11 липня 2019 року. Фото на згадку після закриття десятої сессії восьмого скликання.

27 листопада 2014 року. Перше засідання Верховної Ради України восьмого скликання.

Завершилася остання, десята, сесія Верховної Ради України восьмого скликання. Нинішній парламент був обраний на позачергових виборах 28 жовтня 2014 року. Оскільки вибори на той час відбулися не у всіх виборчих округах (на непідконтрольній українській владі тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей голосування не проводилося), до складу українського парламенту було обрано 423, а не 450 депутатів, як передбачено Конституцією. Народні депутати восьмого скликання набули повноважень 27 листопада 2014 року.

За час роботи Верховної Ради VIII скликання було проведено 580 пленарних засідань, протягом яких було ухвалено 2734 документи, зокрема — 987 законів та кодексів в цілому, проведено 35 парламентських слухань. Для того щоб вийти на результативне голосування, народним депутатам часто доводилося у сесійній залі шукати компроміс. Лунало і багато нарікань на роботу вищого законодавчого органу держави, багато сподівань не справдилися.

Незабаром відбудуться дочасні парламентські вибори. Нинішній парламент недопрацював декілька місяців до завершення своєї конституційної каденції. Яким буде якісний склад новообраної Верховної Ради, чи розвиватиме і поліпшуватиме парламент започатковані реформи і які цінності боронитиме, — залежить від кожного з нас, від кожного голосу.

Чим відзначився парламент, який було обрано після Революції Гідності, і якими були його здобутки та невдачі за неповні п’ять років діяльності? Чим новий парламент, який обиратимемо на дочасних виборах 21 липня, відрізнятиметься від попереднього і якими будуть для нього першочергові завдання? Ці запитання адресували народним депутатам України восьмого скликання.

В умовах російської збройної агресії вдалося обстояти ідентичність

Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах (позафракційна):

Ганна Гопко.

— В умовах російської збройної агресії парламенту вдалося обстояти нашу ідентичність — через декомунізацію, збільшення квот для української музики, ухвалення закону про український культурний фонд, захист і функціонування державної мови, почистили ефіри від російських телеканалів та серіалів. І треба не дозволити, щоб це хтось відкатав назад. А також — питання децентралізації: створено понад 913 об’єднаних територіальних громад, гроші пішли на місця, більше відповідальності, проростання нових еліт знизу догори. Серед здобутків — і питання відсічі збройній агресії РФ, схвалення законів, спрямованих на розбудову ЗСУ, закріплення в Конституції курсу до ЄС і НАТО, закріплення вітання в армії «Слава Україні!».

Нам вдалося провалити план Кремля «Новоросія» — захопити Одесу, Харків, Дніпро, втримувати санкції проти Росії, і щоб принцип — «нічого про Україну без України» — діяв усі ці роки.

Антикорупційні питання — створення антикорупційних інституцій, хоча і з деякими прогалинами, як, наприклад, те, що НАБУ не дали права самостійного прослуховування за рішенням суду, щоб вони не залежали від СБУ. НАЗК, електронні декларації — занадто багато мільйонів чиновників їх заповнили, а треба було сфокусуватися лише на всіх депутатах Верховної Ради, членах уряду, працівниках адміністрації Президента та обласних держадміністрацій.

Деякі кроки були надто популістичні, тому наступне скликання повинно визначити чіткі пріоритети — укріплення здобутків, які є. Бо в Торонто Зеленський каже, що за останні роки ми досягли того, що економіка стабільно зростає, хоча були й складні часи, але фактично він говорить про успіх попереднього Президента, парламенту нинішнього скликання та уряду, який зміг забезпечити зростання від діри в бюджеті, яку залишив Янукович, і 10-відсоткового падіння до 3-відсоткового зростання ВВП. Єдина проблема — що ми не посадили і немає реальної відповідальності для тих реваншистів, які сьогодні стали представниками «п’ятої колони». І телеканали олігархів продовжують сіяти «зраду», нагнітати ситуацію, творити ґрунт, щоб втілювати плани Кремля на тлі невдоволення та зневіри людей було легше.

Не можна опротестовувати конституційні надбання

Оксана Корчинська, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (фракція Радикальної партії Олега Ляшка):

Оксана Корчинська.

