Моя сім’я ніколи не жила в розкоші. Були навіть часи, коли мала лише два плаття на зміну. Вони завжди були чисті, випрані, попрасовані. Але вони були МОЇ, а не із секонд-хенду.

У наш час обурюють величезні черги біля магазинів з продажу секонд-хенду, які в нашому місті називають гучними назвами багатих американських мікрорайонів щось на зразок «Беверлі-Гіллз» тощо. Звучить комічно.

Ще можна зрозуміти, що у таких магазинах одягаються дуже бідні люди — держава обминула багатьох увагою. Але бачу, що біля них припарковують свої іномарки і люди заможні. У них хотілося б запитати: «Чого вже вам не вистачає? Де ваша гордість?».

Прошу нову владу заборонити ввозити в країну секонд-хенд, перетворювати її на смітник, а також почати господарювати так, щоб Україна нарешті звелася з колін, розправила плечі, а люди зажили краще і не користувалися подібними «точками», які, на мою думку, принижують нас. Наші люди гідні того, щоб купувати новий одяг і взуття у магазинах. Вони вистраждали це за попередні роки.

Рівне.