Мадлен Мун, Президент ПА НАТО, Андрій Парубій, Голова Верховної Ради України, Райнел Андрійчук, Спів-президент Міжпарламентської Ради Україна—НАТО, народний депутат України Оксана Юринець, голова української делегації в ПА НАТО.

Народний депутат України Андрій Кожем’якін, народний депутат України Ірина Луценко, Посол Канади в Україні Роман Ващук, народний депутат України Ганна Гопко, народний депутат України Борис Тарасюк.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.

У Національному університеті «Львівська політехніка» відбулися засідання Міжпарламентської Ради Україна—НАТО, в яких взяли участь Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та Президент Парламентської асамблеї НАТО Мадлен Мун.

На порядку денному першого дня роботи постала тема поглиблення співпраці з НАТО, оборонної реформи України, імплементації законодавства у сфері національної безпеки, гуманітарної та безпекової ситуації на сході. Ще один блок питань стосувався інформаційної війни та публічної дипломатії, наслідків виборів в Україні для внутрішньої та зовнішньої політики. Парламентарії спільно шукали відповіді на питання, як далі у зв’язку з новими викликами часу розвиватиметься співпраця з НАТО, які пріоритети і проблеми потребують першочергового вирішення.

«Засідання відбувається в складний час, коли в Україні пройшли президентські вибори, а тепер — ще й парламентські. Я переконаний, що вони так само пройдуть на високому рівні, — наголосив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. — Для нас НАТО — це не тільки військовий блок, безпека, це у великій мірі європейські стандарти, у тому числі політичної культури. Головне для України — це шлях до вступу в НАТО. Не випадково ми внесли зміни до Конституції, де зафіксували наші прагнення. Цей напрям підтримує українське суспільство. Останні соціологічні дослідження свідчать, що кількість прихильників євроатлантичної інтеграції постійно зростає».

Андрій Парубій підкреслив, що ключовим мотивом на шляху до НАТО стало питання безпеки. Україні доводиться протистояти російській агресії. Путін кинув виклик всій міжнародній системі безпеки, на якій тримався весь цивілізований світ після Другої світової війни.

Глава українського парламенту наголосив на важливості стабільності в Чорному морі, що потребує сьогодні додаткових зусиль Альянсу. Російська атака на Азовському морі продемонструвала, що Україні треба зміцнювати оборону свого узбережжя. Разом із тим, окупація Криму дозволяє Росії незаконно розширювати морські кордони для захоплення покладів нафти і газу в межах української економічної зони. «У цьому зв’язку я закликаю вас допомогти урядам союзників надати Україні статус партнера з розширеними можливостями і забезпечити постійну присутність Альянсу в Чорному морі, а також безпосередню підготовку України до членства в НАТО», — заявив Андрій Парубій.

«Для нас стало великим сигналом, що весною наступного, 2020 року, Парламентська Асамблея НАТО проходитиме в Києві, бо кожна країна, в якій вона проходила і яка не є членом НАТО, дуже швидко ставала членом Альянсу», — вважає Андрій Парубій.

— Ми не повинні забувати, що для України зараз важкі часи, — нагадала Президент Парламентської асамблеї НАТО Мадлен Мун. В Україні внаслідок російської агресії загинуло 13 тис. осіб. Росія продовжує утримувати українських заручників, у тому числі українських моряків — це зухвале порушення міжнародного права.

«Ми хочемо послати дуже чіткий сигнал кожному громадянину України, що ми всі в Альянсі разом з вами. Ми так само рішуче налаштовані, що ви станете членами Альянсу. Ми знаємо, що шлях непростий і треба зробити складний вибір, але ми так само знаємо, що цього хочуть громадяни України», — заявила Мадлен Мун.

На засіданні Міжпарламентської Ради Україна—НАТО парламентарій також говорила про необхідність продовжити боротьбу з корупцією, деспотизмом, а також з тими, хто тягне Україну назад. І той факт, що комітет і Парламентська Асамблея наступного року знову пройде в Україні, є чітким сигналом.