— Хоч як парадоксально, але в Україні за останні 10 років і підозрюю — в найближчі декілька років — парламент, який відходить, був найпатріотичніший. Нам вдалося організувати все, що стосується забезпечення функціонування наших військових на фронті та евакуації поранених. Саме парламент, а, на жаль, не Кабінет Міністрів, зміг подбати, щоб усі поранені хлопці отримували гідну компенсацію, щоб усі родини, які втратили найдорожчих, окрім державної допомоги ще й отримали квартири, щоб усі, хто отримав у результаті поранень першу чи другу групу інвалідності, могли довічно лікуватися у військових госпіталях, щоб ті, хто загинув від інсультів чи інфарктів чи отримав гепатити або ВІЛ в АТО/ООС також мали від держави або компенсацію, або турботу. І саме парламент підтримав закон, за яким тепер нашим хлопцям, котрі були поранені на фронті, надають групу інвалідності на одну вище, аніж раніше.

Щоб допомогти нашим воїнам на фронті, нам доводилося у парламенті робити дуже багато не лише стратегічних, а й тактичних речей.

Сподіваюся, наступному проросійському парламенту не вдасться зламати основні базисні речі, які заклав нинішній парламент. Це — декомунізація, бо нам дуже важливо максимально відірватися від риторики та історичних фактів Росії, як би людям не здавалося, що це «на хліб не намажеш». Наступне — це незалежна церква, дія безвізового режиму, що теж є результатом роботи парламентсько-президентської республіки. У жодному разі не можна опротестовувати наші конституційні надбання — що ми обрали проєвропейський напрямок, як вектор розвитку нашої країни, і що нам зараз тактично і стратегічно важливо співпрацювати з НАТО заради захисту нашої країни. І, звісно, — схвалення закону про мову і початок декількох важливих, хоч і непопулярних реформ, за які виборець ніколи не проголосує, але за які комусь треба брати на себе відповідальність і провести. Інакше система загниватиме.

Очікування на примирення і суспільний діалог

Юрій Мірошниченко, голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, фракція Опозиційного блоку:

Юрій Мірошниченко.

— Нинішній парламент — це парламент на зламі української історії, який працював в умовах війни, який був на дві третини оновлений — такого оновлення ще в історії не було, парламент, де відбулося дуже багато емоційних і досить важливих рішень. Що можна зарахувати до здобутків? Те, що ми все-таки зберегли національну єдність, що фактично в останній день роботи ухвалили Виборчий кодекс, розпочали за деякими напрямами певні позитивні тенденції, зокрема — запроваджувати повний цикл публічної політики. Що було втраченими можливостями та очікуваннями? Це той економічний, політичний та соціальний ренесанс, на які очікували люди, коли формували нинішній склад парламенту і голосували за нього. На жаль, ми не змогли піднести економіку, захистити громадян у соціальному плані, дати впевненість у завтрашньому дні. Цей парламент запам’ятається тим, що протягом його каденції величезна кількість громадян покинула нашу країну, шукаючи заробітки по закордонах. Високий ступінь агресії та негативної емоційності супроводжував нашу роботу. З боку суспільства до парламенту — було дуже багато пікетувань, мітингів.

З другого боку, незважаючи на всі виклики і проблеми, все-таки ми знайшли у собі сили не зруйнувати власну державність, мобілізуватися, організувати Збройні Сили, не оголосити дефолт.

Незважаючи на те, що з багатьма речами я не згоден — зокрема, у банківській політиці, але, на щастя, за допомоги наших міжнародних партнерів ми змогли все-таки утримати ситуацію під контролем.

Чого очікую від наступного скликання парламенту і чого нам бракувало? Ми дуже потребуємо єдності у суспільстві, зниження градуса агресії та протистояння. Дуже хотілося, щоб наступний парламент об’єднував. Не очікую, що він буде дуже високопрофесійним, оскільки оновлення, вочевидь, буде ще більше, аніж нинішнього скликання. Але у них є шанс — довіра і заходу, і сходу країни, очікування на примирення, на суспільний діалог, на нові позитивні сигнали світові від України — інвесторам, нашим громадянам, щоби вони поверталися. Це парламент може зробити. Як і активніше залучати експертне середовище і створити систему, коли підготовка і прийняття рішень у парламенті буде результатом спільної роботи всіх зацікавлених сторін, у т. ч. А законотворці будуть модераторами законодавчого процесу, а не лобістами тих чи інших політичних сил чи фінансово-промислових груп. Дуже хотілося б, щоб новий парламент був парламентом завершення війни, економічного ренесансу, підвищення соціальних стандартів і суспільного примирення.

