Вечірнє засідання 11 липня

Парламент заслухав інформацію заступниці голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляни Фещук. Вона поінформувала про ситуацію в українському інформаційному просторі. За її словами, за п’ять останніх років жоден з членів Національної ради не виступав у Верховній Раді. У. Фещук подякувала парламенту за схвалення низки законів, які дозволили працювати ефективніше Нацраді, сприяли українізації вітчизняного телерадіопростору, завдяки чому з’явилося більше українських музикантів, наразі є відкритою інформація про власників всіх телеканалів і кожного провайдера. Проте, за словами У. Фещук, щодня виникають нові інформаційні приводи, а Нацраді бракує ефективних механізмів реагування на ці виклики.

«Механізми, які існують зараз, є неефективними», — заявила Уляна Фещук, звернувшись до народних депутатів нинішнього складу парламенту з проханням проголосувати за ті законопроекти в інформаційній сфері, які сьогодні перебувають у порядку денному, зокрема, законопроект № 9068, який передбачає можливість тимчасового припинення дії ліцензій і анулювання ліцензій безпосередньо Національною радою, оскільки члени Нацради бачать на деяких каналах російську пропаганду. «Також є питання щодо монополізації інформаційного простору, і ефективних заходів убезпечення цієї ситуації в нас, на жаль, немає», — додала У. Фещук.

Показовою була і відповідь представника Нацради на запитання депутата від Радикальної партії Андрія Лозового: чому Нацрада фактично є бездіяльною і закриває очі на те, що кум Путіна Медведчук через своїх бізнес-партнерів скуповує інформаційні канали, які перетворюються на інструменти російської пропаганди? За словами У. Фещук, Нацрада подала 33 судові позови з приводу порушення чинного законодавства телеканалом «112-Україна», до телеканалу NewsOne застосовано 18 штрафних санкцій, які зараз так само оскаржуються у суді. «Але ми не маємо ефективного механізму впливу, тобто ми можемо тільки звертатися в суд, а ви знаєте, скільки тривають судові засідання і як переносяться, і що вступають в силу рішення тільки після отримання апеляційної інстанції», — сказала посадовець.

Верховна Рада розглянула проект постанови про звільнення Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ України (№ 10381), однак для ухвалення рішення знову забракло голосів (160 «за»).

Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук, доповідаючи подання глави держави, відзначив, що Президент України покликаний реалізовувати політику, пов’язану з міжнародними відносинами. «І ми бачимо, що сьогодні, на превеликий жаль, не вдається вибудовувати той механізм, щоб надати йому всі важелі впливу на зовнішньополітичні відносини, — наголосив Р. Стефанчук. — І в першу чергу це пов’язано з неможливістю в повному обсязі виконувати покладені на нього компетенційні повноваження в зв’язку з наявністю на посаді міністра закордонних справ України пана Клімкіна Павла Анатолійовича». Представник Президента закликав депутатів підтримати подання про звільнення Клімкіна з посади міністра закордонних справ.

Депутати звернулися до Р. Стефанчука із запитаннями. Зокрема, Світлана Заліщук (позафракційна) запитала, чому склалася не координація в контексті звільнення полонених українських моряків? Міністр Клімкін надіслав до РФ ноту, однак Президент Зеленський не погодився з такою нотою, заявивши, що не знав про її існування. На думку депутата С. Заліщук, така ситуація погіршила імідж України у світі. «Відповідь на це питання в першу чергу повинна полягати в площині того, хто не здійснив кроки, які передбачені чинним законодавством для формування цієї зовнішньої політики, — сказав представник Президента. — І я глибоко переконаний, що, в принципі, отака внутрішня неможливість співпраці міністра з Президентом і покликала нас звернутися до Верховної Ради з проханням внести подання про звільнення пана Клімкіна».

Депутат Олена Сотник («Самопоміч») запитала у Руслана Стефанчука, чи вдалося йому, на відміну від парламенту, почути звіт від Клімкіна з приводу його роботи на посаді міністра закордонних справ? На це Р. Стефанчук відповів, що Президенту, наскільки йому відомо, не вдалося поспілкуватися з Клімкіним по тих питаннях, які стосуються його звіту. І саме відсутність співпраці й стала причиною того, що Президент України звернувся до Верховної Ради із даним поданням.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко поінформувала, що комітет підтримав проект постанови щодо звільнення Клімкіна з посади міністра закордонних справ, а також призначення Вадима Пристайка майбутнім міністром. «У той момент, коли є багато викликів, потрібно, щоб був повноцінний міністр закордонних справ і для того, щоб ми могли гідно представляти державу Україна в світі», — підкреслила парламентарка. Водночас вона побажала майбутньому міністру та новому складу парламенту пам’ятати про те, що плани Кремля та їх представники — «п’ята колона» — щодня втілюють російський сценарій. «У той час, коли в нас, здається, немає не те що плану чіткого захисту, але мав би бути план наступу», — зауважила Г. Гопко.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій роз’яснив, що схвалений парламентом Виборчий кодекс після його підписання Президентом України вступить у дію з наступних чергових парламентських і президентських виборів. І саме це було результатом консультацій між фракціями. «Дата 1 грудня 2023 року була означена як кінцева дата, — сказав А. Парубій. — Отже, цей кодекс набирає чинність для забезпечення проведення наступних чергових виборів народних депутатів України та наступних чергових виборів Президента України, але не пізніше 1 грудня 2023 року».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.