Альона Кошелєва, Яків Безбах.
Олександр Черненко.
Наталія Новак, Микола Паламарчук.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 2 липня
Після виступів від фракцій і груп і перед тим, як депутати продовжили розгляд у другому читанні проекту Виборчого кодексу України (№ 3112-1), глава парламенту поінформував, що наступного понеділка, 8 липня, у конференц-залі Верховної Ради відбудеться презентація доопрацьованого варіанта проекту Виборчого кодексу, щоб народні депутати мали змогу ознайомитися із напрацюваннями комітету і робочої групи. Андрій Парубій висловив сподівання, що вдасться об’єднати сесійний зал і проголосувати за Виборчий кодекс із відкритими списками, вдасться переконати депутатів, що виборча система з відкритими партійними списками є найбільш оптимальною.
«Я переконаний: це не тільки обов’язок цього парламенту, це — наша відповідальність перед нашими наступниками, майбутніми скликаннями Верховної Ради, — сказав Андрій Парубій. — Від нас залежить, якою буде політична структура України завтра».
Голова робочої групи Олександр Черненко поінформував, що на минулому пленарному засіданні депутати зупинилися на розгляді 1530-ї правки, що стосувалася повноважень, статусу і реєстрації офіційних спостерігачів від кандидатів, партій, громадських організацій. Тож обговорення у сесійній залі розпочалося з 1531-ї поправки. Наступні поправки стосувалися, зокрема, заборони винесення бюлетенів для голосування з виборчих дільниць, формування блоків виборчих партій. Однак жодна поправка не була підтримана голосуванням у сесійній залі — і ті, які підтримала робоча група, і ті, які не підтримала.
На вимогу фракції «Народний фронт» головуюча, заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд надала слово для виступу лідеру фракції Максиму Бурбаку. Він заявив, що у Чернівецькій області декілька кандидатів у народні депутати України мають громадянство Румунії. «Обличчя нібито нові, а методи у них старі, — сказав депутат. — Чиї інтереси в разі можливого обрання представлятимуть ці кандидати? За Конституцією в Україні існує єдине громадянство — українське. Державні службовці, народні депутати, судді повинні мати лише одне громадянство — українське. Все інше є порушенням громадянства». Максим Бурбак звернувся до СБУ, Нацполіції з вимогою перевірити оприлюднену інформацію, до ЦВК — з вимогою дати правову оцінку цієї інформації, а до головуючої — з проханням вважати його виступ депутатським запитом.
Поправки також стосувалися вимог до кандидатів у Президенти та народні депутати. Зокрема, позафракційний народний депутат Вікторія Пташник зауважила, що деякі норми законопроекту вже застарілі. Наприклад, та, де сказано, що кандидат у Президенти власноруч заповнює декларацію про доходи, адже з 2015 року в Україні діє електронна система декларування. На ранковому засіданні парламентарії розглянули загалом 1990 правок до проекту Виборчого кодексу, який передбачає перехід до відкритих партійних списків.
Згідно з Регламентом, доки не завершено розгляд проекту Виборчого кодексу, Верховна Рада не може розглядати жодне інше питання. Хоча до завершення нинішньої каденції парламенту народним депутатам ще належить ухвалити низку важливих рішень — законопроекти, внесені Президентом як невідкладні, кадрові питання, лунають також ініціативи про негайне прийняття інших нагальних законів. Зокрема, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко ініціює скликання позачергового засідання парламенту, щоб розглянути і схвалити на ньому законопроект про хімічну кастрацію педофілів (у зв’язку з трагічною загибеллю 11-літньої Даші Лук’яненко на Одещині та збільшенням випадків сексуального насильства проти дітей). Для скликання позачергового засідання парламенту має бути зібрано не менш як 150 підписів народних депутатів.
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що цими днями в Україні відзначається 360-річчя історичної Конотопської битви, під час якої українське козацьке військо під проводом гетьмана Івана Виговського «розтрощило 30 тисяч відбірних московських сил разом з їхнім командуванням». «Це велика подія і велика дата, яка нагадує нам про час українських перемог», — наголосив Андрій Парубій.
З днем народження вітали народного депутата Геннадія Кривошею.
