Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Народні депутати продовжили розгляд проекту постанови «Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств, №6236-П».

Олег Ляшко нагадав, що у 2018 році фракція Радикальної партії ініціювала внесення змін до Конституції, які передбачають, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. На його переконання, без такого визначення в Основному Законі землю за допомогою корумпованих правоохоронних органів та продажної судової системи скуплять латифундисти і транснаціональні корпорації. Також він навів приклад, що відповідно до Конституції Польщі основою аграрного устрою країни є фермерське господарство, бо саме такий підхід дає змогу селу розвиватися. «Коли в село приходять латифундії, олігархи, міжнародні корпорації, то там немає нічого, крім ріпаку і сої. Там немає корови, там немає роботи, там немає дитячого садка, дороги і світла, тому що не інвестують кошти у соціальну сферу», — зазначив О. Ляшко та підкреслив, що пропоновані зміни до Конституції розв’язують цю проблему.

Під час обговорення народний депутат Віктор Галасюк закликав уряд активніше підтримувати вітчизняних переробників, бо поки що бачимо лише зростання експорту сировини. «Україна експортує на сім мільярдів доларів зернових, а борошна —- лише на 70 мільйонів доларів. Потім з нашого зерна роблять борошно в Туреччині, далі спагеті в Італії, і вони коштують уже в 5—7 разів дорожче, ніж та сировина, яку ми продали за кордон», — зазначив він.

Народний депутат Андрій Тетерук висловив думку, що за збереження існуючого стану речей ратують ті, хто розпоряджається величезними обсягами землі і багатіє на цьому. «Потрібно в цивілізований спосіб дозволити українцям мати право власності на землю, обробляти землю і бути володарями своєї землі, передавати її у спадок і розуміти, що саме земля, земельне питання має бути потужним генератором розквіту нашої держави, розквіту фермерського господарства, розквіту всіх тих, хто хоче працювати, жити на своїй землі і бути справжніми господарями, а не орендарями», — вважає він.

Народний депутат Юрій-Богдан Шухевич навів приклад Латвії, де, за його словами, земля вже належить не латвійцям, а шведам, німцям, англійцям. «Це приклад того, як їх обезземелили», — зауважив він та закликав продовжити на 3—5 років мораторій на продаж землі, запропонувавши при цьому програму відродження села, щоб селяни могли отримати дешеві кредити і господарювати, бо інакше знову опинимося «на нашій — не своїй землі».

Після того як проект постанови набрав лише 160 голосів і був відхилений, О. Ляшко закликав голову парламенту оприлюднити в «Голосі України» список тих, «хто не голосував за землю для фермерів».

Далі Верховна Рада розпочала розгляд законопроекту «Про сільськогосподарську кооперацію» (№№6527, 6527-1 і 6527-д). Народний депутат Микола Кучер, який представляв законопроект №6527, зазначив, що оскільки аграрним комітетом спільно з профільними асоціаціями та експертами був підготовлений доопрацьований законопроект про сільськогосподарську кооперацію (№6527-д), то він також пропонує зосередитися саме на цьому документі. «Чому ми обрали шлях повного оновлення законодавства про сільськогосподарську кооперацію? Нам говорили завжди, що ми перебільшуємо проблему, і в Україні з сільськогосподарською кооперацією все гаразд. Ні, зовсім не гаразд. Ось тільки деякі цифри. Частка виробничих сільськогосподарських кооперативів сьогодні в Україні становить у сільськогосподарському виробництві лише один відсоток, в той час як в країнах ЄС він становить від 40 до 50 відсотків, а в окремих державах доходить до 70 відсотків. В обслуговуючих кооперативах у нас працює лише 30 тисяч осіб, що становить 0,2 відсотка сільського населення України. А із зареєстрованих майже тисячі виробничих та обслуговуючих кооперативів реально існує менше половини», — сказав він та підкреслив, що ухвалення якісного законопроекту дасть шанс малим та середнім виробникам сільськогосподарської продукції на рівних конкурувати з агрохолдингами.

Автор альтернативного законопроекту №6527-1 Вадим Івченко також повідомив, що підтримує законопроект №6527-д, оскільки він є більш комплексним. Говорячи про світовий досвід розвитку сільськогосподарських кооперативів, парламентарій навів приклад Євросоюзу, де зараз у понад 250 тисячах кооперативів працюють 163 мільйони громадян, тобто кожен третій громадянин країн-членів ЄС. Також він повідомив, що в таких розвинених країнах, як Норвегія, Фінляндія, Швеція чи Японія, кооперативами охоплено 100 відсотків фермерських господарств, а у Франції та Німеччині — до 80 відсотків.

Народний депутат Сергій Лабазюк, який представляв законопроект №6527-д, зазначив, що аграрний комітет вирішив піти шляхом повного оновлення законодавства про сільськогосподарську кооперацію з тієї причини, що нині роль кооперативів в Україні, порівняно зі світовими тенденціями, є просто мізерною, бо в загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції на них припадає менше 1 відсотка. Тож пропонований законопроект має створити для кооперативного руху нові конкурентні можливості, адже дасть змогу зменшити вартість сільськогосподарської продукції для кінцевого споживача і, водночас, за рахунок ліквідації багатьох посередників, виробники зможуть більше заробляти. Ще одна перевага — це кращий доступ до банківських послуг об’єднаних у кооперативи малих та середніх фермерів. С. Лабазюк також звернув увагу, що законопроект дає змогу зберегти ту невелику кількість кооперативів, які вже працюють. «Протягом трьох років діючі кооперативи зможуть працювати за тими ж правами і обов’язками, що й до ухвалення законопроекту», — повідомив він.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Олександр Бакуменко повідомив, що члени комітету пропонують підтримати доопрацьований законопроект №6527-д. «З ухваленням закону члени кооперативу самостійно визначатимуть, який у них вид діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також, яка форма — з метою чи без мети отримання прибутку. Фермери зможуть заснувати сільськогосподарські кооперативи для спільного виробництва, чого зараз робити не можуть. Кооператив також зможе надавати до 20 відсотків своїх послуг тим, хто не є його членами, а це розширення поля для діяльності», — зазначив він.

Перед завершенням засідання Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що розгляд законопроекту про сільськогосподарську кооперацію буде продовжено наступного пленарного тижня. Крім того, вже наступного вівторка парламент може розглянути законопроект про Тимчасові слідчі комісії та перейти до Виборчого кодексу.