Верховна Рада скасувала депутатську недоторканність

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.
 

Президент України Володимир Зеленський.
 

Під час відкриття сесії.
 

Законопроект схвалено.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

Ранкове засідання 3 вересня

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков закликав парламентаріїв підтримати законопроект, наголосивши, що голосування за законопроект стане «лакмусовим папірцем» для парламенту. Зрештою, за законопроект № 7203 щодо скасування депутатської недоторканності проголосували 373 депутати. По фракціях: «Слуга народу» — 252, «Опозиційна платформа — За життя» — 0, «Європейська солідарність» — 24, «Батьківщина» — 23, ДГ «За майбутнє» — 22, «Голос» — 19, позафракційні — 33.

У роботі другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, яка прийняла це рішення, взяли участь Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та члени уряду, керівники виконавчої та судової гілок влади, представники органів влади, яких призначає та звільняє Верховна Рада, інші офіційні особи. Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков оголосив відповідно до статті 83 Конституції України другу сесію дев’ятого скликання відкритою. Пролунав Державний гімн України.

З трибуни Верховної Ради склали присягу народного депутата України: Сергій Ларін, котрого 21 серпня 2019 року ЦВК зареєструвала обраним народним депутатом України у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчим списком політичної партії «Опозиційна платформа — За життя»; а також представники політичної партії «Слуга народу» — Анатолій Остапенко, Тетяна Циба, Іван Калаур, Юлія Гришина, Ольга Руденко (котрі здобули депутатські мандати замість новообраних урядовців). ЦВК зареєструвала їх народними депутатами 2 вересня.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив про входження народних депутатів до складу відповідних депутатських фракцій.

Пролунали виступи народних депутатів від депутатських фракцій і груп.

Потім Верховна Рада перейшла до розгляду проекту закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі висловився образно: вітчизняні науковці зробили «геніальне відкриття» — винайшли «вічний двигун» політичного життя, який працює дуже просто. Майже 20 останніх років політики обіцяють скасувати депутатську недоторканність, потім провалюють голосування, потім народ це забуває, а на наступних виборах кандидатам знову є що обіцяти. «Але цьому ґаджету час відправитися на звалище історії», — заявив В. Зеленський. При цьому глава держави наголосив: у депутатів зберігається індемнітет — вони не нестимуть відповідальності за політичні рішення, за голосування, за свої публічні виступи. Йдеться про притягнення депутатів до кримінальної відповідальності за кримінальні злочини — якщо депутат збиває людину, чи кришує незаконний видобуток бурштину, чи вчиняє будь-який інший злочин, то він повинен нести відповідальність. 

«Це законодавчий орган держави, це парламент, а не малина, де можна п’ять років ховатися під куполом», — наголосив В. Зеленський. І нагадав, що у парламентах Австралії, Великої Британії, Іспанії, США, Канади, Німеччини, Австрії та багатьох інших країн немає імунітету для депутатів за кримінальні злочини. Глава держави закликав парламентаріїв врешті-решт виконати свої обіцянки і скасувати депутатську недоторканність, адже зняття недоторканності вимагають 90% громадян України.

Представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський додав: увесь народ протягом десятиліть перебував у нерівному становищі з народними депутатами — у контексті притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності.

«Мова не йде про відповідальність за політичну діяльність, за голосування та висловлювання депутатів у парламенті, мова йде про скасування касти недоторканних, якої не може бути у цивілізованому світі», — наголосив Ф. Веніславський. Він також зауважив, що нова політична команда вирішила підтримати той законопроект, який було внесено попередньою владою, який уже отримав висновок Конституційного Суду, щоб не затягувати процес.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував Верховній Раді підтримати цей законопроект. Передбачається, що Закон набере чинності з 1 січня 2020 року.

Для схвалення законопроекту про внесення конституційних змін необхідно набрати не менш як 2/3 голосів народних депутатів — тобто мінімум 300 голосів.

Під час виступів від фракцій Святослав Вакарчук («Голос») заявив, що його політична сила підтримуватиме скасування депутатської недоторканності, оскільки це було передвиборною обіцянкою його політичної сили.

Сергій Соболєв («Батьківщина») закликав колег-депутатів підтримати конституційні зміни, водночас наголосивши на потребі докорінного реформування судової та правоохоронної системи.

Петро Порошенко («Європейська солідарність») — а саме законопроект за його підписом було взято за основу — застеріг, парламент має бути захищений від будь-якого політичного тиску. Фракція підтримала рішення голосувати за законопроект про скасування депутатського імунітету.

Скасування депутатської недоторканності сьогодні є «революційною доцільністю», вимогою сьогодення, зауважив Тарас Батенко (ДГ «За майбутнє»). Водночас він застеріг від певних ризиків.

Голова Комітету з питань правової політики Ірина Венедіктова («Слуга народу») розповіла про екстрене засідання комітету, яке відбулося напередодні, на якому розглядалися проекти конституційних змін, закликавши їх підтримати як такі, що закладатимуть справжні основи парламентаризму.