Головне завдання — боротьба з енергетичними олігархічними монополіями

Сергій Лещенко, голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва та імплементації антикорупційного законодавства Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, позафракційний:

Сергій Лещенко.

— Багато зроблено, але сподівання людей були ще більшими. В антикорупційній царині — ми створили всю законодавчу базу. Але оскільки попередній Президент Порошенко гальмував незалежність функціонування новостворених антикорупційних органів, їх незалежність ані від кого, втілення було на «трійку».

Сподіваюся, у нового Президента Зеленського намагань гальмувати антикорупційну боротьбу не буде. І наші новостворені інституції запрацюють.

Новий парламент має виконувати ту роботу, яку ми не виконали — це закони про скасування недоторканності, про процедуру імпічменту, а головне завдання — боротьба з енергетичними олігархічними монополіями, з Ахметовим — на ринку теплової генерації, з Фірташем — на ринку газу і азотних добрив, з Медведчуком — на ринку паливно-мастильних матеріалів. І це будуть найгостріші точки зіткнення.

Новий склад буде цікавим

Олег Березюк, лідер депутатської фракції «Самопоміч»:

Олег Березюк.

— Парадоксально, що цей парламент увійде в історію тим, що він не зробив, і тим самим зберіг українську незалежну суверенну Державу. Він не дозволив імплементувати в Конституцію України Мінські угоди і визнати особливий статус Донбасу та імплементувати його в живе тіло України. Якби це сталося, не дай Господь, то ми би з вами уже не жили у вільній суверенній державі. І це є велика перемога — вистояти в такий величезний олігархічний і російський вплив. Парламент вистояв, і перемогла держава. На превеликий жаль, парламент провів зміни до Конституції (в частині судової реформи. — Ред.), які насправді є фейковими і не привели до чесного судочинства, але той самий парламент прийняв закон про Антикорупційний суд, який і є тією ниточкою до справедливості, якщо її розвивати. Парламент розпочав шлях до лібералізації економіки — ключовим є зниження на 20% єдиного соціального внеску, одного із важливих податків, що відкрило дорогу до зниження тиску на підприємництво. А ганьбою парламенту є те, що він не став вільним від олігархату — більшість економічних законів, на жаль, служили олігархам, майже всі бюджети, які були прийняті в країні, за винятком першого, також виключно служили олігархам. Найбільшою інституційною ганьбою парламенту було голосування за чинного Генерального прокурора, де було порушено і Закон, і Регламент, і мораль, призначено найвищою процесуальною особою людину без юридичної освіти.

Від нового парламенту очікую, що він берегтиме українську незалежну суверенну державу, яка нам дісталася у спадок, розвиватиме її. А новообрані депутати будуть якісними представниками людей.

Новий склад парламенту буде цікавим, але у ньому буде дуже добре сформована вишколена група депутатів-ворогів України. І це буде викликом майбутнього парламенту.

Війна не була визнана війною

Сергій Соболєв, заступник голови депутатської фракції «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»:

Сергій Соболєв.

— У передостанній день роботи останньої сесії було ухвалено один із найважливіших законів, який відкриває шлях до реальної боротьби з політичною і партійною корупцією, з олігархами, — Виборчий кодекс на пропорційній основі за відкритими списками. Це рішення відкриває шлях до подальшого розвитку країни у правильному напрямку. У плані політичної реформи було дуже важливим рішення про державне фінансування партій, що обмежило багато в чому можливість впливу олігархів на партійні структури. Сам факт, що державне фінансування розпочинається для партій, які подолали 2% на виборах (хоча прохідний бар’єр — 5%), дає можливість для створення політичної конкуренції та нових політичних сил, їхньої розкрутки та фінансової підтримки.

Що, на жаль, не вдалося? — всі спроби змінити Конституцію, на мій погляд, провалилися. І в частині судової реформи, і реформи прокуратури, і тим паче в частині децентралізації, ще не дійшло до свого завершення. Заморожено і залишилася діяти радянська система «матрьошки» — де є центральні органи управління, обласні, районні і т. д.

