На знімку: актриса Заньковецька.

Четвертого серпня (23 липня за старим стилем) театральна громадськість відзначає 165 років від дня народження геніальної актриси та театральної діячки кінця ХІХ — початку ХХ століть, народної артистки Української РСР Марії Заньковецької.

Марія Заньковецька входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. А з колишнім Єлисаветградом її пов’язує насамперед ім’я Миколи Садовського (Тобілевича).

Мандруючи слідами Заньковецької у сучасному Кропивницькому, варто зазирнути до будинку, де колись проживала велика театральна родина Тобілевичів, а нині розмістився літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого.

«У нашому фондовому зібранні є цікаві експонати, пов’язані з іменем видатної актриси, — повідала виконувачка обов’язків директора музею Лариса Хосяінова. — Насамперед, це більш як столітньої давності фотографії та поштові листівки, які в середині 1990-х років музей придбав у мешканки тодішнього Кіровограда Галини Парасенко. На них — сценічні зображення артистки. Маємо також рідкісну брошуру «Артистка Малорусской Труппы Мария Константиновна Заньковецкая», видану в 1896 році шанувальниками її таланту в столиці Донського козацтва Новочеркаську.

Нарешті, ще кілька експонатів стосуються історії кохання Миколи Садовського й Марії Заньковецької. Це програмки, фотографії та афіша до біографічної вистави «Коли розлучаються двоє», поставленої у нашому місті в 1992-му Михайлом Барським.

До ювілею Марії Заньковецької у 2004 році на головпоштамті Кіровограда з ініціативи невтомного театрознавця Володимира Шурапова було здійснено спеціальне погашення марки з портретом актриси».

Варто зазирнути й до реставрованої споруди колишнього Зимового театру (нині — Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького), де 27 жовтня 1882 року народилася перша українська професійна трупа. Як сказано в «Історичному календарі Кіровоградщини на 2019 рік» Володимира Боська, на згадку про те, що першою виставою колективу стала саме п’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (Заньковецька — в головній ролі), на площі перед реконструйованим театром корифеїв встановлено пам’ятник Наталці Полтавці.

Є в Кропивницькому і непересічний мікрорайон Арнаутове, де на честь видатних діячів культури названо аж п’ятнадцять вулиць і провулків.

«Вулицю Марії Заньковецької назвали її іменем уже в добу незалежності, коли, власне, ця вулиця й почала забудовуватись. Незабаром плануємо провести на честь Марії Заньковецької свято вулиці, під час якого всі домовласники отримають гарні однотипні таблички з назвою вулиці, номером будинку та портретом Марії Заньковецької», — повідомила завідувачка міської бібліотеки № 7 і водночас голова квартального комітету Лариса Бардакова.

Цитати

«Могутній талант, який зробив би честь найкращій європейській сцені...» (так писав про Заньковецьку Симон Петлюра, коли ще був скромним театральним критиком, а не Головним Отаманом).

Коли Марію Заньковецьку запрошували на російську імператорську сцену, вона відповіла: «Наша Украина слишком бедна, чтобы можно было ее покинуть».

До речі

Меморіальні музеї Марії Заньковецької є також на малій батьківщині актриси — в Заньках неподалік Ніжина на Чернігівщині (вона народилася на хуторі Заньки й на честь цього місця взяла собі сценічний псевдонім). Ще один дім-музей є в Києві, на вулиці Великій Васильківській, 121. Тут Заньковецька мешкала в останні роки життя, тут і померла 1934-го (пережила Миколу Садовського лише на рік).