Олександр Співаковський, Валерій Карпунцов.
Олександр Черненко.
Борис Тарасюк, Павло Кишкар, Сергій Євтушок.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
На початку ранкового пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що завдяки спільній позиції державницьких сил було відбито ще одну інформаційну атаку, і таки відмовилися від ідеї проведення телемосту між Україною та Росією вітчизняним телеканалом Newsone та російським «Росія 24».
«Ми змусили п’яту колону Москви відмовитися від ідеї проведення телемосту «Нада пагаваріть», — сказав А. Парубій. — Спочатку вони вбили 13 тисяч українців, а тепер вирішили про це поговорити».
За словами глави парламенту, такі дії можуть коштувати телеканалу Newsone позбавлення ліцензії на мовлення. «Адже трансляція, а тим паче ретрансляція забороненого в Україні пропагандистського каналу «Росія 24» — недопустима і є злочином!», — наголосив А. Парубій.
«І разом ми відбили чергову інформаційну атаку Кремля, — підкреслив Голова Верховної Ради. — Я переконаний, що і у парламенті наступного скликання буде достатня проукраїнська більшість, проукраїнська потужна сила, яка зможе не допустити реваншу».
Голова Верховної Ради також повідомив, що остаточне голосування за проект Виборчого кодексу, що передбачає відкриті партійні списки, відбудеться 11 липня об 11.00, і закликав депутатів у заключний день роботи парламенту восьмого скликання мобілізуватися і «продемонструвати якісний результат — для людей, для України, і для майбутнього нашої держави». Окрім того, за його словами, на голосування парламенту в четвер буде винесено й низку інших резонансних законопроектів, зокрема, про військових капеланів, про заручників, виплату заборгованості шахтарям та інші, а також кадрові питання, на яких наполягає Президент України. «На ранок четверга. 11 липня об 11.00 годині, ми зможемо перейти до прийняття рішення, —сказав Андрій Парубій. — Тому я закликаю всіх народних депутатів, хто перебуває в округах, хто у виборчій кампанії, 11 липня бути у сесійній залі, щоб ми змогли вийти на позитивне рішення. Буде дуже важливий порядок денний, як, можливо, і кадрові питання, якщо будуть рішення комітетів.
Після виступів від депутатських фракцій і груп парламент продовжив розгляд поправок до проекту Виборчого кодексу в другому читанні, які доповідав із трибуни голова підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко.
Народні депутати розпочали розгляд із 3641-ї поправки.
Зокрема, народний депутат Вікторія Пташник запропонувала правку щодо грошової застави, яка подається кандидатом на посаду міського голови, — встановити розмір застави залежно від кількості виборців, і щоб заставу не могли вносити за кандидата інші фізичні чи юридичні особи. «Це запобіжник від внесення застави підставними особами», — зауважила депутат. Хоча робоча група врахувала цю поправку в тексті законопроекту. Інші поправки стосувалися збору підписів, підписних листів, порядку врахування підписів виборців тощо.
Були й досить оригінальні поправки. Народний депутат Іван Фурсін (ДГ «Воля народу») зареєстрував поправку, в якій пропонувалось у бюлетені для голосування вказувати одразу два прізвища кандидата в депутати, якщо той змінював його протягом останнього року. Тобто попереднє й нове. На його думку, це допоможе боротися з фіктивними претендентами, яких десятками реєструють на вибори з метою відібрати голоси конкурента. Однак жодну поправку до Виборчого кодексу не було підтримано голосуванням у сесійній залі.
Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко висловила сподівання, що в четвер, 11 липня, парламент зможе ухвалити в цілому Виборчий кодекс. «Верховна Рада нинішнього скликання прийняла багато реформаторських, а іноді й справді революційних рішень: декомунізація, протидія корупції, відкриття реєстрів нерухомості, децентралізація, поіменні голосування у місцевих радах, закон про мову і дуже багато інших рішень», — сказала парламентарка. «Але саме Виборчий кодекс є боргом перед громадянами України», — додала Г. Гопко, закликавши всіх депутатів, котрі зараз перебувають на мажоритарних округах, — мобілізуватися в четвер, 11 липня. «Щоб восьме скликання парламенту увійшло в історію, як скликання, яке ухвалить цей важливий історичний документ, — наголосила Г. Гопко. — І фактично це вже документ на наступні вибори, на наступні покоління... Але вікно можливостей у нового парламенту буде лише півроку-рік, тому політичним командам треба йти до парламенту з чіткими законодавчими пріоритетами».
