неї часто бракує на це ресурсів. Та й стратегічним баченням шляхів розвитку освіти місцеві чиновники похвалитися не можуть. Завжди є спокуса підходити до фінансування за хуторянським принципом: дітей зі своєї області, району чи ОТГ ми вивчимо коштом місцевого бюджету, а «чужі» нехай платять зі своєї кишені. Потрібні для себе спеціальності профінансуємо, потрібні для сусідів — ні. Мовляв, у нас війна і треба економити. Насправді такі підходи суперечать державним інтересам, адже можуть створити певну соціальну напругу. Освіта має зшивати, а не розділяти Україну, тим більше в часи війни!

— Якою має бути державна підтримка здобувачів фахової передвищої освіти, котрим не пощастить потрапити на місця державного замовлення?

— Достатньою для того, щоб фахова передвища освіта була доступною для всіх, незалежно від статків. Коледж — це не заклад для обраних.

У межах програми «Виконавчий діалог» мені разом із колегами довелося ознайомитися з тим, як працює система коледжів у США. Навчальні заклади отримують потужну підтримку й за рахунок центрального бюджету, й за рахунок бюджету округу, мають інші джерела фінансування. Студент за навчання платить лише близько 40 відсотків від його вартості. Для незаможних працюють різноманітні стипендіальні програми. А розрахунок стипендій починається з того, скільки коштів має піти на харчування студента та скільки він має витратити на книжки.

— У парламенті було зареєстровано кілька законопроектів про фахову передвищу освіту, зокрема і ваш. Проте в першому читанні ухвалили законопроект 8321-д, поданий групою народних депутатів на чолі з Олександром Співаковським…

— Зрештою віддали перевагу компромісному варіанту. Фактично його текст був викладений у версії Міністерства освіти. Мій законопроект розроблявся потужною робочою групою за безпосередньої участі багатьох народних депутатів, ГО «Всеукраїнська асоціація працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації», Спілки Ради директорів ВНЗ I-II рівня акредитації та був підтриманий представниками органів місцевого самоврядування.

— У чому його особливість?

— Передусім ми акцентували увагу на таких важливих речах, як автономія навчального закладу, без якої марно вимагати від нього реформування і підвищення якості освіти. Тепер наполягаємо на внесенні відповідних правок до законопроекту 8321-д.

Академічна, організаційна, фінансова і кадрова автономія закладів фахової передвищої освіти передбачена статтею 30 цього законопроекту. Проте вона матиме суто декларативний характер. На практиці коледжі на кожному кроці стикатимуться з обмеженнями цієї автономії: через проведення процедури ліцензування та акредитації, встановлення ліцензованих обсягів набору, здійснення державного нагляду та моніторингу освітньої діяльності, інституційний аудит, контроль з боку наглядової ради, необхідність дотримуватися Типового положення про організацію освітнього процесу та типових штатних нормативів, які часто не відповідають реальним потребам закладів освіти. А ще їм гарантовані потенційні проблеми з фінансуванням та жорсткий контроль за використанням коштів буквально на кожному етапі — від затвердження переліку платних послуг, які може надавати навчальний заклад, до обмежень у використанні коштів спеціального фонду.

— Які ще положення нового законопроекту потребують коригування?

— Варто конкретизувати положення, які стосуються позапланового інституційного аудиту. Базовим Законом України «Про освіту» передбачено можливість проведення такого аудиту в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності. Особливості проведення аудиту на відповідному рівні освіти визначаються спеціальними законами. Водночас нормами законопроекту 8321-д не регламентовано підстави, терміни його проведення та уповноважених на такі дії осіб.

Потребують перегляду і положення про наглядову раду закладу фахової передвищої освіти, адже вони суперечать базовому Закону «Про освіту». Відповідно до нього наглядова рада має лише права, а законо-проект 8321-д «перетворює» ці права на обов’язки. Крім того, згідно зі статтею 34 згаданого законопроекту, засновник або уповноважена ним особа може делегувати окремі свої повноваження наглядовій раді, керівникові та/або іншому органу управління закладу фахової передвищої освіти. Водночас чітко не регламентовано, кому саме, в яких випадках і які, власне, повноваження можна таким чином передати.

Частина норм законопроекту 8321-д суперечить сама собі та чинному законодавству. Зокрема, законопроектом передбачено, що державний нагляд (контроль) у сфері фахової передвищої освіти здійснює як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, так і центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти. Також виникає певна правова колізія і з нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з яким державний нагляд (контроль) здійснюється виключно органом ліцензування, тобто, в даному разі, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки — МОН.

— Потенційних абітурієнтів найбільше цікавить, чи зміняться умови прийому до коледжів. До прикладу, законопроект 8321-д містить норму про першочергове зарахування на місця державного замовлення у межах спеціальної квоти на медичні, мистецькі та педагогічні спеціальності вступників, які погодяться три роки відпрацювати в сільській місцевості. Здається, за радянських часів щось схоже вже було…

— Не бачу в цьому нічого поганого. В такий спосіб ми хоча б частково втамуємо кадровий голод, від якого потерпає українська «глибинка». Між іншим, я свого часу як випускник Київського будівельного технікуму теж відпрацював за направленням. Якщо отримав від держави певні преференції, мусиш їй віддячити. Гадаю, це справедливо.

— Чи встигне Верховна Рада восьмого скликання доопрацювати й остаточно ухвалити закон про фахову передвищу освіту?

— Якщо завершити роботу над цим документом не встигнемо, я звертатимуся до депутатів, яких оберуть до парламенту дев’ятого скликання, щоб вони перереєстрували законопроект і винесли на розгляд у другому читанні. Тим часом я вже подав свої поправки до тексту. Запропонував також свій варіант змін до законів, пов’язаних зі згаданим документом. Сподіваюся, Комітет з питань науки і освіти їх підтримає.

Розмову вела Анна ДОБРЯНСЬКА.