Василь Німченко («Опозиційна платформа — За життя») висловив власне бачення щодо юридичної процедури розгляду цього законопроекту.

Руслан Князевич («Європейська солідарність») заявив, що було порушено конституційну процедуру розгляду цього законопроекту, повідомивши, що звернувся за відповідним роз’ясненням до Конституційного Суду.

Верховна Рада також розглянула проект змін до Конституції щодо скасування адвокатської монополії (реєстр. № 1013), внесений Президентом України як невідкладний. Як зауважив доповідач — представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський, досі лише адвокат був наділений правом представляти особу в суді. Законопроектом пропонується скасувати адвокатську монополію, а саме — виключити положення частини четвертої статті 131-2 чинної Конституції України, згідно з яким виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Також пропонується виключити підпункт 11 пункту 16-1 Розділу ХV «Перехідні положення» (згідно з яким із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції — з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції — з 1 січня 2019 року).

Ф. Веніславський також зауважив, що законопроект залишає дію безоплатної правової допомоги для певної категорії громадян.

Фракція «Європейська солідарність», як заявив її співголова Артур Герасимов, запропонувала після направлення законопроекту на висновок до КС провести широке громадське обговорення.

Дмитро Лубінець (ДГ «За майбутнє») висловив думку, що через монополію адвокатів значно зросла вартість юридичних послуг, а коли відповідну норму буде вилучено з Конституції, виникне ширша конкуренція і вартість правової допомоги має знизитися.

«Не всі органи місцевого самоврядування готові сплачувати за адвокатські послуги за представництво в судах», — додав Михайло Лаба («Слуга народу»).

«Ідея хороша, але закон потрібно доопрацювати, дати змогу депутатам внести альтернативні законопроекти», — зазначила Наталія Піпа («Голос»).

«Не можна навіть дуже добру справу робити з порушенням Регламенту, адже ще не сплив строк внесення законопроектами альтернативних законопроектів», — сказав Олександр Пузанов («Опозиційна платформа — За життя»).

«Після скасування монополії на адвокатську практику треба переглянути й розміри судового збору, який за попередньої влади суттєво зріс», — з такою ініціативою виступила Анжеліка Лабунська («Батьківщина»).

Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність») запропонувала звернутися до Венеціанської комісії щодо отримання висновку про відповідність законопроекту європейським стандартам демократії та провести спільні слухання двох парламентських комітетів — правового та євроінтеграційного — із залученням громадськості та експертів щодо всіх зініційованих Президентом змін до Конституції.

Голова Комітету з питань правової політики Ірина Венедіктова запевнила, що жодних порушень прав депутатів немає, все відбувається за процедурою. За її словами, головною метою законопроекту є спрощення доступу до правосуддя. «Народні депутати можуть подати альтернативні законопроекти, які буде розглянуто парламентом», — запевнив Ф. Веніславський.

За включення законопроекту до порядку денного та направлення до КС проголосували 337 депутатів, проти — 1, утрималися — 28.

На висновок до Конституційного Суду також направлено проект закону про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань) — реєстр. № 1014.

Зазначеним законопроектом пропонується доповнити статті 106 Конституції України двома новими пунктами — 11-1 та 12-1 — про повноваження Президента України утворювати Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директорів НАБУ і ДБР; а також утворювати незалежні регуляторні органи (зокрема, НКРЕКП та ін.). На думку Президента, законопроект має на меті забезпечення політичної неупередженості та закріплення за Президентом реальних повноважень щодо призначення даних органів.

Водночас під час обговорення лунали й альтернативні думки: що запропоновані зміни створюють небезпечний прецедент до узурпації влади Президентом, а антикорупційні органи перестануть бути незалежними.

За Постанову про направлення законопроекту № 1014 на висновок до КС проголосували 282 депутати, проти — 54, утримались — 27.

Дослівно

Президент України Володимир Зеленський:

— Хочу вкотре розвіяти всі міфи і маніпуляції. У депутатів зберігається індемнітет. Вони не будуть нести відповідальність за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні і публічні виступи. Мова про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський:

— Проект закону залишає чинною норму, згідно з якою депутата не можна притягнути до відповідальності за те, що він пропонує і говорить. Тобто зняття недоторканності — це не політичне переслідування.

* * *

Підстави для звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності процедури схвалення закону про скасування депутатської недоторканності немає. Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков у коментарі журналістам, коментуючи намір народних депутатів від «Опозиційної платформи — За життя» звернутися до Конституційного Суду.

«Я розумію, що зараз можуть люди, народні депутати, звертатись до Конституційного Суду, — сказав Д. Разумков. — Але я не розумію, як після цього можна буде йти знову на вибори і розповідати, як ви переймаєтесь про долю простих українців».

Голова Верховної Ради вважає, що юридичну процедуру схвалення конституційних змін було дотримано: «Я вважаю, що ми витримали процедуру... Регламент — дуже важкий закон... Рішення щодо його (законопроекту про внесення змін до Конституції. — Ред.) прийняття повністю відповідає чинному законодавству: і політично, і юридично».