Із 4 червня цього року втрачають чинність норми законів, якими збільшено термін стажу, що давав окремим працівникам право на пенсію за вислугою років, а також встановлював прив’язку цього стажу до досягнення працівником певного віку. Таке рішення ухвалив Конституційний Суд України.

Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

У рішенні наголошується, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

Проте окремими нормами зазначених вище законів було встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників льотного та льотно-випробного складу та 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, а також артистів театрально-концертних й інших видовищних закладів, підприємств і колективів.

Досягнення певного віку також стало умовою для призначення пенсії за вислугу років і окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності. При цьому не враховано, що йдеться про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров’я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, а отже, до неможливості ефективно виконувати роботу без шкоди для власного здоров’я і безпеки оточуючих. Отже, втрата професійної працездатності або придатності не повинна бути пов’язана з досягненням працівником певного віку і тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

З огляду на наведене оспорювані положення окремих норм законів України суперечать положенням статей 1, 3, 24, 46 Основного Закону України.

Із повним текстом рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 4 червня 2019 року, який розміщено поруч із цим матеріалом, можна ознайомитися тут.