На знімку: найголовніші гості презентації — берегині пісні, бабусі з с. Паліївка, від яких волонтери записали чимало цікавого матеріалу, виконали потужну автентичну українську пісню і надихнули до народного гуляння.

Під час експедицій Маловисківщиною, чотири з яких стали можливими завдяки підтримці Британської Ради в рамках програми «Активні громадяни», учасники проекту побували у селах Паліївка, Хмельове, Злинка, Калаколове, Копанки, Пасічне, Оникієве, записали 77 автентичних українських пісень від 33 виконавців.

Власне, збір та запис таких пісень і є головною метою фольклорного просвітницького проекту «Баба Єлька», заснованого у липні 2018 року.

Його ідея належить етновиконавиці Світлані Булановій, журналістам Інні Тільновій і Вікторії Семененко. Усі вони родом із Маловисківщини, а втілюють свій задум у життя на спомин про своїх бабусь, які завжди співали, — Олену Рибалкіну із с. Розсохуватка, Софію Бабенко із с. Гаївка, Наталю Домбріцьку із с. Лозуватка. Названо проект на честь Олени Рибалкіної, яку в селі знали як бабу Єльку — коровайницю, вишивальницю, виконавицю стародавніх українських пісень, знахарку. Баба Єлька пережила Голодомор, колективізацію, Другу світову війну. Виховала десятеро дітей і прожила майже 95 літ. Завжди раділа життю й оспівувала його. Знала сотні народних пісень. Співала і на весіллях, і на поминках...

До команди проекту, крім ідейних натхненників, входять журналісти Ігор Крушеницький та Світлана Листюк, фотографи Майкл Ендрюс та Олександр Майоров, науковий консультант Олександр Ратушняк.

«13 липня минає рік, як ми втілюємо в життя проект «Баба Єлька», — розповіла редакторка обласного видання «Нова газета», головного медіа-партнера та спонсора проекту, Інна Тільнова. — Побували у 35 населених пунктах, записали 356 пісень, свідчення про Голодомор, колективізацію. Про все це звітуємо на сторінці проекту у Фейсбуці, проте у мріях — створення власного сайту, випуск диска з найкращими зразками знайденого матеріалу. Крім пісень, збираємо «кулінарні діалекти» — рецепти страв, які готували в різних районах області в давнину. Також нас цікавлять вишиті рушники, сорочки, предмети побуту, які можуть розповісти про життя наших предків. Нещодавно ми створили громадську організацію «Баба Єлька», працюємо над організацією стаціонарного музею — уклали договір про співпрацю з обласним Центром народної творчості».

У «Баби Єльки» великі плани — об’їхати всю Кіровоградщину. Потім обробити матеріал, дати йому нове життя. А головне — й надалі популяризувати самобутню українську пісенну культуру.

Кіровоградська область.

Фото Майкла ЕНДРЮСА.