Канцлер ФРН Ангела Меркель, виступаючи в Берліні на Дні німецької промисловості, оприлюднила намір уряду до кінця року сформувати нову енергетичну політику, оскільки поступова відмова від використання атомної і вугільної енергетики вимагає нових рішень.
Після аварії на японській АЕС «Фукусіма» 2011 року ФРН заявила про рішення відмовитися від атомної енергетики, водночас відключивши вісім атомних станцій. Нині сім таких ще працюють — до 2022 року. А до 2038-го тут плановано повністю відмовитися також і від вугілля в енергетиці та перейти на газ, у тому числі скраплений. Що, за словами глави Кабінету, вимагає інших рішень.
Ангела Меркель пояснила: «Це вимагає нового планування усієї нашої енергетичної політики і підходу до енергетики, котрий ми хочемо сформулювати до кінця року з тим, щоб забезпечити надійність енергопостачання. Це вимагає також і ставки на газ як енергоносія у разі, якщо ми хочемо відмовитися від ядерної енергетики та вугілля. Тому я виступаю за те, щоб паралельно з транзитом через Україну будувався газопровід «Північний потік-2».
Так канцлер вкотре підтримала німецьку промисловість, яка виступає за спорудження ще одного маршруту російського транзиту до ФРН. Вона також заявила, що завжди схвалювала можливість реалізації проекту, тому солідарна в цьому питанні з промисловцями.
Тим часом на тверду позицію Німеччини будувати «Північний потік-2» намагається вплинути партнер і союзник по НАТО — США, обіцяючи можливі й неможливі покарання, передусім економічні санкції проти компаній, задіяних у проекті. Утім, ФРН відкидає екстратериторіальні санкції США проти реалізації транзиту, звинувативши їх в інтересі до поставок власного скрапленого газу замість дешевшого російського палива. А також у спробі диктувати енергетичну політику Євросоюзу.
Але від обіцянки запровадити економічні обмеження США перейшли до конкретніших кроків: в офіційній базі Конгресу зареєстрований законопроект, спрямований на протидію цьому будівництву. Автори назвали свій документ «На захист енергетичної безпеки Європи», оскільки йдеться про «особливі відносини між ЄС і США та їх надзвичайну роль для забезпечення національної безпеки Сполучених Штатів». Законопроект пропонує комплекс заборонних заходів і санкцій, які американська влада, в разі його прийняття, може застосовувати щодо фізичних і юридичних осіб, котрі співпрацюють з Росією на спорудженні морських трубопроводів.
Експерти по-різному оцінюють можливі ризики учасників проекту, як, утім, і можливість застосування санкцій, та висловлюють сумніви стосовно того, що вони спроможні зупинити будівництво. Принаймні зараз, коли пройдена вже понад половина шляху.
До того ж хоч США і зацікавлені у блокуванні проекту, але навряд чи готові йти на конфронтацію і з ФРН — головним союзником по НАТО, і з Росією, де у Вашингтона власні інтереси. Як і Німеччина, котра навряд чи захоче трощити «горщики» з США після прийняття закону.
Але й у Росії із вчасним запуском «Північного потоку-2» наприкінці 2019 року виникли проблеми. Його прокладання загальмувалося у зв’язку з тим, що Данія досі (а процес триває уже впродовж двох років) не погодила маршрут трубопроводу. Тому термін запуску «потоку» перенесено на другу половину наступного 2020-го.
Берлін.
