Із 1 липня на виконання зобов’язання України перед Євросоюзом, як важливий етап впровадження реформи вітчизняної енергосистеми, запрацював новий ринок електричної енергії. Перший місяць роботи Рівненської АЕС у нових умовах свідчить про успішний старт енергореформи.

У Німеччині існує 15000 тарифів і 1151 фірма-провайдер електроенергії. У Норвегії споживач може обирати зі 125 генеруючих компаній і 20 постачальників. У Фінляндії тарифів приблизно 200. В Естонії, окрім 80 постачальників, на вибір є ще біржові чи фіксовані пакети. У Голландії можна не просто обрати тариф, а навіть конкретну сонячну батарею або вітрогенератор, від якого отримуватимеш струм. Виробники і продавці, конкуруючи між собою, навперебій пропонують споживачам якнайкращий сервіс і вигідні умови.

Нині відповідно до постанови Кабміну НАЕК «Енергоатом» реалізує до 90 відсотків електроенергії (а це майже половина всього енергоринку країни) за фіксованим тарифом 0,567 грн за 1 кВт . год. До речі, атомний тариф майже вчетверо нижчий за ринковий. Решта електроенергії — приблизно 10 відсотків — продається за ринковою ціною, і саме ці кошти дають змогу компанії у подальшому реалізовувати планові інвестиційні проекти. Нині «Енергоатом» успішно працює на трьох основних ринках: двосторонніх договорів, «на добу наперед» і внутрішньодобовому.

Наприкінці липня у Києві відбулася нарада під керівництвом президента «Енергоатома» щодо результатів першого місяця роботи компанії в умовах нового енергоринку. Як відзначає генеральний директор РАЕС Павло Павлишин (на знімку), є і позитивні, й негативні моменти:

«Коли відбувається позапланове відключення енергоблока, відповідно не видається певна потужність на ринок, і ми вимушені закуповувати недостатню кількість електроенергії на ринку, де ціна досить велика, через що компанія має збитки. Так, лише через 10-годинне зупинення малого енергоблока Рівненської АЕС «Енергоатом» зазнав збитків у кілька мільйонів гривень. Перший тиждень роботи в умовах нового ринку в компанії була складна фінансова ситуація, адже кошти не надходили на рахунки і ми були майже повністю паралізовані в частині фінансових зобов’язань, але сьогодні ситуація змінилась на краще. Наразі опрацьовується питання можливості збільшення відсотка реалізації продукції за вільною ринковою ціною. І це важливо не лише для компанії, а й для споживачів, бо все ж таки АЕС дають дешевшу, ніж інші енергогенеруючі компанії, енергію».

Наступним кроком після запуску енергоринку буде об’єднання вітчизняної енергетичної системи з європейською, що посилить українську енергобезпеку та, відповідно, конкуренцію між постачальниками і сприятиме оновленню атомної галузі.

Вікторія ЛЕОНОВА,

керівник прес-центру РАЕС.

Фото надано автором.