Коментар
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець:
— Відкриті виборчі списки — єдиний шлях до зміни політичної системи. Зараз в Україні діє найгірша виборча система у світі. Половина парламенту обирається за мажоритарною системою. А це гречка, підкуп, адміністративний ресурс. А друга половина — за абсолютно закритими списками. Це коли кандидат бере чемодан грошей, приходить до керівника партії і купує собі необхідне місце у прохідній частині списку. Зрозуміло, що «обраний» у такий спосіб депутат не є ані благодійником, ані меценатом. Він прагне повернути витрачені на купівлю мандата кошти. Як це він може зробити? Голосуючи за необхідні олігархам закони. Вирішуючи кадрові питання — призначаючи Прем’єр-міністра і міністрів. Зрозуміло, що міністр, який купив собі посаду, теж не благодійник і, на жаль, не меценат. Він починає відбивати кошти тим способом, який у нього є. Він призначає за гроші — за хабарі — керівників державних підприємств, формує наглядові ради, формує тендерні комісії. Так через недолугий виборчий закон корупція розповсюджується на парламент, уряд і на всю сферу життєдіяльності нашої багатостражденної країни.
Як розірвати це замкнене коло? Потрібно знищити саму можливість через корупцію потрапляти в український парламент. Для цього і потрібні відкриті виборчі списки. Тому що відкриті виборчі списки — це скасування мажоритарки. Тому що відкриті виборчі списки унеможливлюють спосіб купівлі мандата у партійного керівника... Так до українського парламенту потраплять депутати, яких справді обрав український народ, а не призначені олігархами маріонетки.
**
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Максим Бурбак, фракція «Народний фронт»:
— Рішення про повернення Росії до ПАРЄ є ганебним. «Народний фронт» вимагає на позачерговому засіданні Верховної Ради розглянути питання ПАРЄ та звернутися до партнерів і союзників з європейських парламентів засудити цей ганебний крок. Аналогічні кроки має зробити МЗС України. Нагадаю, що цей парламент 2 жовтня 2018 року ухвалив постанову і засудив спробу повернення Росії. Верховна Рада наголосила, що у разі погодження на цей шантаж український парламент може повністю переглянути своє співробітництво з ПАРЄ. Час реагувати — така позиція «Народного фронту». Ми повинні захистити нашу свободу та територіальну цілісність.
Олег Ляшко, фракція «Радикальна партія»:
— Звертаюся до українців із застереженням: на Україну та українське село насувається чорна хмара, велика біда. Нова влада, так само як і попередня, хоче продати іноземцям землю... Зеленський, Порошенко, Вакарчук — вони розказують, що опоненти, але їх об’єднує одне — намагання продати українську землю іноземцям. Замість подолання масової бідності на селі, відновлення українського села, створення робочих місць, забезпечення роботою молоді українська влада хоче продати землю. Продаж української землі — це вбивство села. Це означає, що селяни будуть без землі і роботи. План Зеленського — продати землю — це початок громадянської війни, громадянського протистояння не лише в селі, а й в усій Україні.
Олег Березюк, фракція «Об’єднання «Самопоміч»:
— Парламентські вибори — це продовження бою за державу. Українську суверенну незалежну державу. Унікальний період у розвитку України — міжвладдя, яке сьогодні межує з безвладдям. З одного боку, це природній процес зміни поколінь за віковою ознакою. Але з другого боку, міжвладдя — це жорстока боротьба кланів...
Вершиною безславного вінця минулої влади є Мінський договір. Сьогодні продовжується відведення військ. Гарантією української незалежності є українська армія, і відводити її з українських земель не мав права ні попередній Президент, ні теперішній.
Олег Кулініч, група «Партія «Відродження»:
— Хотів би підбити підсумки роботи парламенту у сфері земельних відносин. Як голова земельного підкомітету, хотів би зазначити, що регулювання земельних відносин — це дуже важка справа, але все-таки нам багато чого вдалося за цей період зробити. Саме у цьому скликанні відкрили відомості Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав. Прибрали чергу на реєстрацію прав оренди землі. Врегулювали процедуру передачі громадам земель відумерлої спадщини та колишньої колективної власності. Заборонили передавати державні та комунальні землі в оренду без аукціонів, зробили перший крок у врегулюванні питань консолідації земель. Але є речі, які, на жаль, не дійшли до сесійної зали. Ми так і не прийняли закон, який передає громадам державні землі за межами населених пунктів. Підготовлений до другого читання законопроект № 4355 уже три роки не може потрапити до сесійної зали. В результаті сінокосами, луками, громадськими пасовищами, городами управляють не місцеві громади, а чиновник з обласного центру, який жодного стосунку не має до того, що відбувається в селі.
