Учора на засіданні Регламентного комітету ПАРЄ розглядали питання, яке може ускладнити накладання санкцій на російську делегацію та забезпечити її можливе повернення до Асамблеї без виконання міжнародних зобов’язань уже на літню сесію.

Йдеться про доповідь щодо «зміцнення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї стосовно повноважень та голосування». На момент верстки номера результати обговорення відомі не були, але документ уже включено до проекту порядку денного засідання ПАРЄ 24-28 червня.

Напередодні голова української делегації в Асамблеї Володимир Ар’єв в інтерв’ю DW заявив, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи на умовах Москви призведе до нової кризи в організації. «Піти на поступки означає прийняти російський шантаж, що буде поганим прикладом для інших членів РЄ. Цей політичний процес може закінчитися суттєвим підривом довіри до Ради Європи з боку правозахисників, громадських організацій, реформаторів. Буде дуже погано, якщо Рада Європи продемонструє, що хтось здобув перемогу, а хтось — поразку. Це призведе до нової кризи в організації, можливо, серйознішої, ніж була», — сказав Ар’єв. За його словами, серед національних делегацій більш-менш згуртовану, одностайну позицію щодо загроз повернення РФ в організацію мають Україна, Грузія, Швеція, Польща.

Застерегли Асамблею від позитивного рішення на користь РФ і українські правозахисники. У відкритому зверненні до національних делегацій країн — учасниць Ради Європи, котре, як повідомляє «Європейська правда», є у розпорядженні видання, підписанти наголосили, що безумовне повернення російської делегації до ПАРЄ за повного нехтування Москвою вимог організації стане моральною капітуляцією Ради Європи та поширенням непокараного зла. Ситуація, на переконання правозахисників, тільки погіршується, і прикладів грубих порушень РФ міжнародних стандартів прав людини на окупованій нею території Криму та в зоні збройного конфлікту на Донбасі стає дедалі більше. Тож будь-яка дискусія щодо зняття санкційного тиску з Москви має починатися із вимоги до Кремля звільнити усіх незаконно утримуваних громадян України в Росії та на окупованих українських територіях Криму і Донбасу.

Звернення підтримали 12 українських правозахисних організацій, зокрема, «Центр громадянських свобод», «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля», «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», «Крим SOS».