Головний інженер агрофірми «Вільхівці» Тарас Карач (другий ліворуч) із механізаторами.

Його до збирання є 11 086 га. Швидше дозріло зерно на невеликих ділянках у селян-одноосібників. Вони не програмують урожай, майже не вносять стимуляторів росту і засобів захисту рослин, а сподіваються на природну родючість та якусь дещицю міндобрив. Як то кажуть, що Бог дасть. Кілька мішечків — то й добре, аби земля не пустувала. «Бо щось садити-сіяти треба», — таку думку можна почути тепер часто.

Збирають озимий ячмінь і сільгосппідприємства. Стартували в Городенківському, Рогатинському, Снятинському і Тлумацькому районах. Середня врожайність по області — 60 ц/га. Є й лідери. Скажімо, у філії «Перспектив» Групи компаній МХП («Миронівського хлібопродукту») на круг виходить і 70 ц. Цієї культури тут до збирання — 872 га.

Такий само врожай на перших зібраних площах і в приватному підприємстві «Агрофірма «Вільхівці». Депутат Івано-Франківської обласної ради Іван Приймак передав естафету управління своїм синам. Старший Василь керує потужним елеватором, а ось за рослинництво відповідає молодший Роман. Це вже не перші його жнива, тож досвід має. Та й команда підібрана відповідальна.

Головний інженер агрофірми Тарас Карач розповідає, що комбайни переганяють на другу площу. Поле, доки не висох ґрунт, переорюють і готують під посів озимого ріпаку. До слова, техніка на підприємстві — висококласна, що дає змогу оптимізувати всі технологічні процеси.

І негода, і метелики

Зливи, що тривали на Прикарпатті майже 50 днів, завдали немалої шкоди сільському господарству. Із озимих культур ячмінь виявився найстійкішим. Хоч подекуди й виляг, що ускладнює збирання. Стебла та листя цієї культури зелені, а колос висох. Результат того, що через високу вологість рослини із ґрунту витягнули багато азоту.

Із озимою пшеницею гірше. Ось — на цілому масиві колосові вилягли. Здалеку скидається на якийсь місячний пейзаж. Збирати врожай буде важко. Розвиваються і хвороби.

Аграрії скаржаться на засилля кукурудзяного стеблового метелика, гусінь якого спричинює вилягання рослин. А ще — чортополохівка, що найбільше пошкоджує ріпак. Рудокрила комаха останніми роками плодиться масово, цілі рої можна спостерігати на полях попри дорогу. Хто не знає, то радіє з такої краси. Сільгоспвиробники натомість змушені захищати врожай, застосовуючи комплекс агротехнічних, хімічних та біологічних заходів.

Через негоду аграрії не встигли достатньо підживити рослини, вчасно провести захист посівів від шкідників і хвороб. На великих площах обробку можна здійснити вдень за відповідного температурного режиму, і навіть уночі.

На городах обприскувати хімзасобами вдень небезпечно, бо поруч на інших ділянках можуть працювати люди. Проблемно вести обробіток таких невеликих орендованих ділянок і через їх близькість до населених пунктів. Стан посівів на таких площах значно гірший, то й зерна вийде менше.

Будемо з хлібом

До збирання в усіх категоріях господарств Прикарпаття — 148,4 тис. га зернових і зернобобових культур. Види на врожай непогані. За словами директора департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації Івана Андріїшина, зернозбиральна та зерноочисна техніка підготовлена до жнив. Елеваторів і зернотоків достатньо для обробки та зберігання вирощеного. Зважаючи на всі ці фактори, аграрії сподіваються провести обмолот у найкоротші терміни та з мінімальними втратами. Аби тільки погода не підвела.

Івано-Франківська область.

Фото автора.