Найважливіші, які мали чітко виражений міжнародний характер, можна поділити на два етапи, що пройшли у трьох містах, - Гданську, Велюні та Варшаві.

На світанку о 4.45 заходи, організовані місцевим самоврядуванням - мерією Гданська, відбулися на півострові Вестерплатте, бо саме з німецької атаки на розташований тут польський військово-транзитний склад почався перший бій в рамках Польської кампанії (військова операції ЗС Німеччини, Словаччини та СРСР, що тривала 1 вересня - 6 жовтня 1939 року), а оборонці гарнізону замість передбачених семи годин тримали оборону сім днів, відбиваючи атаки німецьких військ і з моря, і з суші.

Окрім представників місцевого самоврядування Гданська і багатьох польських ОМС, а також прем’єра польського уряду Матеуша Моравецького та членів уряду й адміністрації президента країни, на урочистості на Вестерплатте прибула делегація Європейської комісії (на чолі з її віце-президентом Францом Тіммермансом) та делегації 24 міст, які зазнали жахіть Другої світової війни, зокрема, мери Лондона, італійського Кассино, норвезького Нарвіка, голландської Бреди, ізраїльської Хайфи, японської Осаки.

Мер Гданська Александра Дулькєвіч наголосила, що у 80-ті роковини початку Другої світової війни ми стоїмо на боці пам’яті, яка служить формуванню національної спільноти, єдності Європи, демократії і свободи. Головний заклик, який має пролунати з Вестерплатте, наголосила мер, має звучати так: «Мир, а не війна, ніколи більше війни!» Президент Єврокомісії Ф. Тіммерманс наголосив, що «страхітливі події» 80-річної давнини «мусять бути в нашій пам’яті, щоб ніколи не повторитися в Європі».

Паралельно з гданськими пам’ятні заходи у місті Велюнь (Лодзинське воєводство, що в центральній Польщі), яке 1 вересня 1939 року о 4.40 стало першою ціллю пікіруючих бомбардувальників люфтваффе і наводиться як хрестоматійний приклад по-варварськи жорстокого і необґрунтованого терору німецької авіації стосовно мирного населення, відбулися за участі президентів Польщі та Німеччини - Анджея Дуди і Франка-Вальтера Штайнмаєра. Федеральний президент звернувся польською мовою: «Схиляю голову перед жертвами бомбардування Велюня, схиляю голову перед польськими жертвами німецької тиранії і прошу пробачення». У відповідь глава Польської держави підкреслив: «Прибуваючи до Велюня, німецький президент визнає правду, яка є дуже складною для німців і для Німеччини», але «оскільки Німеччина ніколи цієї правди не заперечувала, (…) вона має силу звільнення, має силу несення пробачення, ця правда має силу об’єднання і будування майбутнього».

Проте центральні меморіальні заходи під лозунгом «Пам'ять та засторога» пройшли у Варшаві за участі президентів, прем’єрів, глав парламентів, міністрів закордонних справ і оборони, посланців королівських родин Європи - загалом із 40 країн. Серед прибулих гостей польські ЗМІ особливо виділяли віце-президента США Майка Пенса (який прилетів замість планово очікуваного президента Дональда Трампа), канцлера Німеччини Ангелу Меркель, прем’єра Франції Едуарда Філіппа, а також президентів ФРН - Франка-Вальтера-Штайнмаєра, Хорватії - Колінду Грабар-Китарович, Чехії - Мілоша Земана, Литви - Ґітанаса Науседу, Словаччини - Зузану Чапутову, Угорщини - Яноса Адера, України - Володимира Зеленського.

Головні меседжі цих заходів прозвучали з вуст трьох промовців - представників Німеччини, Польщі та США, вони стосувалися не лише історичної минувшини.

Президент ФРН у Варшаві виголосив чергову (після вищезгаданого Велюня) покаянну промову, назвавши Другу світову «німецьким злочином» і наголосивши, що це його вітчизна 80 років тому напала на своїх сусідів, а його земляки «вели страшну війну, яка забрала життя понад 50 мільйонів людей», він попросив «пробачення за історичну вину німців» і «визнав вічну відповідальність Німеччини», яка «нині хоче взяти на себе відповідальність, мусить робити для Європи більше, вносити більший вклад для безпеки і добробуту, мусить краще слухати, бо німці не мають жодних підстав вважати себе кращими європейцями». Водночас промова Штайнмаєра дала чіткий сигнал для США: «Європа потребує партнерів. Переконаний, що США також. Сьогодні ми всі дивимось на США. Сила їхньої армії поконала нацизм, а сила ідеї і цінностей відкрила перед європейським континентом інше, краще майбутнє». Президент ФРН закликав розвивати європейсько-американське партнерство і «зберегти амбіцію, що Захід означає щось більше».

Віце-президент США, зауважив, що «тому, хто не є поляком, важко зрозуміти ті жахіття, що розпочалися тут 80 років тому, 1 вересня 1939 року, коли упродовж тижня армія нацистської Німеччини із заходу і комуністичного Радянського Союзу зі сходу поділили цю країну, розірвали на окупаційні зони», додавши, що «ця подвійна агресія дала початок конфлікту іншому, ніж будь-які, котрі світ бачив раніше». В контексті сучасних викликів представник Білого дому наголосив, що Вашингтон «надалі закликатиме союзників виконувати взаємні зобов’язання (в рамках НАТО. - Ред.)», бо «міцний союз вільних, суверенних і незалежних країн є найкращою формою захисту наших свобод і наших інтересів».

Президент А. Дуда зокрема підкреслив, що Друга світова війна поглинула, за різними підрахунками, від 50 до 80 (якщо враховувати не лише тих, котрі були вбиті й закатовані, а і тих, котрі в результаті війни померли від голоду, хвороб та злиднів) мільйонів людей, 3% населення тогочасного світу: «Дивлячись на Європу, можна було б сказати - велика європейська держава, її населення раптово зникло впродовж шести років і залишили пустку на землі». Через призму факторів, які сприяли вибухові Другої світової війни, А. Дуда звернув увагу на «повернення до імперіалістичних тенденцій, до зміни кордонів, навіть у Європі», за які «мусять бути санкції, мусить бути видно, що за кожну агресію до ведеться відповісти». Наголосивши, «що закривання очей не є рецептом для збереження миру, а лише свідченням згоди на чергові атаки», глава Польської держави закликав країни ЄС і НАТО врахувати урок минулого і бути рішучими: «У 2008 році Грузія, в 2014 році Україна. Мусимо бути рішучими. Це наша відповідальність перед нашими суспільствами, щоб ніколи більше не було збройної агресії, щоби драма Другої світової війни не повторилася».

На завершення варшавських меморіальних заходів прозвучав національний салют, до пам’ятника Невідомому солдату було покладено один спільний вінок, а глави делегацій із 40 країн задзвонили у спеціально відлитий дзвін «Пам'яті та застороги», який буде подаровано місту Велюнь.

Варшава.