Вдалими були чіткі закони, спрямовані на зміцнення обороноздатності. Однак війна не була визнана війною, ми постійно перейменовували це то на АТО, то на особливу операцію, і зрештою так і не сказали правду — що це війна, а не лише агресія. Ганьбою парламенту було схвалення закону про особливий статус окремих територій Донецької та Луганської областей, але перемогою було те, що це не вдалося закріпити у Конституції, хоча такі спроби були.

Залишається невиконаним і стає першочерговим завданням для нового парламенту — конституційна реформа в частині судової реформи, прокурорської системи та адміністративної реформи, адміністративно-територіального устрою, децентралізації, функціонування об’єднаних громад.

Парламент іноді впадав в істерію, іноді фантазував

Рефат Чубаров, член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (депутатська фракція Блоку Петра Порошенка):

Рефат Чубаров.

— Нинішній парламент увійде в історію тим, що в найкритичніший для держави час, пов’язаний із війною Росії проти України, разом з іншими гілками влади, зокрема, з президентською, утримав ситуацію. Адже початок роботи парламенту — кінець 2014 року — був досить критичним часом для нашої держави. Вдалося максимально взаємодіяти з нашими міжнародними партнерами на тому майданчику, де можна об’єднати зусилля з парламентами інших країн. Депутати нинішньої каденції працювали в парламентських асамблеях Ради Європи, ОБСЄ та інших міжпарламентських об’єднаннях, гідно впливали на укріплення України на міжнародній арені.

Не вдалося і переходить до наступного скликання — не знайдено більш ефективних шляхів щодо відновлення територіальної цілісності України. Хоча цей парламент приймав немало рішень і законів, постанов, заяв, але ми не наблизилися до повернення окупованих земель, включаючи Крим. Не можна всю провину покладати на парламент, але ми не знайшли таких шляхів, які були би ефективними та сприйняті міжнародним співтовариством. Ми передаємо наступному складу парламенту державу, яка не може здійснювати свій суверенітет на частині своєї території. Це погано, це тривожно. За своїм духом парламент майже цілком відповідав суспільству того часу — 2014-2019 років, парламент іноді впадав в істерію, іноді фантазував, іноді думав, що його роботу виконуватимуть інші. Але головне своє призначення — у момент, коли Україна відчувала найбільший тиск з боку Росії, і був страх за те, що можна втратити державність, парламент був одним із стержнів, які укріпили нашу державу.

Дали можливість передихнути дрібним приватним підприємцям

Олександр Кірш, голова підкомітету з питань удосконалення Податкового кодексу України в частині загального податкового адміністрування, податкового боргу та спеціальних податкових режимів Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, фракція «Народний фронт»:

Олександр Кірш.

— Новий парламент вочевидь буде молодшим і десь на 2/3 складатиметься з нових людей. Перше, чого від нього чекаю, — скасування тих явних дурниць, які допустив нинішній парламент, передусім — зміни до закону про державну мову. Бо сьогоднішній закон розділяє, розколює країну, не можна його було ухвалювати в такому вигляді. Крім того, неправильно були проведені пенсійна, медична реформи, це все треба серйозно та кардинально змінювати, а також треба змінювати Закон «Про Регламент Верховної Ради». Це ненормально, коли місяцями при порожньому залі ухвалюються або відхиляються поправки, а потім безпосередньо перед голосуванням усе це зводиться нанівець, все, над чим працювали місяць, множать на нуль, і поправки, які були усунуті, — відновлюємо, а які пройшли — забираємо. А навіщо тоді витрачали місяць? І присутність депутатів треба фіксувати по-іншому: не так, що тут розписалися (біля столів реєстрації. — Ред.) і пішли, не доходячи до сесійного залу. Або хтось всунув картку, і вважається, що депутат був.

Перевіряти присутність можна просто за голосуваннями — якщо не голосував ні «за», ні «проти», ні «утримався», отже, депутата на засіданні не було, і нехай заходить наступний депутат за списком або наступний по округу, якщо депутат-мажоритарник.

Хоча парламент ухвалив нормальний Виборчий кодекс із відкритими списками, і це крок уперед, закон про Антикорупційний суд, щодо податків були прогресивні закони, головне — що зберегли стабільність у спрощеній системі оподаткування, єдиний податок, що дає можливість передихнути дрібним приватним підприємцям, хоча загрози були.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут.

