На знімку: на жнивних полях Полтавщини стає дедалі гарячіше.
Фото автора.
На Полтавщині жнива почалися фактично тиждень тому. Першими вивели в загінки комбайни хлібороби п’яти районів області — Кобеляцького, Козельщинського, Кременчуцького, Семенівського та Чутівського.
Розташовані вони переважно в південній частині регіону, тому й не дивно, що ранні зернові та зернобобові культури дозріли тут раніше. За традицією, перші 100 тонн зерна озимої пшениці нового врожаю на хлібоприймальне підприємство привезли працівники знаного своїми здобутками сільськогосподарського кооперативу «Радянський», що в Кобеляцькому районі.
Хоча більшість господарств стартували зі збору озимого ячменю. У першій півтисячі гектарів зібраних і обмолочених площ частка цієї культури була левовою. Цим пояснюється поки що досить скромна, як для Полтавщини, середня врожайність ранніх зернових на згаданому «клаптику» — 43,9 центнера з гектара. Однак головним хлібом краю залишається озима пшениця, що обіцяє значно вищий ужинок. Адже погодні умови для її перезимівлі були майже оптимальними. Натомість весняну посівну істотно «підмочили» дощі, тож не всім сільгосппідприємствам і фермерам вдалося вкластися в оптимальні строки завершення цієї не менш відповідальної кампанії. Аграрії сподіваються, що ті «збої» компенсувала волога, якою «небесна канцелярія» щедро нагородила озимі та ярі культури на стадії розвитку. Хоча тодішній надмір вологи спровокував справжнє «нашестя» бур’янів, а також різноманітних шкідників і хвороб рослин.
А це зі свого боку істотно збільшило витрати на засоби їх захисту, передовсім супердорогу «хімію», та, власне, підвищило вартість цьогорічного врожаю. Чи компенсують усе те закупівельні ціни на продукцію хліборобів? Останні поки що в цьому сумніваються. І, звісно, приглядаються-прицінюються до пропозицій, не поспішаючи віддавати вирощене за безцінь усіляким перекупникам. Хоча деякі аграрії, особливо фермери з невеликими площами землі в обробітку, саме з огляду на додаткові витрати змушені продавати обмолочене збіжжя, так би мовити, з коліс чи навіть із бункерів комбайнів… Не обійшлося і без інших рукотворних «шлагбаумів» на шляху жниварів Полтавщини. Спочатку їх буквально приголомшили звісткою про те, що всі сільгоспвиробники, котрі мають ємності для зберігання пального, вже з 1 липня нинішнього року зможуть працювати за наявності спеціальних ліцензій. В іншому випадку їм загрожували величезні штрафи. Щоб запобігти негативним наслідкам упровадження такої новації саме на темпи і якість збиральної кампанії, керівництву Департаменту агропромислового розвитку ОДА довелося звертатися до в. о. міністра аграрної політики та продовольства з проханням відтермінувати ліцензування складів пально-мастильних матеріалів для сільгоспвиробників.
Згадану ситуацію з пальним для робіт у полі нібито врегулювали. Однак це не вберегло аграрників краю від багатьох інших «відволікаючих маневрів» із боку посадовців і чиновників. Передовсім від численних перевірок з боку правоохоронних і контролюючих органів. Останні, скажімо, навіть у розпал жнив вимагають від керівників господарств і фермерів якнайшвидше надати їм документи, що підтверджують право на оренду землі, прозвітувати про ті чи інші витрати, використання фінансової допомоги від держави, кількість офіційно працевлаштованих осіб тощо.
Контролювати все те, звісно, також потрібно. Та чи така вже нагальна необхідність, як то кажуть, «ставити на вуха» хліборобів саме в той день, який рік годує? У багатьох аграріїв краю складається враження, що подібні перевірки сьогодні, зі зміною влади після президентських виборів, ті ж таки посадовці та чиновники влаштовують виключно для того, щоб переконати всіх у власній «незамінності»…
Та, попри всілякі «чиновницькі» перепони, жниварі Полтавщини працюють найсумлінніше. Саме така робота стає головною запорукою щедрого ужинку.
Полтавська область.