«Наша найкраща стратегія — зробити ситуацію менш сприятливою для Путіна, надати Україні підтримку і розширити санкції проти Росії. Ми повинні досягти таких успіхів, коли російський народ захоче сказати, що хоче жити так як в Україні, — наголосила Президент Парламентської асамблеї НАТО Мадлен Мун. — Ми готові допомогти. НАТО не може просто сидіти і дивитися, як Україну утискає її сусід і хоче збити її з демократичного шляху».

Віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка виступила під час обговорення ситуації в Україні після президентських виборів, висловила сподівання, що візити нового Президента України до Брюсселя, Парижа і Берліна, а також запрошення до Вашингтона і Торонто свідчать, що курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію залишається незмінним, як і підтримка головних партнерів України.

«Лунає багато закликів до оновлення політичного класу, приходу нових облич — і дуже важливо сформувати відповідну політичну культуру. Ми маємо зрозуміти, що хоч в Україні змінилася влада, одначе національні інтереси не змінилися, — вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Для послідовного їх дотримання маємо забезпечити спадковість курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію».

Виступаючи на панелі «Оборонна реформа в Україні, річна національна програма і співпраця з НАТО» представник Міністерства оборони, полковник Геннадій Коваленко заявив, що важливе завдання — це трансформувати суспільство і захистити наші кордони. Це все одно, що полагодити двигун літака, коли той знаходиться в повітрі. Але українські військові тверезо дивляться на ситуацію і розуміють, що повинні забезпечити обороноздатність насамперед власними силами — і це головне завдання. Україна не лише отримує допомогу від наших партнерів, і й ділиться з ними бойовим досвідом.

Перша річна національна програма була розроблена за наслідками Бухарестського саміту і дала відповіді на важливі питання, які маємо ресурси і що можемо з ними робити.

Тему безпеки продовжив народний депутат України Андрій Левус, який зупинився на питаннях реформи українських спецслужб і оборонного комплексу. З одного боку, СБУ стала на заваді російській агресії, захищає країну від диверсій, а з іншого, ще багато нарікань щодо невластивих функцій, насамперед боротьби з корупцією та економічною злочинністю. Одна з найважливіших реформ, яку слід провести — це цивільний контроль над СБУ та розвідувальними органами, — вважає парламентарій. Спецслужби досі звинувачують у порушенні прав людини, що потребує уваги парламентаріїв. Серед необхідних змін — позбутися радянського рудименту про державну таємницю. Ще одна проблема — це закон про оборонний комплекс.

Ендрю Катберт, радник з парламентських питань в представництві НАТО в Україні, заявив, що прийняття закону про безпеку стало дуже важливим кроком у реформуванні України. Але цей закон ще більше виграє, якщо у Верховній Раді України створять комітет з контролю над СБУ та розвідувальними структурами. Всі розуміють, що спецслужба не може сама себе реформувати, це має розробити ініціативна група.

Найважливіше питання, яке пролунало на брифінгу: чи має Україна шанси стати членом НАТО? «Ми знаємо про зміни, які відбуваються в Україні. Але ці зміни потрібно продовжити, — наголосила Президент Парламентської асамблеї НАТО Мадлен Мун. — У розмові з Президентом України Володимиром Зеленським я говоритиму про нашу солідарність з Україною у плані подолання перешкод на шляху до НАТО і ЄС. А також про підтримку, яку ми готові надати. НАТО не диктує, яким шляхом рухатися Україні, але є певні стандарти та вимоги, які потрібно виконати. Ми з нетерпінням очікуємо, що Україна дійсно вступить в НАТО».

Сьогодні учасники засідання Міжпарламентської Ради Україна— НАТО відвідають Національну академію сухопутних військ та Міжнародний центр миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні.

Львів.

Факт

Зв’язки з НАТО розширюються: якщо в 2015 році Україна брала участь у п’яти міжнародних навчаннях, то цього року — в 28, в яких буде задіяно 32 військовослужбовці.

Дослівно

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій:

— Ми усвідомлюємо, що найбільш ефективна система безпеки, яка допоможе Україні протистояти російській агресії — це Північноатлантичний альянс. Сподіваюсь, що наступна Верховна Рада України буде так само віддано працювати над тим, щоб реформувати сектор безпеки України.