У 29 років Євген знає, чого прагне. Він розповів про захоплення пауерліфтингом та про ризики цього виду спорту, який став для нього способом життя.

— Чому обрали саме цей вид спорту?

— До цього на досить високому рівні займався футболом. Але певні обмеження, які отримав у цьому виді спорту, завадили мені бути професійним футболістом. Просто так грати у футбол я не міг, тож почав займатися пауерліфтингом і не пошкодував.

Адже вже є результати. Займаюся цим видом спорту три роки. За цей час вдалося виконати норматив майстра спорту й здобути спочатку «срібло» на чемпіонаті України, а на Відкритому чемпіонаті України з пауерліфтингу та окремих дисциплін у Луцьку — «золото». Також у цьому місті відбувся 29-й чемпіонат світу з пауерліфтингу відповідно до правил ВПА. На цих змаганнях я посів почесне друге місце й здобув титул віце-чемпіона світу в жимі штанги лежачи у своїй ваговій категорії до 100 кілограмів (вікова категорія Оpen), а також став третім в абсолютному заліку.

— Як тренуєтеся після змагань?

— Тренування тривають, але вже не в такому темпі, як раніше. Позаду — півроку виснажливої підготовки, тож я вирішив взяти невеликий тайм-аут, на деякий час перейти на інші види тренувань і відновити сили.

— Чи кожен може займатися таким видом спорту?

— Передусім потрібно бути готовим до складної роботи над собою. Себе необхідно готувати і налаштовувати не лише фізично, а й морально. А результат не може бути миттєвим. Для цього потрібен час. Щодо фізіології та біомеханіки тіла — пауерліфтингом може займатись майже кожен, хто не має проблем з опорно-руховим апаратом чи обмежень за станом здоров’я.

— Які максимальні завдання ставите перед собою?

— Перше завдання — виконати нормативи, відпрацювати з вагою на чемпіонаті. А в подальшому — можливо, встановити новий рекорд. Але усвідомлюю, що це складна і довга дорога. Старатимуся. Тренуюся чотири рази на тиждень, є спеціально розроблена для цього програма, де враховано фізіологічні можливості, відкориговано комплекс вправ. Працюю з великою вагою, щоб організм і м’язи звикли до навантаження.

— Чи підтримують рідні ваше захоплення цим видом спорту?

— Підтримують, звичайно, але з острахом. Велика вага може бути травматичною. Тому техніка виконання має бути близькою до ідеалу, щоб не нашкодити насамперед собі. Ризики нас супроводжують на кожному кроці не лише в спорті, а й у повсякденному житті. Тому мене це не зупиняє. Адже є підтримка і з боку тренера — майстра спорту міжнародного класу Сергія Верещака. Це людина, яка майже 30 років у цьому спорті, дуже багато знає і радо ділиться досвідом, власним прикладом показує, як попри труднощі досягти максимального результату. Також я вдячний за підтримку торговельній марці «Опілля» у підготоці до стартів. Адже ми співпрацюємо вже не перший рік. Разом з «Опіллям» прославляємо Тернопіль, щоб про нього більше дізналися не лише в Україні, а й у світі. Завдяки таким спонсорам молоді спортсмени мають можливість досягати нових висот.

Тернопільська область.

Фото надано Євгеном Филимою.