Одним із напрямків Проекту USAID «Економічна підтримка Східної України» є інвестування Луганського національного аграрного університету та інших переміщених ВНЗ. Отже, ЛНАУ вже у вересні отримає допомогу на відновлення матеріально-технічної бази для забезпечення навчального процесу. У перспективі це матиме суттєвий вплив на аграрний сектор області, його ефективне функціонування та збереження трудового потенціалу.

Перший етап найважчий

З усіх луганських вишів, які після вимушеної евакуації в 2014 році повернулися додому, аграрний університет був останнім. На Луганщину він перемістився через чотири роки, причому повернення виявилось непростим, обтяженим багатьма об’єктивними та суб’єктивними причинами, і вважалось ледь не... авантюрою. Така думка виникала через певні обставини. Не маючи матеріальної бази, яка залишилась на тимчасово окупованій території, виш вимушений був звернутись до власників своїх відокремлених структурних підрозділів, які не мають статусу юридичної особи і розташовані в різних населених пунктах Луганської та Донецької областей — в Старобільську, Слов’янську, Костянтинівці, Красногорівці та в селі Веселому. По суті, з листопада минулого року на Луганщині формується університет такого іноваційного мережевого типу. Це фактично нова форма і, можна сказати, вимушена, але на цьому етапі потрібна, оскільки дає змогу, по-перше, охопити освітніми послугами як можна більше цільової аудиторії, а по-друге, частково забезпечує матеріально-технічною базою. В Старобільську, наприклад, аграрний університет має приміщення, в якому свого часу був розташований центр підвищення кваліфікації, а в селі Веселому є великий навчальний комплекс аграрного технікуму, де розміщуються факультети ветеринарної медицини та харчових технологій.

— Нині ми наполегливо працюємо з різними міжнародними організаціями, зокрема, уклали ексклюзивну рамкову угоду з американською Агенцією міжнародного розвитку (USAID) щодо відновлення матеріально-технічної бази, побудови університету нового типу, розробки самої стратегії розвитку, — розповідає виконувач обов’язків ректора Луганського національного аграрного університету Ростислав Подольський (на знімку). — Відповідно до цієї програми у Веселому буде відкрито дві сучасні лабораторії — ветеринарної медицини та для підготовки фахівців за напрямом «харчові технології». Таких лабораторій узагалі на Луганщині немає. Вони формуватимуться за принципом достатності для навчання на сучасному обладнанні студентів 1—4-х курсів. Крім того, щоб відновити матеріально-технічну базу, ми, знову ж таки, працюємо з донорськими організаціями Європейського Союзу. Зокрема, наш університет бере участь у великому міжнародному проекті допомоги переміщеним ВНЗ. Ми вже пройшли перший етап, сподіваємось, що виграємо і другий. А це приблизно 1,5 млн євро, які підуть на відбудову матеріально-технічної бази.

У пошуках єдиного знаменника

Щоб були зрозумілими труднощі та перепони, які доводиться долати вишу-переселенцю, слід дещо пояснити. Отже, через те, що протягом чотирьох років аграрний університет тимчасово базувався у Харкові, 55 відсотків студентів мають харківську реєстрацію, тобто не є жителями Луганської та Донецької областей. Такий самий відсоток і викладачів. Словом, харків’яни до Луганської області вчитись і викладати не приїдуть. Наказ Міністерства освіти і науки України дозволяє довчити студентів, які були прийняті до вишу в 2015—2017 рр. на базі харківських навчальних закладів. Отже, до певного часу частина Луганського аграрного університету залишиться на місці своєї тимчасової реєстрації.

Загалом виш практично розпорошений між п’ятьма пунктами: в Слов’янську розташований факультет механізації сільського господарства, у Костянтинівці — будівельний та факультет агрономії, у Старобільську — інші підрозділи.

— Ми розуміємо, що швидкого відновлення університету не буде, — каже Ростислав Подольський. — Фактично ми нині стикаємось із тими проблемами, які стояли перед нами, переміщеними вишами, у 2014-му. Вимушений визнати, що повернення додому ще більш складне. За ці роки студенти та викладачі прикипіли до нових місць свого перебування, і повертатись більшість із них не хоче. Тому, не приховаю, маємо кадрові проблеми, і цей потенціал формуватимемо, виходячи з реалій. Тобто з викладачів та науковців, які проживають у Луганській та Донецькій областях.

Звісно, хочеться відновитися якомога швидше, і в цьому плані нам допомагає Луганська ОДА. Вона сприяє тому, щоб ми брали участь у різних програмах. Наразі, наприклад, працюємо над розміщенням у Старобільську адміністративного центру університету, а у Новопскові та Марківці на базі місцевих аграрних ліцеїв відкрили два навчально-консультативні центри, де проводився набір абітурієнтів. Щодо професорсько-викладацького складу, то виш підписав з USAID угоду, один із пунктів якої передбачає залучення кадрових агенцій для пошуку персоналу для нас. І цей процес уже розпочато.

Загалом у Луганському аграрному університеті нині навчаються понад дві тисячі осіб. Ректор не зміг назвати остаточну кількість студентів, які повернуться додому разом з вишем, оскільки процес іще триває. Наразі в Харкові набирають студентів лише на базі бакалаврів, набір проводили в Луганській та Донецькій областях. Отож 400 місць державного замовлення на базі повної загальної освіти будуть заповнені місцевою молоддю.

— Якщо розглядати ситуацію з позицій держави, то університет повинен повернутись туди, звідки він родом. Бо якщо не працюватимуть соціальні інститути, то автоматично не розвиватиметься і соціальна сфера, а в результаті область відходитиме і від українських стандартів, і в плані економічного розвитку. Ми стоїмо на державницьких засадах, — підсумовує Ростислав Подольський.

Фото автора.