Рясні дощі, які тривали на Луганщині, великої біди не завдали аграріям, бо на цей час вони вже зібрали ранні зернові, намолотивши понад 1 млн 100 тисяч тонн зерна за середньої врожайності 34,6 центнера з гектара. Це вищий показник, ніж минулоріч, і є надія, що урожай пізніх зернових культур його ще покращить. Адже після дощу і соняшник, і кукурудза тільки додадуть в рості. За прогнозами фахівців, урожай соняшнику, наприклад, може становити понад 700 тис. тонн.

Загалом можна сказати, що погодні умови для зернових культур цьогоріч були досить сприятливими. Але й аграрії області зробили багато для того, щоб лани порадували. Насамперед застосовували сучасні технології, засівали якісне насіння, вносили достатню кількість мінеральних добрив. А фахівці Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» (Харків) спільно з департаментом агропромислового розвитку Луганської ОДА розробили рекомендації вирощування ранніх зернових, дали конкретні пропозиції щодо збирання врожаю без втрат. Допомогла і держава, виділивши сільгоспвиробникам Луганщини за різними напрямами понад 72 млн грн підтримки. А загалом на проведення лише весняно-польових робіт під врожай-2019 сільгоспвиробники Луганщини вклали 3 млрд 26 млн грн.

Отож, незважаючи на труднощі, що виникли у зв’язку з проведенням на території Луганщини Операції об’єднаних сил, в агропромисловому комплексі здійснюється постійна робота щодо розвитку зерновиробництва та гарантування продовольчої безпеки регіону. Її результат такий: за рахунок впровадження у виробництво сортів та гібридів сільськогосподарських культур, адаптованих до природно-кліматичних умов саме Луганщини, середня врожайність пшениці цьогоріч — 36,5 центнера з гектара, зернобобових — 16 ц/га, а в таких сільськогосподарських підприємствах, як «Сфера», показники ще вищі — 20 ц/га. Для області це хороший результат.

Якщо в 2014 році, тобто на початку проведення АТО, в області не знали, куди дівати зібране зерно, бо не було покупців, виникли проблеми з транспортуванням, то нині картина змінилася на краще. Практично всі великі підприємства, а їх майже двадцять, мають свої елеватори для зберігання зернових культур, загальна ємність яких 848 тис. тонн. На жаль, цих обсягів все ж не вистачає, отож створення об’єктів для зберігання зерна триває.

— Якщо в минулі роки область мала обмежені можливості через, скажімо, логістику, то цьогоріч позитивним було те, що приймальні пункти таких потужних підприємств, як «Левада», «Нібулон», інших закуповували зерно у невеликих господарств і практично за місяць перевалили 15 тис. тонн зерна. У результаті наші аграрії вже отримали 76 млн грн, — розповіла заступник директора департаменту агропромислового комплексу Луганської ОДА Любов Безкоровайна.

У жнивному марафоні лідирує Марківський район — середня врожайність ранніх зернових та зернобобових тут 45,6 ц/га, на другому місці — Новоайдарський (40,3 ц/га), а третє — за Білокуракинським (38 ц/га). До речі, Марківський та Новоайдарський райони мали найкращі показники й торік.

Останніми роками Луганщина стабільно збирає мільйон тонн зерна, як це було і до 2014-го, хоча через тимчасову окупацію недораховує значної частини своїх сільськогосподарських земель. А могла б збирати ще більше, якби державні землі використовувались ефективніше.

— Нині за державними конезаводами у Біловодському та Міловському районах значиться 15,4 тис. га, але, на превеликий жаль, вони гальмують середню врожайність по області, оскільки угіддя там використовуються неефективно. Скажімо, ДП «Конярство» лише на 22 відсотки профінансувало сівбу. Так само неефективно використовуються і землі навчальних закладів сільськогосподарського профілю, — розповідає Любов Безкоровайна. — Ситуацію можна змінити, але це багато в чому залежить від наших законодавців та уряду.

Луганська область.