Ласкаво просимо, або стороннім вхід заборонений. Саме так «гостинно» на Херсонщині зустріли школярів, волонтерів та науковців, котрі зголосилися взяти участь у міжнародному проекті — розкопках старовинної фортеці Тягинь. Вона охороняла кордон Великого князівства Литовського, тому сюди неодноразово приїздили литовські дипломати та члени тамтешніх громадських організацій, та й цей сезон досліджень (їх проводять під патронатом Інституту археології НАН України) профінансували доброчинці з Балтії. От тільки вже першого дня від приїзду зчинився скандал.

Приїхали — й «замка поцілували»

Розповідає начальник експедиції, професор, член Європейської асоціації археології та Національного комітету ЮНЕСКО Світлана Біляєва:

— Ще за кілька місяців до виїзду я звернулася до Херсонської облдержадміністрації із проханням допомогти облаштувати побут п’ятнадцяти членів експедиції. На якийсь особливий комфорт ми не претендували: тільки сподівалися отримати місця у будиночках спортивного табору «Старт», бо він розташований найближче до місця розкопок. Таку допомогу мені обіцяли, — каже Світлана Олександрівна. — Та коли перша група з дев’яти осіб заїхала до табору, його ворота виявилися зачиненими. До кухні також не допустили: їжу довелося готувати на багатті. Працівники табору пояснили, що про наш приїзд їх ніхто навіть не попередив, і проживання експедиція не оплатила. Але ж попередньо домовлялися, що оплата буде за фактом поселення!

Телефон не відповідав

Розкопки середньовічної фортеці Тягинь цікавлять багатьох археологів та краєзнавців Європи й України — адже вона є невід’ємною частиною історії. А відкриття на території регіону можуть додати Таврії й туристичної привабливості. Однак схоже, що розв’язати елементарні побутові проблеми дослідників ці аргументи не допомагають. Табір «Старт» є філією Бериславської дитячо-юнацької спортивної школи, тож власкор «Голосу України» звернувся по роз’яснення до директора цього закладу Юрія Сорочинського. Але щойно Юрій Павлович почув, що журналіст бажає поговорити про причини такого негостинного прийому, як розмова негайно припинилася, і більше телефон пана Сорочинського не відповідав.

Оскільки табір «Старт» є власністю громади району, я звернувся по роз’яснення до голови Бериславської райради Володимира Коновалова. Розповідь про поневіряння членів експедиції його дуже здивувала. «Ані від облдержадміністрації, ані від керівництва експедиції я не отримував жодних повідомлень про плани та конкретні строки проживання археологів у таборі «Старт». Хоча підготуватися до цього, звісно, можна було і без виплати авансу — достатньо лише отримати гарантійний лист. Але його не існувало в природі, — запевнив Володимир Іванович. — Хоча навіть за таких обставин археологів з табору ніхто не виганяє — будиночки і можливість користуватися електрообладнанням для приготування їжі їм уже надали».

Влада змінилася — і спитати ні з кого

Показово, що минулий сезон розкопок Тягині для команди науковців почався зі схожих проблем, і знову-таки у таборі «Старт». І це прикрий показник того, як чиновники на Херсонщині ставляться до науки зокрема та чи шанують минуле взагалі.

Керівництво облдержадміністрації після президентських виборів змінилося, то тепер із «попередників» і не спитати.

Хоча «Голос України» раніше наводив геть інші приклади, коли дослідження історії рідного краю заохочують, до того ж матеріально. Якщо у Бериславському районі науковці не можуть добитися принаймні організації нормального побуту, то в Генічеському районі Херсонщини громада курортного села Щасливцеве два роки поспіль виділяє по двісті тисяч гривень з сільського бюджету на розкопки курганів Арабатської стрілки.

Фото: ukrlitva.wixsite.com