Комітет з питань антикорупційної політики рекомендує Верховній Раді прийняти в цілому проект закону щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ініційований Президентом України.

Комітет з питань антикорупційної політики на своєму засіданні розглянув проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (№ 1031), визначений Президентом Володимиром Зеленським як невідкладний для позачергового розгляду.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська нагадала, що встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення залишається зобов’язанням України відповідно до Меморандуму про взаємодію із Міжнародним валютним фондом. Крім того, за повернення до розгляду цього питання неодноразово висловлювалися наші міжнародні партнери.

Необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла внаслідок рішення Конституційного Суду щодо визнання положень статті 368-2 Кримінального кодексу України такими, що не відповідають Конституції.

Перший заступник Генерального прокурора Віталій Касько, представляючи на засіданні цей законопроект, повідомив, що Президент пропонує повернути статтю про незаконне збагачення до Кримінального кодексу, виклавши її з врахуванням рішення Конституційного Суду.

«У разі ухвалення такого законопроекту, стаття у Кримінальному кодексі поєднуватиметься із інструментом, який називається «цивільна конфіскація». Відповідно, ця частина буде передбачена в окремій главі Цивільного процесуального кодексу, викладеній в новій редакції», — сказав В. Касько, додавши, що цей інструмент був і раніше, однак був недієвий. «Нинішній інструмент передбачає конфіскацію без засудження», — уточнив він.

Заступник Генпрокурора звернув увагу, що і цивільна конфіскація, і незаконне збагачення стосуються виключно чиновників.

В. Касько підкреслив, що законопроект чітко розмежовує, що активи, які враховані при цивільній конфіскації, не можуть бути враховані повторно в кримінальному провадженні про незаконне збагачення і навпаки.

Цивільна конфіскація застосовується згідно з Цивільним кодексом України до активів, вартість яких перевищує законні доходи не більш як на п’ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо вартість перевищує вказану суму — передбачена кримінальна відповідальність, пояснив посадовець.

Він також поінформував, що у законопроекті даються визначення понять «незаконне збагачення» і «активи», прописані стандарти доведення та інструменти збору доказів.

Під час обговорення наголошувалося, що головна мета цього законопроекту — не посадити чиновників, а повернути незаконно набуті кошти державі.

Народні депутати доповнили запропонований текст законопроекту № 1031 змінами до статті 290 Цивільного процесуального кодексу, якими передбачили, що позов пред’являється щодо активів, набутих протягом трьох років до дня набрання чинності даним законом. А також до частини 3 статті 258 Цивільного кодексу, якими передбачили, позовну давність у чотири роки.

«Таким чином строк ретроактивності становитиме три роки, позовна давність — чотири роки», — зазначила голова комітету.

Народні депутати також розглянули альтернативні законопроекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо незаконного збагачення осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та покарання за нього» (№1031-1) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (№1031-2).

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді їх відхилити.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.