На знімку: рятувальникам ДСНС довелося ліквідовувати наслідки злив у багатьох населених пунктах області.

Фото ГУ ДСНС у Хмельницькій області.

Таких гроз Хмельниччина не пам’ятає вже кілька останніх років. Лише за дві декади травня і червня синоптики зафіксували три потужні хвилі злив, які пройшли краєм. У травні в області випало від 140 до 185 мм опадів, а в окремих місцях практично за годину-півтори випадала місячна норма. Стихія не припиняла приносити свої водні сюрпризи і в червні та липні. 

Води було стільки, що не обійшлось без підтоплень і руйнувань. Важко знайти населений пункт, котрий у тій чи іншій мірі не постраждав від стихії. На перший погляд, протистояти природі неможливо — буревій, воду, блискавку не спинити. Та чи насправді неможливо було запобігти всім руйнуванням і втратам?

Чи не наймасштабніша надзвичайна ситуація сталась у Городоцькому районі. Там у селі Скипче на ставку вода знесла підпірну заставку гідротехнічної споруди. Через це вода зійшла зі ставка. Місцевим жителям це не завдало особливої шкоди. Та вся вода пішла у річку Смотрич і аж через двадцять кілометрів затопила дерев’яний міст у селі Черче, що вже в Чемеровецькому районі. В результаті понад дві з половиною сотні осіб, серед яких переважно діти, учасники чемпіонату зі спортивного туризму, не змогли перейти на інший берег. Евакуювати їх довелося силами ДСНС за допомогою канатної переправи.

А загалом у чотирнадцяти районах тільки за три тижні було підтоплено понад чотири сотні домогосподарств, більш як двісті присадибних ділянок. У семи районах у воді опинилися 28 приватних і багатоповерхових будинків.

Під час розгулу стихії серйозно постраждали лінії електропередач, дороги і навіть газогони. Так, через підмиви та небезпеку пошкодження газової труби довелось відключати від газопостачання 180 абонентів у трьох селах Дунаєвецького району. У десяти районах знеструмлювалося від 30 до 92 населених пунктів. Було підмито або замулено майже 74 кілометри місцевих доріг і вулиць. «Попливли» мости, гідротехнічні та дорожні водопропускні споруди...

Звичайно, головною причиною всього стали дощі. Та не тільки вони призводили до збитків.

Дренаж забитий, канали переорані...

— Для відкачування води довелося залучати великі матеріальні та фінансові ресурси, — розповів начальник управління з питань цивільного захисту населення ОДА Юрій Корев. — Але можна було впоратися і меншими зусиллями, якби стан дренажних систем та водовідвідних каналів постійно підтримувався у належному стані.

У містах майже сотня будинків була підтоплена саме через те, що вчасно не були розчищені зливові каналізації та дренажні системи. І це стосується не тільки міст.

Приміром, у селі Клубівка Ізяславського району та Понінці Полонського водовідвідні канали на сільгоспугіддях були просто розорані, а в результаті вода прийшла на подвір’я й у хати.

Не скрізь стежили і за тим, щоб залишалися прибережні захисні смуги річок. Хтось розорав їх під город, хтось влаштував пасовище, а в результаті — понад півтори сотні підтоплених садово-городніх ділянок у різних районах. Ще більше проблем було там, де водопропускні споруди комунальної власності були засмічені та замулені — дощі їх просто зруйнували до кінця, і вода не знала обмежень.

Дощі «відшукали» і нічийні гідроспоруди. Лише у Дунаєвецькому районі на території Маківської об’єднаної територіальної громади є десять безгосподарних гідротехнічних споруд, які сільська рада, а тепер і ОТГ протягом останнього десятиріччя так і не прийняли на баланс. Усі вони зношуються, потроху руйнуються, і тільки питанням часу залишається те, яка нова злива прорве їх, і вода вийде «на волю».

Дешевше доглядати за системами, ніж ліквідовувати аварію

Для того щоб впоратися з усіма проривами, підтопленнями й аваріями, довелося залучати більш як півтори сотні одиниць техніки, майже півтисячі чоловік особового складу підрозділів ГУ ДСНС, аварійно-ремонтні бригади «Хмельницькобленерго», «Хмельницькгазу», «Хмельницькоблавтодору» та окремих комунальних підприємств. Для реагування на надзвичайні ситуації було створено 123 аварійні бригади, до яких увійшло понад шістсот осіб та до трьох сотень одиниць спецтехніки. Під час ліквідації наслідків негоди з місцевих матеріальних резервів витратили майже п’ять тонн дизпалива та бензину, сотні листів шиферу, десятки метрів каналізаційних труб для водовідведення. І добре, коли це все перебувало у розпорядженні місцевої влади під руками. Але у цілій низці міст, селищ, об’єднаних громад таких ресурсів немає. Тож як ліквідовувати наслідки гроз та буревіїв?

У всіх випадках один висновок є незаперечним: якщо стихію неможливо приборкати, то мінімізувати наслідки її впливу все-таки під силу.

— Заходи щодо запобігання підтопленням територій і споруд, відповідно до законодавства, мають бути передбачені у схемах планування територій та генеральних планах населених пунктів ще на стадії проектування, — наголосив Юрій Корев. — Але доволі часто проектування цих інженерних заходів та захисних гідротехнічних споруд залишається поза увагою влади і відповідних контролюючих органів. До того ж житло інколи будується навіть у зонах паводкових вод, землі розорюються аж до русел річок, прибережні захисні смуги не облаштовуються...

Немає дощів — ніхто й не помічає цих порушень. А пройшли зливи — просто біда. Грози і зливи не зупиниш. Тож щоб не зазнати великих втрат, готуватися до них варто наперед.

Тільки факт

У дні найбільших опадів вчасно вдалося скинути води з Пирогівського водосховища, яке займає 81 гектар і розташоване на притоці Південного Бугу у Хмельницькому районі. Це унеможливило підтоплення присадибних ділянок та домогосподарств у селах, що розташовані нижче по течії.

Вчасний транзитний пропуск води через ГТС на Південному Бузі у селі Требухівці допоміг уникнути затоплень та підтоплень у селах Летичівського району.