Цього року захід зібрав 600 учасників, серед яких журналісти з усієї України, зарубіжні експерти, представники державної влади і громадських організацій, що співпрацюють з медіа.
Цього року теми дискусій стосувались інформаційної політики щодо реінтеграції окупованих територій Донбасу, протистояння маніпуляціям в медіа під час виборчої турбулентності, міжнародної синергії проти дезінформації, обміну досвідом у висвітленні подій у зонах війни та конфліктів.
Загалом дводенна програма ДМФ-2019 вмістила більше 36 панельних дискусій і майстер-класів та десятки інших тематичних зустрічей.
Виступаючи на церемонії відкриття «Донбас Медіа Форуму-2019», голова правління ГО «Донецький інститут інформації» Олексій Мацука (на знімку) наголосив на важливості захисту прав журналістів, зокрема у зв’язку з російською агресією на сході України. «Цілі міста на Донбасі перетворилися на місця злочину, де першими жертвами стали журналісти та люди, які висловлювали свої думки, — сказав Олексій Мацука. — Звертаємося до представників влади, щоб вони захищали свободу слова і звільнили наших колег з полону «ДНР» і «ЛНР».
Заступник глави Офісу Президента Юрій Костюк під час виступу перед учасниками ДМФ-2019 заявив, що нова влада готова сприяти втіленню питань, що їх обговорюють на заході.
Радник з питань преси, освіти та культури посольства США в Україні Девід Рейнерт звернув увагу на схожість боротьби за свободу в Сполучених Штатах і Україні.
Однією з подій форуму стала спеціальна дискусія з питань укріплення національної єдності, розбудови та розвитку підконтрольних українському уряду територій Донбасу, зміцнення зв’язків з громадянами, які проживають на тимчасово окупованих територіях.
Своє переконання у тому, що реінтеграція Донбасу можлива, висловив голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко. Він підкреслив, що на тимчасово окупованій території живуть українці, які є заручниками ситуації. Тому українському суспільству необхідно боротися за розум та свідомість людей, прибрати для них перепони та одночасно розвивати підконтрольну територію Донеччини.
«Необхідно боротися перш за все за свідомість людей, а вже потім — за території, — наголосив Павло Кириленко. — Розбудовувати інфраструктуру на контрольованій частині області. Із розумінням ставитися до потреб і проблем людей, які проживають на території, що є окупованою. Люди на непідконтрольній українській владі території повинні чітко розуміти, що на них тут чекають і їм готові допомогти. Вони мають право отримувати усі соціальні виплати, бо є частиною соціуму Донеччини та всієї України. З 2015 року реалізуються інфраструктурні проекти, вкладаються величезні кошти у розбудову підконтрольної частини Донецької області. І з цього, як зазначив Президент України Володимир Зеленський, почнеться реінтеграція Донбасу».
Учасники ДМФ-2019 під час панельних дискусій обговорювали й низку суто галузевих, медійних проблем. Як запобігти перетворенню інформаційних майданчиків на інструмент для маніпуляції суспільною думкою? Якою має бути організована та усвідомлена редакційна діяльність? Хто і як намагається використовувати соціальні мережі як середовище для розквіту популізму та поширення фейків?
Особливо багато говорили цього року учасники «Донбас Медіа Форуму» про «феномен» соціальних мереж, у тому числі й про їх надто маніпулятивну роль, що проявилася на минулих президентських і парламентських виборах. Коментуючи тему негативних впливів, що масово хлинули на споживачів інформації саме з соціальних мереж, голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа так охарактеризувала «корінь зла»:
«Соціальні медіа, на відміну від стандартних, не мають зобов’язання перед аудиторією. Медіа-брехня та маніпуляції впливають на свідомість громадян. Проблема в тому, що люди не вміють розрізнити сторінку бота від звичайної сторінки, яку веде певна особа. Це дуже яскраво виявилося під час виборчих кампаній в Україні. Щоб людина не потрапила в павутиння фейків, потрібно видавати більше якісних матеріалів у традиційних медіа, книгах, матеріалах. У соцмережах і надалі будуть поширюватися неправдиві новини. На противагу традиційні медіа мають перевіряти інформацію з кількох джерел. Інший важіль — суспільне мовлення, яке має стати еталоном професійної журналістської підготовки для розвитку демократії західного зразка».
Фото Донецького інституту інформації.
