На знімку: Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.
 


У сесійній залі у виконанні хору прозвучав Державний Гімн України.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА. 
Більше фото тут 

Історична місія — відновити довіру до державних інституцій

Денне засідання 29 серпня

Під час обрання Голови Верховної Ради України від фракцій надійшла лише одна кандидатура на цю посаду — лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Перед тим, як проголосувати за його призначення, Дмитро Разумков виступив з парламентської трибуни з доповіддю. Він наголосив, що нині доленосний для держави день. Розкритикувавши діяльність попереднього складу законодавчого органу та акцентувавши увагу на падінні довіри до владних інституцій, зокрема й парламенту, політик зазначив, що новий парламент оновлено на 80% і він є наймолодшим за всю історію.

«На Верховну Раду дев’ятого скликання покладено історичну місію —відновити довіру до державних інституцій. Запустити законодавчий механізм стрімкого економічного зростання, очистити владу від корупційних практик та кумівства, якого, на жаль, досі багато в нашій державі», — наголосив він.

У цьому контексті Д. Разумков окреслив три головні магістральні напрями докорінних змін, «які зможемо здійснити саме ми і саме у цій залі найближчим часом».

Перший напрям — реформа інститутів влади, насамперед парламенту.

«Вищий законодавчий орган України більше не буде олігархічним клубом за інтересами, притулком для втікачів від відповідальності, або машиною для легалізації корупційних схем, або створенням цих корупційних схем. Рада буде місцем, де воля українського народу буде перекладатися мовою законодавства і перетворюватися на стимули розвитку нашої держави», — наголосив Д. Разумков.

Для цього, зауважив він, депутати повинні виконати обіцянки практично всіх політичних сил, які йшли на вибори, — зняти депутатську недоторканність.

«Для цього на законодавчому рівні ми повинні припинити ганебну практику кнопкодавства і ввести відповідальність за прогули пленарних засідань і роботи в комітетах. Ми маємо створити ефективний механізм відкликання депутата, якщо він втратив довіру виборця... Ухвалити цивілізовану європейську процедуру імпічменту, перезавантажити велику кількість контролюючих органів», — наголосив парламентарій.

Другий напрям — очищення влади від корупційних практик, надмірної бюрократії та надмірної зарегульованості.

Третій напрям — запуск механізму стрімкого економічного зростання. «Наша мета — зростання економіки на рівні від 5 до 7 відсотків уже наступного року. Це має бути зростання не лише на папері, а й відповідати тому, що люди відчувають щодня в своєму житті. Завдання парламенту — забезпечити законодавче підґрунтя для економічного прориву, ухвалити радикальні рішення для поліпшення інвестиційного клімату», — наголосив Д. Разумков.

«У нас з вами є унікальний шанс, його дає довіра суспільства та безумовний суспільний запит на кардинальні зміни. Такий шанс нам з вами випадає вперше, а для держави, мені здається, це може бути останній шанс. І буде просто злочином, якщо ми його не використаємо. Буде дуже соромно дивитись у вічі людям, якщо ми не зробимо все те, що обіцяли. Я сподіваюсь, що ця Верховна Рада докладе максимум зусиль для того, щоб реалізувати всі обіцянки», —наголосив він.

Постанову про призначення Дмитра Разумкова на посаду Голови Верховної Ради підтримало 383 народні депутати.

Подякувавши за підтримку, Дмитро Разумков, висловив сподівання: «Ми будемо парламентом, який працюватиме на користь держави і ввійдемо в історію як парламент, який об’єднав країну».

***

На посаду Першого заступника Голови Верховної Ради також було висунуто лише одну кандидатуру — Руслана Стефанчука. Її підтримали народні депутати понад конституційною більшістю.

На посаду заступника глави парламенту фракції запропонували своїх представників. «Опозиційна платформа — За життя» — Нестора Шуфрича, «Батьківщина» — Олену Кондратюк, «Європейська солідарність» — Мустафу Джемілєва та позафракційні — Ірину Констанкевич.

Більшість парламентаріїв обрали заступником Голови Верховної Ради Олену Кондратюк.