Народні депутати вітали з днем народження своїх колег — Володимира Парасюка, Костянтина Усова і Володимира Шкварилюка.
Як наголосив під час презентації Виборчого кодексу 8 липня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, котрий також є співавтором законопроекту, Виборчий кодекс пропонує нову філософію підходу і найбільш сучасні розробки, запозичені в європейських колег щодо відкритих виборчих списків. «Ключова логіка полягає в тому, що фактично обидві складові забираються з Виборчого процесу, — наголосив він. — Політична сила, йдучи на вибори, по кожному регіональному округу пропонує проголосувати не тільки за свою програму, а дає перелік кандидатів у депутати, з яких громадяни України, прийшовши на виборчі дільниці, можуть вибрати тих людей, яким вони довіряють, які мають підтримку в цьому регіоні. Тобто якщо в партійному офісі був складений список, громадяни мають право змінити його під час проведення виборчої кампанії».
За його словами, виборці матимуть можливість самостійно впливати на те, хто від політичної сили має право бути в парламенті, а хто «провалиться» під час голосування в регіонах, де громадяни самостійно визначатимуть, хто має бути в списку партії і на якій позиції.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, член робочої групи Леонід Ємець в інтерв’ю телеканалу «РАДА» зазначив:
— З ухваленням Виборчого кодексу більше такої не буде ситуації на місцевих виборах, як зараз, коли в одній частині Києва є 20 кандидатів у депутати на окрузі, а в іншій частині Києва взагалі може не бути депутата на окрузі. Виходить, що одні частини міста мають своїх представників, а інші не мають. Зараз буде конкретно: кожен регіон матиме сталу кількість представників, питання буде лише, що це будуть за люди і від яких політичних партій. Якщо політична сила має підтримку, то завдання перед виборцями — не лише надати їй підтримку, а і визначити того представника від цієї політичної сили, якому вони довіряють найбільше. До речі, це одна з причин, чому партійні керівники не дуже хочуть відкритих виборчих списків. Бо якщо пройдуть вибори і з’ясується, що не партійний керівник має найбільшу підтримку виборців, то тоді, може, потрібно переглянути керівництво партії? Тому перед лідерами партій зараз дилема: він готовий зробити цей крок і піти еволюційно далі, розуміючи, що йому постійно доведеться перебувати в діалозі з виборцями, у діалозі з суспільством для того, щоб залишатися лідером партії. Має бути партія не однієї людини, а як політична сила, яка представляє інтереси громади. І хто насправді її очолює — не завдання й не інтерес окремої людини. Це завдання спільноти, яка підтримує ту чи іншу політичну партію, яка буде виносити наверх тих, хто користується найбільшою підтримкою.
Було також розглянуто поправки щодо умов жеребкування, розміщення агітаційних матеріалів, голосування виборців вдома, оформлення протоколів виборчих комісій, визнання виборів недійсними на окремих виборчих дільницях, друкування та захисту виборчих бюлетенів тощо. Щодо останнього доповідач, керівник робочої групи Олександр Черненко зауважив, що в Україні одночасно відбуватиметься майже 30 тисяч місцевих виборів — в областях, районах, містах, селах і селищах, однак місцеві друкарні, де виготовлятимуть десятки тисяч виборчих бюлетенів, на жаль, не матимуть технологічних можливостей забезпечити захист виборчих бюлетенів на такому рівні, як пропонують депутати. Робоча група частково врахувала деякі поправки, а більшість рекомендувала відхилити. Голосуванням жодну підтримано не було.