Сергій Сажко, фракція «Опозиційний блок»:
— Напередодні я повернувся зі свого округу, де нині знову почалися акції протестів гірників. Причина — заборгованість із заробітної плати і повна відсутність перспектив розвитку вугільної промисловості. Ще раз прошу звернути вас увагу на ситуацію, яка склалась у вугільній галузі за останні п’ять років. Уряд Порошенка-Гройсмана не вклав у галузь ні копійки. Навіть ті підприємства, які ще донедавна були успішними, нині ледве зводять кінці з кінцями. З підприємств ідуть найкращі спеціалісти, оскільки, працюючи тут, вони не в змозі утримувати свої сім’ї. Престижність шахтарської праці падає через скасування пільг та гарантій, які діяли для гірників раніше...
На моєму окрузі нині страйкують одразу два шахтарські колективи. Це шахти «Південна Донбаська № 1» та ДП «Силидіввугілля». Вимоги шахтарів справедливі і зрозумілі: повне погашення боргів, підвищення заробітних плат, оновлення виробництва, повернення всіх пільг і прав.
Марія Іонова, фракція «Блок Петра Порошенка»:
— Безсумнівно, ніколи до цього українські політики так професійно, активно і згуртовано не використовували міжнародний майданчик ПАРЄ, як делегація восьмого скликання. Наші зусилля і досягнення були неодноразово позитивно оцінені як суспільством, так і експертним середовищем та попереднім керівництвом держави. На жаль, нове керівництво не змогло оцінити наші попередні успіхи і скористатися нашим досвідом. Відучора на адресу української делегації у ПАРЄ почали лунати звинувачення. Нас критикують за демарш, за відмову від ПАРЄ як важливого міжнародного майданчика для комунікацій. По-перше, хотіла би зазначити, що насправді демарш здійснила сама Рада Європи, продемонструвавши, як вона втрачає совість... І це більше, ніж демарш. Це — підрив основних цінностей демократії. По-друге, українська делегація не вийшла з ПАРЄ. Ми на знак протесту перервали свою участь у літній сесії ПАРЄ. Це тимчасове рішення. Крім того, ми не змогли перешкодити поверненню російської делегації, але змогли перешкодити планам Кремля зробити це повернення тріумфальним. Ми домоглися оскарження легітимності делегації Російської Федерації, членів якої було обрано голосами тимчасово окупованого Криму. Тобто, доки це питання не буде розглянуто Венеційською комісією, не може бути повністю ратифіковано повноваження Російської Федерації.
Сергій Шахов, група «Воля народу»:
— Сьогодні на Луганщині, на шахті «Гірська», люди сидять під землею. По-перше, вони вже чотири місяці не отримували зарплату. По-друге, на шахти не подається електроенергія, і це вже енергетична катастрофа. Що буде далі? Далі буде техногенна катастрофа, якщо не буде відкачано шахтну воду, яка іде з території окупованої Луганщини і яка потім, через Сіверський Донець, потрапить у крани... Тому звертаюся до всіх силових структур, до кишенькового міністра енергетики олігархів Насалика, щоб він негайно поїхав до Луганщини, спустився в шахту до шахтарів...
Сергій Соболєв, фракція «Батьківщина»:
— Безпрецедентна ситуація, що склалася в ПАРЄ, потребує, на погляд фракції «Батьківщина», достатньо швидкої та оперативної реакції парламенту, Президента і МЗС. На жаль, ми не можемо сказати міністру закордонних справ, бо міністерство вже який місяць залишається без міністра... Що робити далі? Позиція фракції «Батьківщина» — максимально уникнути істерик та істеричних сценаріїв, які пропонують нині країні Україна. Нам потрібно зібрати делегацію ПАРЄ за участі глави парламенту, Президента України та Міністерства закордонних справ. Але для цього парламент має виконати першу функцію — зняти і відправити у відставку діючого міністра, який тим паче пішов у відпустку, і призначити міністра закордонних справ, якого подав Президент. По-друге, наша позиція чітка і зрозуміла: не може країна-агресор бути спостерігачем на виборах у країні, щодо якої вона застосувала акт воєнних дій. Повинна бути заява парламенту щодо неможливості такої спостережної місії за участі країни-агресора...