У своїй доповіді Руслан Стефанчук наголосив, що український парламент повинен пропонувати українському народу, на кращих європейських традиціях, ті підходи, які мають формувати гордість українського законопроектування.

«Шановні друзі, перед нами стоїть велика і звитяжна праця. Але я сьогодні дивлюся в зал і згадую той момент, коли ми почали ходу до зали Верховної Ради з Михайлівської площі. Ми пройшли повз стрій матерів, жінок і батьків, які втратили своїх дітей заради життя України. У нас всіх стояли на очах сльози. Я дуже вірю, що кожен з нас запам’ятає цей день назавжди. І цю дорогу ми пройдемо з гідністю. Слава Україні!» — сказав на завершення свого виступу Руслан Стефанчук.

Він відповів на запитання народних депутатів.

Після обрання керівництва Верховної Ради народні депутати заслухали позачергове послання Президента України Володимира Зеленського про внутрішнє і зовнішнє становище країни.

«Давайте поменше зайвих діалогів, давайте працювати, народ чекає, менше есемесок — більше законів», — звернувся гарант до народних депутатів. Він привітав Верховну Раду з початком роботи і обранням керівництва та висловив впевненість, що нові обранці не гаятимуть часу, набиратимуть швидкість і впевнено рухатимуться вперед шляхом змін. Президент висловив задоволення, що нарешті з’явився парламент, який не займатиметься популізмом, не завалюватиме важливі рішення тисячами безглуздих поправок, а втілюватиме реальні реформи, яких втомилися чекати українці і весь цивілізований світ.

«Я щасливий, що найближчим часом з’явиться дієздатний та ефективний уряд, який представить програму дій», — додав він, в тому числі і для міжнародних інвесторів — отже, Україна буде у фокусі їхньої уваги. «Рівень довіри до нового парламенту величезний, отже, рівень відповідальності та очікувань ще більший», — зазначив Володимир Зеленський. І нагадав, що перед новими депутатами нові виклики і завдання — це зняття недоторканності, ухвалення закону про імпічмент, дієві реформи правоохоронних органів та судової системи, продовження реформ — зокрема децентралізація і євроінтеграція. А ще — побудова цифрової держави у смартфоні, коли «пекельна бюрократія піде у минуле». Серед першочергових завдань гарант назвав і подолання рейдерства, монополії, контрабанди, здобуття енергонезалежності і енергоефективності, розв’язання проблем з тарифами, розбудова промисловості, аграрного сектору, медицини, покращення освіти, відродження науки тощо. «Але найголовшіше, — наголосив Президент, — це зміцнення нацбезпеки і оборони, завершення війни на Донбасі, повернення анексованого Російською Федерацією Криму».

І Верховна Рада дев’ятого cкликання, акцентував увагу Президент, увійде в історію. Питання одне — як саме? Парламент, який зробив неймовірне і втілив все, що не змогли зробити за 28 років. Де не було прогулів, кнопкодавства. А тільки конструктивна щоденна робота на благо українського народу. Або як парламент, який проіснував найменше — один рік. «Фактично, це ваш — і наш — випробувальний термін. Я знаю, що розпускати Верховну Раду не так страшно. Але щиро вірю, сподіваюся, що цього не станеться».

Після виступу Володимира Зеленського народні депутати обрали за поданням Президента Олексія Гончарука Прем’єр-міністром України. За його кандидатуру проголосували 290 народних депутатів.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут

У своєму виступі кандидат на посаду глави уряду зауважив, що головним здобутком після Майдану є те, що «нині у країні не страшно». «Цьому уряду буде дуже непросто, — зазначив О. Гончарук. — Це і зовнішні борги, і вщент вбита інфраструктура, у жахливому стані комунальне господарство, мільйони людей живуть за межею бідності, триває війна на сході і досі є корупція».

«У новому уряді красти не будуть», — запевнив він, водночас наголосивши, що перед новим Кабміном стоїть головне завдання — економічне зростання. Бо всі перелічені проблеми розв’язуються економічним зростанням.

«Нам потрібно зростати, не по 2—3 відсотки, а мінімум по 5—7. Це дозволить нам потроху наближатися до того рівня, який є прийнятним у світі», — сказав він.