Факт

Основні здобутки єдиного законодавчого органу

Безпекова сфера — закони про Національну безпеку України, забезпечення військовослужбовців — зброєю, боєзапасами, технікою, формою та засобами захисту, гідна зарплата, медичне та соціальне забезпечення; створення Єдиного реєстру військовозобов’язаних; забезпечення рівних прав жінок і чоловіків під час проходження військової служби; Збройні Сили України увійшли в Топ-10 найсильніших армій Європи, восьме місце за версією міжнародного рейтингу Global Firepower.

Міжнародна діяльність — закріплення в Конституції курсу України на набуття повноправного членства в НАТО та ЄС; безвіз — за півтора року ним скористались понад два мільйони українців; припинення Договору про дружбу й співробітництво з РФ; Україна остаточно вийшла з СНД; проведення Міжпарламентської асамблеї Грузія — Молдова — Україна.

Антикорупційна і правоохоронна сфера — забезпечено процеси створення НАБУ, НАЗК, САП, ДБР, Вищого антикорупційного суду; ліквідовано одну з найбільших корупційних схем в державі — непрозорі закупівлі за кошти Державного бюджету і створено систему електронних закупівель ProZorro, яку визнано однією з найкращих у світі; започатковано роботу патрульної поліції — рівень довіри громадян до нової поліції становить майже 40%.

Започатковані реформи: децентралізації, що передбачає передання владних повноважень і коштів з центру на місця (створено понад 900 об’єднаних територіальних громад, 234,1 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів у 2018 році, в 2019-му очікується 267 млрд грн); освітня (створено 767 опорних шкіл та 1228 їх філій); медична: (відкрито 517 амбулаторій у сільській місцевості, для них закуплено 513 авто, запроваджено принцип «гроші ходять за пацієнтом», 80% українців обрали сімейного лікаря й підписали з ним декларацію); пенсійна: (основна ідея — якщо людина чесно працювала все життя, вона має гарантовано отримувати гідну пенсію, запровадження накопичувальної пенсійної системи, збільшення пенсійних виплат).

Судова реформа — зміни до Конституції в частині правосуддя з метою незалежності та деполітизації судової гілки влади, нові закони про судоустрій, виконавче провадження, про Вищу раду правосуддя, про адвокатуру та адвокатську діяльність, про забезпечення права на справедливий суд; призначено суддів Верховного та Антикорупційного суду, оновлено склад Конституційного суду.

Декомунізація — перейменовано 987 міст і селищ України, понад 50 тисяч вулиць, заборона «георгіївської стрічки», відкрито доступ до архівів радянських спецслужб.

Протидія інформаційній агресії — закон про функціонування української мови, як державної, який захищає українську мову у всіх сферах суспільного життя, але при цьому жодним чином не обмежує права національних меншин; встановлено обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою на телебаченні та радіо; державна підтримка українського кіно; заборона російських соцмереж та мовлення російських телеканалів, обмежено імпорт ідеологізованих книжок з Росії, обмеження щодо організації та проведення гастрольних заходів за участю громадян держави-агресора; створення «Українського інституту книги».

Захист ветеранів АТО — створено Міністерство у справах ветеранів, посилення соціального і правового захисту ветеранів АТО, добровольців-іноземців, 14 березня встановлено Днем українського добровольця.

Відновлення історичної справедливості — надання бійцям УПА статусу учасників бойових дій; посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України, жертв нацистських переслідувань та політичних репресій у XX столітті; запроваджено офіційне вітання ЗСУ «Слава Україні! Героям слава!»; легендарний гімн борців за незалежну Україну «Зродились ми великої години» став гімном нової Української Армії.

Реформа парламенту — запроваджено ІТ-стратегію, Комунікаційну стратегію, Портал громадського обговорення законопроектів, створено Електронну погоджувальну раду, Освітній центр Верховної Ради і Офіс парламентської реформи; офіційний сайт Верховної Ради наразі є № 1 у світі за відвідуваністю серед парламентських сайтів; проводились екскурсії, виставки, прямі трансляції.

Духовне відродження — Український парламент, як найвище представництво українського народу, проголосив шлях до отримання Томосу, який був отриманий Православною Церквою України 6 січня 2019 року.