Павло Пинзеник, Максим Бурбак.

Олександр Черненко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут.

Ранкове засідання 11 липня

Народні обранці завершили розгляд усіх 4568 поправок до Виборчого кодексу, який передбачає проведення виборів за відкритими партійними списками, і 230 голосами ухвалили законопроект в цілому.

Перед вирішальним голосуванням голова парламенту Андрій Парубій повідомив, що на сайті Верховної Ради розміщено перелік усіх правок, до яких профільний комітет пропонує повернутися, та що відбулися остаточні консультації між фракціями.

Керівник робочої групи з опрацювання Виборчого кодексу, голова підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко відзначив, що голосуванням у сесійній залі всі правки — і хороші, і не дуже — були відхилені. Хоча було внесено чимало правок, які покращують та осучаснюють документ, роблять його більш якісним. Доповідач зачитав номери тих правок, які робоча група вважає слушними. Зокрема, правки щодо Реєстру виборців про те, що виборець може в електронному режимі, через особистий кабінет у Державному реєстрі виборців, змінити місце голосування та виборчу адресу. Для цього необхідно буде мати електронний цифровий підпис. Деякі правки пропонували закріпити депутатські мандати в регіонах, згідно з набраними голосами, при цьому гарантувавши десять закріплених мандатів, що «не згорають». Багато дискусій точилося щодо прохідного бар’єра — робоча група вирішила його залишити на рівні 5%. Велика кількість правок стосувалася вимог до передвиборної агітації та дебатів у ЗМІ, на телебаченні, виготовлення друкованої агітпродукції. Значну дискусію викликало й положення щодо перехідних і прикінцевих положень — коли набирає чинності Виборчий кодекс. Під час консультацій між депутатськими фракціями і групами було досягнуто домовленості, що кодекс набере чинності з 1 грудня 2023 року, тобто до наступних парламентських і президентських виборів. А поки що парламентські та місцеві вибори відбудуться за старою, змішаною виборчою системою (половина депутатів обираються за партійними списками, половина — у мажоритарних виборчих округах).

О. Черненко зачитав під стенограму номери всіх поправок до законопроекту, які робоча група рекомендувала врахувати.

Під час наступного підсумкового обговорення керівник фракції БПП Артур Герасимов наголосив, що парламент започаткував низку реформ, які наближають Україну до прогресивних європейських стандартів. Лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак зауважив, що до початку наступної виборчої кампанії у парламенті має діяти виборча система з відкритими партійними списками. «Цей законопроект є прогресивним і відповідає європейським стандартам», — наголосив М. Бурбак. Ігор Шурма (фракція Опоблоку) підкреслив: «Це крок до майбутньої відповідальності політичних партій, чого зараз немає». Руслан Сидорович («Самопоміч») відзначив: «Маємо шанс увійти в історію України, як перший парламент, який прийняв Виборчий кодекс, і не просто відмовився від мажоритарки, а запровадив відкриті партійні списки, що було передвиборними обіцянками всіх у 2014 році».

Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко додав, що прийняття Виборчого кодексу — це реальна боротьба з корупцією. «Бо коли на мажоритарці платять по два—три мільйони доларів, щоб отримати мандат, потім, приходячи в парламент, депутати залазять у кишеню кожному з громадян», — сказав О. Ляшко.

Сергій Соболєв (фракція «Батьківщина») нагадав, що відкриті виборчі списки були одним із перших пунктів Коаліційної угоди, однак, на жаль, це питання розглядалося у парламенті п’ять років. «Це реальна зміна ситуації, і реальна зміна, коли корупція зникне з виборчого процесу», — наголосив парламентарій.

Кожна з політичних партій, ідучи на вибори, обіцяла проголосувати за Виборчий кодекс! — підкреслив Андрій Парубій, закликавши депутатів змобілізуватися перед остаточним голосуванням. Зрештою, після низки спроб Виборчий кодекс було схвалено 230 голосами у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. «Це — велика перемога!» — заявив А. Парубій.

Верховна Рада також схвалила за основу в першому читанні проект закону про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами (№ 8205) — 235 «за».

Співавтор законопроекту Юрій-Богдан Шухевич відзначив, що законопроект спрямований на звільнення заручників, політв’язнів Кремля — незаконно позбавлених волі з 20 лютого 2014 року. Законопроект складається з двох частин — правові питання та соціальний захист (зокрема, передбачається заручникам за кожен місяць перебування в неволі виплачувати мінімальну зарплату, забезпечення тимчасовим житлом, відновлення на робочому місці, податкові кредитні канікули, реабілітація тощо). Відповідні видатки передбачається закласти в Держбюджеті. Законопроект обговорений з родинами незаконно засуджених в’язнів. Голова Комітету з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Георгій Немиря наголосив, що головна мета законопроекту — визначити правовий статус осіб та передбачити соціальний захист і членів їх родин. Профільний комітет запропонував схвалити законопроект у першому читанні. Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко відзначила, що в питанні звільнення заручників та всіх незаконно утримуваних українців у Росії не повинно бути поділу на владу і опозицію, і всі заручники мають якомога швидше бути звільненими, а після звільнення — отримати належну соціальну та психологічну реабілітацію.

