Область вже звітує про 1,5 мільйона тонн ранніх зернових. За врожайністю традиційно аграрії краю посідають лідируючі позиції у загальнодержавному рейтингу — у середньому гектар дає по 54,5 центнера, як і на Черкащині. А от особливістю нинішнього сезону є те, що роботи проводять у прискорених темпах. Якщо торік у цю пору було зібрано врожай із 68 відсотків площ, то тепер — вже з 75. У найближчі дні у більшості господарств перший етап жнив буде завершено.

Значною мірою цьому допомогло те, що на полях активніше збирають ярий ячмінь. Торік до початку серпня обмолотити колос вдалося менш як з тисячі гектарів — одного відсотка площ. Нині майже 290 тис. тонн було зібрано з 58 тис. га, і це — дві третини від посіяного. Культура радує і врожайністю, даючи по 49 ц/га, що значно вище від минулорічного показника. А озимий ячмінь показав ще кращі результати — 51 ц/га.

Останнім часом ячмінь викликає дедалі більшу зацікавленість з боку аграріїв. Причому розширюються площі як озимого, так і ярого ячменю. Загалом його було посіяно на 14 тис. га більше від минулорічного.

Найперше це пояснюється тим, що на нього є попит всередині області. Адже на території краю працює два потужних солодових заводи. Тож переважна частина господарств сіє ячмінь саме на їх замовлення і не має проблем зі збутом.

Чимала частка припадає і на попит з боку тваринників — фуражне зерно йде на відгодівельні комплекси.

Та свою роль у розширенні посівів відіграла і минулорічна цінова політика на ринку зернових. Важко сказати, що було передумовою, але торік вартість порадувала зерновиробників. Якщо середня ціна на пшеницю становила десь 4 тисячі гривень за тонну, то ячмінь коштував у півтора, а то й удвічі дорожче.

Наразі стартова ціна на пшеницю та ячмінь практично однакова. Якщо така тенденція збережеться, то останньому важко буде здолати конкурента, адже, як правило, урожайність пшениці дещо вища. Та й проблем з реалізацією у неї менше — левова частка успішно відправляється за межі держави. З ячменем проводити такі операції складніше. Бо, як правило, попит закордонних пивоварів задовольняють місцеві фермери, тож українському виробникові складніше вийти на тамтешні ринки. Та й запропоновані обсяги значно менші від пшеничних поставок, тож охочих «гратись» із незначними партіями не так вже й багато.

Поки на полях кипить робота, у господарствах не квапляться із продажем зібраного. Багато хто сподівається, що ціна може підрости. І, якщо дозволяє фінансовий ресурс, зерно не поспішають віддавати покупцям просто з поля.

Цінова ситуація стане зрозумілішою вже за кілька тижнів, коли не лише зберемо вітчизняний врожай колосових, а й підкоригуються з огляду на обсяги нашого експортного потенціалу зернові ціни на світовому ринку. Саме від них залежатиме і те, наскільки вигідним буде вирощування ячменю в наступному сезоні.