Для економічного зростання, за словами О. Гончарука, потрібні насамперед дешеві ресурси. Водночас він зауважив, що уряд не повинен втручатися в незалежність Нацбанку, але має перебувати з ним у постійному діалозі.

«Крім того, важливо змінити ставлення до України в світі. Нині кредитний рейтинг говорить сам за себе. Це потрібно змінити у найкоротші терміни. І основою для таких змін має бути співпраця з нашими міжнародними партнерами і кредиторами. Тому через декілька тижнів в Україну прибуде місія МВФ, з якою ми вестимемо перемовини про нову 3—4-річну програму співпраці», — зауважив О. Гончарук.

На початку сесійного засідання Верховна Рада обрала також Лічильну комісію у складі народних депутатів: від «Слуги народу» — Романа Грищука, Олексія Жмеренецького, Олександра Корнієнка, Юрія Корявченкова, Олену Криворучкіну, Артема Культенка, Ольгу Савченко та Єлизавету Ясько. Від «Опозиційної платформи — За життя» — Юрія Павленка та Олександра Пузанова. Від «Батьківщини» — Валерія Дубіля. Від «Європейської солідарності» — Максима Саврасова та від «Голосу» — Олександру Устінову.

Першу сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання відкрив голова Підготовчої групи Дмитро Разумков. Він оголосив, що за результатами виборів до парламенту, які відбулися 21 липня 2019 року, Центральна виборча комісія зареєструвала 423 народні депутати. Склали присягу, стали на посаду та зареєструвалися для участі у першому засіданні Верховної Ради України дев’ятого скликання 422 народні обранці.

Тож Верховна Рада дев’ятого скликання є повноважною і може розпочати роботу.

Для відкриття першого пленарного засідання новообраного парламенту на трибуну запросили найстаршого народного депутата Юлія Іоффе. Звертаючись до колег, він побажав депутатам, відкинувши всі політичні розбіжності та амбіції, об’єднатися, «щоб у найкоротший термін припинити кровопролиття на Донбасі, повернути території та людей до України, розпочати відродження економіки нашої держави».

Після цього у сесійній залі пролунав Державний гімн України.

З цього моменту Верховна Рада восьмого скликання, відповідно до Конституції, припинила свої повноваження. Новообрані депутати подякували попередникам за роботу.

Потому народні обранці проголосували першу постанову щодо складу Тимчасової президії першої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Так, до складу Тимчасової президії увійшли голова Підготовчої групи та по одному представнику політичних сил, що пройшли до парламенту: Дмитро Разумков, Руслан Стефанчук, Юлій Іоффе, Андрій Кожем’якін, Михайло Забродський та Ярослав Железняк. «За» відповідну постанову проголосувало 390 народних депутатів.

Наступним питанням депутати затвердили рішення щодо роботи у пленарному режимі до завершення розгляду всіх питань порядку денного — «за» 359, проти — 13, утримався — 1.

Постанову про порядок денний першої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання на час розгляду організаційних питань, попередньо схвалених Підготовчою групою, підтримало 306 обранців. Щоправда, сам порядок денний був розданий далеко не всім народним депутатам, чим обурився Нестор Шуфрич.

Відповідно до ст.115 Конституції України,  Кабінет Міністрів склав повноваження перед новообраною Верховною Радою. Заяву оголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. У своєму короткому виступі він наголосив, що всі перемоги Кабміну — це спільне надбання кожного. Водночас визнав, що вдалося далеко не все. «Все, що не вдалося, — завдання, які стоять перед новою Верховною Радою», — сказав він і побажав новому парламенту постійно відчувати відповідальність: «Адже сьогодні у сесійній залі сконцентрована більшість, яка здатна ухвалювати нові, швидкі і необхідні зміни. Де б ми не були — ми хочемо бути громадянами успішної демократичної та розвинутої країни. Це сьогодні у ваших руках».

Кабінет Міністрів продовжуватиме виконувати свої обов’язки до початку роботи нового уряду.

