Спека змусила рослини ущільнити вегетаційний період, і вони почали формувати колоски та стручечки заздалегідь, доки з ґрунту не щезла остання волога.
— Зазвичай починали жнивувати на Петра і Павла, — каже заступник директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Петро Турчин. — Але цього літа в деяких господарствах комбайни вийшли в поле вже після 20 червня. Такого на Сумщині ще ніколи не було!
Згідно з церковним календарем, День апостолів Петра і Павла відзначатимемо 12 липня. Думається, до цієї дати жнива на Сумщині будуть у самому розпалі. Поки що ранні зернові збирають лише в деяких господарствах Сумського, Охтирського і Краснопільського районів. Здебільшого це озимий ячмінь і горох. Але специфіка області така, що жнива тут розтягнуті в часі: коли південні райони вже закінчують щось збирати, північні тільки починають це робити.
— Уже зараз можна сказати, що врожайність зернових у цілому по області буде нижча від тієї, на яку очікували, — каже директор профільного департаменту ОДА Олександр Маслак. — Але валовий збір, хоч би який він був, повністю забезпечить потреби області — зазвичай ми збираємо в п’ять разів більше, ніж споживаємо.
Торік на Сумщині намолотили 4,5 млн тонн зерна. Це був рекорд, до якого раніше навіть не наближались. Перед цим, у 2015-му і 2016 роках, збирали приблизно по 3,5 млн тонн, і це також були рекордні валові збори, немислимі в попередні роки. Нинішнього літа в області планували повторити результат 2018-го, але ранні зернові вже «підкачали», а що буде з пізніми, залишається невідомим. Навряд чи вони, перейнявши «естафетну паличку», зможуть надолужити таку значну «недоїмку» у валовому зборі.
Десять днів поспіль стовпчики термометрів не опускалися на Сумщині нижче 30—34 градусів. Два тижні середньодобова температура становила 23—25 градусів. Це на 6—7 градусів вище від характерної для області норми. При цьому в переважній більшості районів не було й натяку на опади. Звичайно, це не могло не вплинути на урожайність культур — принаймні ранньої зернової групи.
За словами Олександра Маслака, нині ніщо не заважає місцевим аграріям вчасно і без втрат зібрати врожай. Хіба що може втрутитись погода: коли надовго задощить, доведеться робити перерву. Але щодо пального, зернозбиральної техніки та механізаторських кадрів — із цим усе гаразд. Щоправда, в пікові періоди жнив доведеться залучати комбайни з інших областей, де зернозбирання вже закінчилось, але таких «варягів» буде не більш як 10 відсотків.
На Сумщині в господарствах усіх категорій обліковується 1310 комбайнів, із яких 772 високопродуктивні, тож, за великим рахунком, регіону вистачило б і власних технічних засобів, аби провести жнива в оптимальні строки. Все-таки залучають додаткові ресурси, аби убезпечитись від форс-мажорів у вигляді поломок та інших непередбачуваних ситуацій. У жнивну пору навіть кілька годин вимушеного простою коштують дуже дорого.
— Стосовно закупівельних цін на зерно вже можемо щось сказати? — запитую у директора Департаменту АПК.
— Усе залежатиме від ситуації на світових ринках, — відповідає Олександр Маслак. — Але цього року має місце значна посуха у Європі, та й у США, а це основний експортер зерна. Безумовно, все це вплине на ситуацію: найвірогідніше, й на продовольче, й на фуражне зерно ціни зростатимуть. Питання лише в тому, до якого рівня.
— Цього року на Сумщині посіяли вдвічі менше гречки, ніж минулого. Фермери запевнюють, що займатися культурою невигідно через надто низькі закупівельні ціни.
— Справді, якщо орієнтуватись на попередній рік, площі під гречкою в області скоротилися на 56 відсотків. Нею засіяно майже 4,9 тис. га. За прогнозами, гречка порівняно з іншими крупами, які ми споживаємо, до осені подорожчає значно відчутніше.
Сумська область.
