Ось які сорочки вишила Маргарита Кисляк.
Сорочку для майбутнього нареченого дівчина уже приготувала, тепер мережить намистинами весільну сукню для себе. Каже, таке захоплення допомагає їй... у службі. Як?
Маргарита Кисляк служить у Калинівському полку оперативного призначення. Звання офіцера отримала на військовій кафедрі Вінницького національного аграрного університету. Навчалася й на курсах нацгвардійців.
Першою — під танк!
Зі взводною Маргаритою Кисляк познайомив прес-офіцер частини старший лейтенант Микола Коваль. Зацікавив розповіддю про те, як дівчина виконувала обкатку танком на навчальних зборах майбутніх офіцерів. Вправа складна не тільки для жінок. Боєць маскується в окопі, через який проїздить танк. Без сміливості під танк не підеш. Саме сміливість і вміння влучно стріляти відіграли важливу роль при призначенні молодшого лейтенанта Кисляк на посаду командира взводу.
Коли майбутні офіцери вишикувалися на полігоні в очікуванні команди зайняти місця в окопах, дівчина зробила крок зі строю і звернулася до командира з проханням першою піти під танк. І хоча слідом за нею те само зробили декілька хлопців, Маргарита наполягла на своїй кандидатурі. «Звичайно, страшно, коли в тебе над головою скрегочуть металеві гусениці. І щоб не виказувати це, попросилася першою», — згадує Маргарита.
Після проїзду танка дістала гранату (зрозуміло, навчальну) і поцілила просто у люк. А потім ще й найвлучніше відстріляла з автомата і пістолета.
«Маю двох синів, а служить дочка...»
У військовій частині задоволені новою взводною. Так стверджує заступник командира роти по роботі з особовим складом капітан Сергій Стратій. Маргарита ж зізнається, що служба у Нацгвардії — це те, про що мріяла давно. Каже, навіть оливковий колір одностроїв їй личить.
Дівчина розповіла, що з дитинства бачила себе слідчим у поліції чи прокуратурі або військовим. Але нікому про це не зізнавалася. Так само мовчала і тоді, коли вирішила вступити на військову кафедру. Навіть найближча подруга не знала про це.
Іспити відбувалися влітку, коли студенти відпочивали на канікулах. Все думала, як батькам повідомити. «Мамо, тату, в мене є до вас розмова», — звернулася напередодні першого екзамену з фізпідготовки. Батьки перезирнулися. Але почули не те, на що, вочевидь, сподівалися. Не про весілля йшлося, а про навчання на офіцера.
Мати одразу заперечила. Батько підтримав без роздумів. Удвох із донькою їм вдалося переконати неньку. «Маю двох синів, а служитиме дочка», — ці слова тата пам’ятає дотепер.
— Дуже вдячна мамі й тату за розуміння, — каже Маргарита. — Не всім дівчатам батьки дозволи йти на «воєнку». Дехто з них не міг стримати сліз.
Здолала всі випробування
Іспити для вступу на військову кафедру вона витримала успішно. Нормативи з фізичної підготовки не лякали, бо з братами постійно займалася різними видами спорту. На військовій кафедрі отримала ще одну спеціальність — соціального психолога. Має також диплом бухгалтера.
Проситися на службу Маргарита вирішила до гвардійців у Калинівку. Військова частина розташована недалеко від їхнього села Писарівка, де мешкає з батьками. Їй одразу сказали, що вакантної посади психолога нема. А дівчина й зраділа, бо на кабінетну роботу все одно не погодилася б.
— Є вакансія командира взводу, але там непрості випробування, — повідомив їй кадровик. — І врахуйте, що командувати доведеться чоловіками. У взводі й контрактники, і строковики. Жінки теж є, але їх небагато.
Дівчина дала згоду. Пройшла всі випробування. І у лютому вперше постала перед строєм свого взводу в ролі командира.
...Добові чергування, виїзди на полігон на стрільби, охорона громадського порядку під час масових заходів у Вінниці та інших містах — такими є будні її взводу. До речі, заступник у взводної — молодший сержант Галина Мацько. Командир сам обирає заступника і погоджує кандидатуру з ротним начальством.
— А якщо завтра у район бойових дій? — запитую Маргариту.
— Я ж знала, на що йду, — відповідає молодший лейтенант. — Морально і фізично готова до такого відрядження.
Сорочка для нареченого
Маргарита ще зі школи вишиває бісером. Як тоді, так і тепер шукає найменшу можливість, щоб узяти до рук голку. Каже, таке заняття її заспокоює і виховує зосередженість. Переконана, що вишивання допомагає їй... влучно стріляти.
— На перший погляд, нічого спільного, але перед тим, як натиснути на спусковий гачок, треба зосередитися так само, як і під час вишивання, — каже вона. — Маленькі намистинки — як циферки на мішені.
Нині вишиває весільну сукню. Майбутній наречений отримає від неї у подарунок вишиту сорочку. Загалом у неї з десяток змережених бісером полотен. Три з них з однаковою назвою — «Таємна вечеря». Два передала у подарунок.
Вінницька область.
Побратими кажуть
Олександр Опольський, старший лейтенант, командир роти: «Взводна Маргарита Кисляк нічим не відрізняється від офіцерів-чоловіків. Хоча, мабуть, все-таки є різниця — у неї завищене відчуття відповідальності».
Анастасія Чмихал, молодший сержант: «Наш взводний — справедлива людина, командує коректно, всі команди подає дохідливо. Якщо вони виконуються, її голос звучить спокійно. А якщо ні...»
Микола Коваль, старший лейтенант, прес-офіцер частини: «Службу на посаді командира взводу почала з детального вивчення кожного підлеглого, тож знає, хто чим дихає. Сумлінних заохочує, хто провинився, попереджує, за повторне порушення — карає».
Солдати-строковики по-своєму оцінили взводну. Кажуть, спочатку була така тихенька, а тепер уже виробила командирський голос. Командує, як бойовий офіцер.
Фото надано
прес-офіцером полку оперативного призначення НГУ Миколою Ковалем.