Затим головуючий оголосив під стенограму про формування у парламенті депутатських фракцій. Так, у Верховній Раді дев’ятого скликання сформовано фракції: «Слуга народу» — 254 народні депутати, голова Давид Арахамія; «Опозиційна платформа

— За життя» — 44 народні депутати, співголови Юрій Бойко та Вадим Рабінович; «Батьківщина» — 25 народних депутатів, голова Юлія Тимошенко; «Європейська солідарність» — 27 народних депутатів, співголови — Артур Герасимов та Ірина Геращенко; «Голос» — 17 народних депутатів, голова Сергій Рахманін та групу «За майбутнє» — 23 народні депутати, співголови — Віктор Бондар та Тарас Батенко.

«Відповідно до ст.73 Конституції, депутатська фракція, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу, має право коаліції депутатських фракцій»,—повідомив Дмитро Разумков і оголосив, що зареєстрована депутатська фракція «Слуга народу» налічує 245 народних депутатів, що є більшістю від кількісного складу, і відповідно до Конституції, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. Після цього у роботі парламенту було оголошено перерву для переобладнання системи «Рада» відповідно до фракційної належності депутатів.

Народні депутати заслухали виступ Голови Верховної Ради України Андрія Парубія про стан законодавчої роботи в парламенті та про підсумки п’яти років роботи народних депутатів VIII скликання.

Головним завданням, за його словами, було забезпечення національної безпеки.

Крім того, парламент прийняв пакет законів, необхідних для створення сучасної української армії. Верховна Рада ухвалила і ключовий Закон «Про національну безпеку України».

Водночас, за словами Андрія Парубія, безпековий блок потребує від нової Верховної Ради продовження реформ: «Нас чекає прийняття нових законів про Службу безпеки України та про зовнішню розвідку».

Для успішного розвитку країни Верховною Радою VIII скликання створено завершену систему антикорупційних органів: Вищий Антикорупційний Суд, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Серед досягнень Андрій Парубій назвав електронне декларування для посадовців, систему держзакупівель ProZorro, старт системним реформам держави — децентралізації, освітній, пенсійній, медичній.

«Я пишаюся, що Верховна Рада України VIII скликання провела декомунізацію — ментальну, ідеологічну деокупацію», — додав він.

Серед стратегічних досягнень Андрій Парубій назвав Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», розширення україномовного інформаційного та культурного простору. А ще Верховна Рада України забезпечила відродження українського кіно, встановила обов’язкові частки українського мовлення у теле- та радіоефірі, створила Міністерство у справах ветеранів, схвалила закон про надання бійцям УПА статусу учасників бойових дій, затвердила вітання «Слава Україні! Героям Слава!» як офіційне вітання у Збройних Силах України.

«Подією тисячолітнього значення стало створення незалежної Православної церкви України, відновлення її єдності з Константинопольським Патріархатом та всім православним світом», — зазначив Андрій Парубій.

Український парламент опрацював та прийняв 144 необхідні закони для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Безвіз також став етапним досягненням. Серед здобутків на міжнародному рівні — створення Балто-Чорноморського поясу безпеки та Міжпарламентської асамблеї Грузії — Молдови — України.

Голова Верховної Ради VIII скликання Андрій ПАРУБІЙ:

«Нашим найвищим досягненням, я вважаю, є закріплення в Конституції стратегічного курсу України до Європейського Союзу та в НАТО. І наша каденція зробила всю підготовчу роботу, щоби весною 2020 року вперше у Києві відбулася Парламентська асамблея НАТО».

Він акцентував увагу на тому, що нова влада має також усвідомлювати, що російська агресія проти нашої країни продовжується. І гібридна війна ведеться не лише на фронті, а й у засобах масової інформації, соціальних мережах.
Андрій Парубій подякував усім, з ким мав честь працювати у ці роки, а народним депутатам побажав успіху і відповідальності.

Дослівно

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков: «Символічно, що дев’яте скликання розпочинає свою роботу у День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Кожен раз, натискаючи кнопку, кожен народний депутат має пам’ятати: за його рішенням стоять багато людей, у тому числі й тих, хто, на жаль, загинув за нашу державу».

Мовою цифр

За час роботи Верховної Ради України VIII скликання
— було проведено 580 пленарних засідань.
— прийнято в цілому 2734 акти, у тому числі — 987 законів та кодексів.
— було проведено 35 парламентських слухань.