До речі
До проекту Виборчого кодексу було подано 4 тисячі 307 поправок від 101 народного депутата — суб’єкта законодавчої ініціативи. Виборчий кодекс регулює проведення не лише парламентських, а і президентських та місцевих виборів.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Олександр Вілкул, фракція «Опозиційний блок»:
— Цього тижня закінчує свою роботу найгірша, на думку людей, Верховна Рада. Давайте чесно підіб’ємо підсумки її п’яти років. Провладні партії під гаслами про європейські цінності насправді вели нас до націоналістичної диктатури.
21 липня ми повинні проголосувати розумом, а не емоціями. Ми повинні осмислити, чому ці п’ять років були обманом, і зрозуміти, що треба робити. Перше. У новий парламент повинні пройти ті, у кого вже є успішний досвід управління підприємствами та містами, у кого вже є чітка програма виведення країни з кризи. Нагадую, у нинішній Раді 56% нових облич. Принаймні так здавалося п’ять років тому. У новий парламент теж іде багато представників шоу-бізнесу та спортсменів. Але в України немає часу, щоб вони ставили чергові експерименти над народом між концертами та корпоративами. Новому Президенту вдасться «підім’яти» країну тільки якщо в Раді буде конструктивна робота, і ми готові допомагати.
Друге. Необхідно відновити справедливість стосовно людей. У центрі державної політики повинна бути людина, українець, а не власні інтереси українських народних депутатів та політиків.
Третє. Необхідно забезпечити зростання економіки. Це теж можуть зробити лише ті, хто розбирається в промисловості, вже створював робочі місця з гідною заробітною платою. І головне — треба припинити війну. Під всі ці завдання у нас є розроблені законопроекти.
Олег Ляшко, фракція «Радикальна партія»:
— У Києві закінчився черговий саміт Україна — ЄС. Серед різних важливих політичних питань, які розглядалися на цьому саміті, було й питання ринку земель в Україні. Ніхто за результатами саміту, ні влада, ні представники Єврокомісії, не повідомили, але за нашою інформацією, питання відкриття ринку земель, продажу її іноземцям було одним із ключових під час зустрічі з єврочиновниками. Під відкриття ринку земель для іноземців Євросоюз пропонує півмільярда євро чергової, як вони кажуть, допомоги, а насправді кредиту під відсотки, які треба буде повертати. Про продаж землі на «Свободі слова» говорив і представник «Слуги народу». Перше, що вони збираються робити, коли стануть владою у новому парламенті — ухвалити закон про ринок земель. За продаж землі, а фактично за грабунок села, крім Зеленського і Порошенка, і Вакарчук. Я хочу сказати: ті, хто за продаж землі, вони за продаж України. Тому що коли нам розказують, що вільний ринок земель приведе інвестиції, у мене одне запитання: хто купить цю землю? Іноземні конкуренти, транснаціональні корпорації беруть кредити під піввідсотка річних, а український фермер під 25% не може взяти. У нього немає коштів. Тому вся ця лабуда про продаж земель має лише одну мету — залишити українських селян батраками, забрати останнє багатство, яке залишилось в української нації.
Наша альтернатива — процвітаюче українське село. Зміна державної політики, підтримка відновлення тваринництва, агропереробки. Україна за останні сім років наростила вивезення зернових. Селяни стали багатші? Ні! Бо треба не зерно вивозити, а відновлювати робочі місця. А для тих людей, які хочуть продати свої паї, ми пропонуємо створити державний земельний банк, який буде дорого у власників паїв викуповувати їх. Земля залишатиметься в державній власності, людина отримає високу плату за свій пай. Ця земля — ресурс для наших фермерів, щоб вони працювали, розвивалися, платили податки до місцевих громад і годували свої сім’ї.
Артур Герасимов, фракція «Блок Петра Порошенка»:
— Днями відбулася спроба відкритого вторгнення країни-агресора в інформаційний простір України. Телеканал Newsone заявив про намір провести так званий телеміст з одним із пропагандиських рупорів Кремля. Цей реванш робиться з неприхованою метою — поширення тез російської пропаганди, ціллю яких є повна капітуляція українців. Будь-які телемости з країною агресором — неможливі. Це однозначна позиція команди «Європейської солідарності» на чолі з Петром Порошенком. Попри тривожні новини останніх тижнів, днями Україна здобула надважливу перемогу на міжнародній арені. Парламентська асамблея ОБСЄ підтримала резолюцію української делегації, яка засуджує незаконну окупацію Криму та агресію проти українських моряків.