230 голосами прийнято в цілому проект закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, яку укладено 21 січня 2019 року в м. Єрусалимі (№ 0223). Дія цієї угоди не поширюється на тимчасово окуповані внаслідок збройної агресії Російської Федерації території АР Крим та Донецької і Луганської областей до припинення військової агресії та відновлення на зазначених територіях України конституційного ладу.

233 голосами парламент схвалив за основу та в цілому законопроект про електромобілі (№ 10405) — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів». Як зауважив автор законопроекту, народний депутат Олексій Рябчин, внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» дозволять законодавчо захистити право водіїв транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, щодо доступу до зарядних станцій для електромобілів. Законопроект врегульовує питання відповідальності за незаконне паркування (зупинку, стоянку) на місцях для електромобілів. Складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною шостою статті 122 та частиною восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, покладено на уповноважених осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції).

243 голосами прийнято в цілому проект закону про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами (№ 10357). Законопроект стосується використання сонячних батарей. Законопроектом визначено порядок розрахунку рівня «зеленого» тарифу для всіх приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, без конкретизації вимог щодо місця їх розміщення та встановленої потужності. Законопроектом внесено зміни до ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Парламент також заслухав звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів, який доповів голова ТСК Борислав Береза, і схвалив відповідну Постанову (№ 10397).

ТСК було утворено в парламенті відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 листопада 2018 року. Постановою рекомендовано повторно звернути увагу Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Національної поліції України та Служби безпеки України на необхідність проведення повного та всебічного розслідування фактів нападів на громадських активістів із дотриманням законних строків. Постановою припинено повноваження даної ТCК.

На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій нагадав про пам’ятну дату: 75 років тому цього дня у лісі між селами Сприня і Недільна розпочався Великий збір представників різних українських політичних партій та організацій, які сформували тимчасовий парламент воюючої України — Українську головну визвольну раду. УГВР очолив уродженець Полтавщини — Кирило Осьмак. Секретаріат військових справ підпільного парламенту очолив Головний командир УПА Роман Шухевич.

«В умовах кровопролитної боротьби проти двох окупантів — нацистського і більшовицького, без жодної зовнішньої підтримки чи допомоги інших держав, видатним попередникам вдалося сформувати парламент для координації визвольної боротьби за Незалежність України, — зауважив А. Парубій. — Українська головна визвольна рада — це ще одна неймовірна, героїчна сторінка історії українського парламентаризму, — наголосив Голова Верховної Ради. — Будьмо гідними нашої історії!».

Парламент вирішив заслухати на вечірньому пленарному засіданні інформацію Нацради з питань телебачення та радіомовлення щодо ситуації у вітчизняному телепросторі.

Довідково

— Виборчий кодекс регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, передбачених Конституцією України.

— Виборчий кодекс складається з трьох книг «Загальна частина», «Загальнонаціональні вибори» та «Місцеві вибори».

— У Книзі Першій визначено загальні засади проведення виборів, типи і види виборів, основні принципи виборчого права, виборчі права громадян України, Права та можливості виборців на участь у виборчому процесі, пов’язані з правом голосу, основні засади та суб’єктів виборчого процесу, публічність і відкритість виборчого процесу, систему територіальної організації виборів, повноваження та форми діяльності виборчих комісій, у тому числі Центральної виборчої комісії, систему виборчих комісій загальнонаціональних виборів, загальні засади та порядок ведення Державного реєстру виборців, а також врегульовано питання підготовки і проведення голосування, підрахунку голосів виборців, оскарження порушень виборчого законодавства тощо.

— До Книги Другої віднесено питання організації і порядку проведення загальнонаціональних виборів — виборів Президента України та виборів народних депутатів України, особливості фінансування відповідних виборів тощо.

— У Книзі Третій врегульовано питання організації та порядку проведення місцевих виборів (виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад; сільських, селищних, міських голів; сільських, селищних старост).

— Згідно із Виборчим кодексом, вибори народних депутатів України проводяться на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. При цьому, у розподілі мандатів депутатів братимуть участь виборчі списки кандидатів, які за підсумками голосування на виборах депутатів набрали п’ять відсотків дійсних голосів виборців у загальнодержавному виборчому окрузі. При цьому застосовуватиметься виборча система, яка «дозволяє персоніфікувати голосування («відкриті» списки кандидатів).

— Аналогічна виборча система застосовуватиметься також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тисяч осіб (усі обласні центри, а також декілька інших міст обласного значення). На виборах міських голів таких міст застосовуватиметься виборча система абсолютної більшості, що «має на меті підвищити рівень суспільної довіри та політичний авторитет міських голів відповідних міст».

— Вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради (міста з кількістю виборців до 90 тис. осіб), районної в місті ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах. У кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів. При цьому, вибори депутатів районної ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ (громад), міст, що входять до складу відповідного району. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

— Вибори сільського, селищного, міського голови проводяться в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі в межах території відповідної сільської, селищної, міської громади. Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців не більше 90 тис. осіб) голови проводяться за виборчою системою відносної більшості. Згідно з Виборчим кодексом, вибори сільського, селищного старости проводяться за виборчою системою відносної більшості в межах території села, селища у складі об’єднаної громади.

— Виборчий кодекс набере чинності з 1 грудня 2023 року.