Також ухвалено рішення асамблеї проти «Північного потоку 2» та щодо захисту української церкви на окупованих територіях. Щиро дякую всій українській команді в ОБСЄ, МЗС, міжнародній команді «Європейської солідарності», Петру Порошенку за цей важливий результат.
Олег Березюк, фракція «Самопоміч»:
— Добігає кінця каденція цієї Верховної Ради. Українська держава зберегла свою суверенність та незалежність. Зберегла — всупереч відвертим ворогам, які сидять у залі українського парламенту і продали наш бюджет та нашу економіку. Зберегла всупереч їхнім прихвосням, які за брудні гроші продають людей України. Наша політична сила й партія не торгувала надіями, а своєю діяльністю та принциповістю наближала надії до реальності. Наближала тоді, коли була єдиною в цьому залі фракцією, яка виступила сміливо та відкрито проти брехливості Мінських угод, котрі ця влада хотіла імплементувати в Конституцію. І держава перемогла, не піддавшись на цю провокацію. Наша політична сила підтримала людей, які виступили проти торгівлі на крові. Ми разом із Андрієм Журжієм тут, у Верховній Раді, закрили в кабінеті Прем’єр-міністра і змусили його прочитати один абзац, після чого почалося зменшення тиску на підприємців — на 20 відсотків держава знизила ЄСВ (єдиний соціальний внесок). «Самопоміч» довела до кінця також ідею Антикорупційного суду, який нині є єдиною надією на справедливість.
Олег Кулініч, група «Відродження»:
— Одне із надзвичайно болючих питань, яке турбує всіх українців, — це стан доріг. Це чи не основна проблема, про яку говорять люди. Дороги міжнародного і національного значення більш-менш ще ремонтують, і це справді видно. А от шляхи місцевого значення, які перебувають на балансі обласних державних адміністрацій, просто в жахливому стані. Вони фінансуються Дорожнім фондом, наповнення якого йде за рахунок акцизу на вироблене і ввезене паливо. Але тільки 35 відсотків цієї суми йде на дороги. От і постає запитання — як ремонтувати сотні кілометрів цих трас. Постійно звертаюся з цієї трибуни до профільного міністра та його заступників, але відповіді — нуль. Нині збирають урожай, і великогабаритний транспорт розбиває дороги в спеку. Нам потрібно передбачити справді дієвий контроль за перевантаженням. Через катастрофічний стан шляхів у нас велика кількість ДТП, діти не можуть доїхати до опорних закладів, а студенти — діставатися на навчання до обласних центрів. На законодавчому рівні необхідно збільшувати відсоток на фінансування доріг місцевого значення і шукати додатковий механізм для наповнення Дорожнього фонду. І найголовніше — варто залучати міжнародні кредитні ресурси.
Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина»:
— Люди кожну секунду чекають змін, бо життя багатьох стало по суті неможливим. Їм потрібні перемоги хоча б маленькі, але перемоги в їхньому особистому житті. Така перемога у людей може бути. У мене в руках рішення вже апеляційного суду, а це вже друга інстанція, з приводу визнання постанови уряду Володимира Гройсмана про підвищення цін на газ — незаконною. Тільки тоді, коли Порошенко пішов з посади, судді набралися мужності прийняти це рішення. Тепер всі громадяни мають право оскаржити незаконність встановлених тарифів на газ, холодну та гарячу воду. Кожен після цього рішення суду, яке в мене в руках, отримав право отримати відшкодування за те, що незаконно з людей знімалися небачені гроші. А в чинного Президента тепер з’явилося право накласти вето на постанову уряду Гройсмана. Після рішення суду стало очевидним, що протягом п’яти років над людьми просто знущалися, нахабно й цинічно забираючи мільярди грошей на офшорні рахунки. Коли владу буде переформатовано, ті, хто це вчинив, відповідатимуть перед законом і народом України. І наша команда, яка очікує на рішення Президента про визнання незаконним підвищення цін на газ, про це подбає.
