Засідання розпочалося з ухвалення в першому читанні законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління безпекою автомобільних доріг (№ 1061). Доповідач, народний депутат Олександр Кубраков зазначив, що на автошляхах України щороку гинуть понад три тисячі людей, тож цей законопроект створює умови для проведення аудиту безпеки автомобільних доріг, який має здійснюватися на всіх етапах — від планування до їхньої експлуатації.

Ліквідації такого явища, як «чорні» нотаріуси та реєстратори, має слугувати ухвалений в першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» (№ 1056-1).

За словами народного депутата Олени Шуляк, яка доповідала законопроект № 1056, останнім часом незахищеність власників нерухомого майна та корпоративних прав набула особливої гостроти, тож пропонується усунути з ринку так званих акредитованих суб’єктів, які дуже часто виконували функції «чорних» реєстраторів та були одним з елементів злочинних схем. Крім того, передбачається запровадження принципу одночасного вчинення нотаріальної дії і державної реєстрації прав, посилення відповідальності за порушення реєстраційних процедур та обов’язковість нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав.

Народний депутат Микола Стефанчук, який представив альтернативний законопроект № 1056-1, повідомив, що документ містить чимало додаткових поправок, які унеможливлять роботу «чорних» нотаріусів та реєстраторів. «Кожен підприємець буде захищений в своїх правах власності», — підкреслив він.

Після цього Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до Закону «Про правонаступництво України» (щодо скасування дії актів СРСР та УРСР на території України, № 1075).

Оскільки судова реформа поки що не дала очікуваних результатів, Верховна Рада розглянула та ухвалила в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (№ 1008). За словами представника Президента в Конституційному Суді Федора Веніславського, головною метою цих змін є перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та вдосконалення діяльності Вищої ради правосуддя. «Вища кваліфікаційна комісія суддів до сьогоднішнього дня так повністю і не провела кваліфікаційне оцінювання суддів. Як наслідок, одні й ті ж судді, які розглядають такі само справи, отримують різну суддівську винагороду», — сказав він та додав, що також пропонується скоротити із 200 до 100 кількість суддів Верховного Суду України. «У світі кількість суддів Верховного Суду становить від 9 до 120 у Франції. А Україна, одна з найбідніших країн Європи, має 200 суддів Верховного Суду, які отримують одну з найвищих в Європі суддівських винагород», — зазначив він.

Також в першому читанні схвалено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ (№ 1026).

Надалі парламентарії розглянули низку законопроектів, які стосуються організації роботи Верховної Ради. Зокрема, в першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо вимог до пропозицій і поправок до законопроекту, що готується до другого читання.

Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Сергій Кальченко повідомив, що внаслідок розгляду трьох альтернативних законопроектів члени комітету рекомендували взяти за основу проект № 1039-2, оскільки він враховує більшість зауважень Головного науково-експертного управління.

У першому читанні схвалено законопроект про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо запровадження електронного документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом. Після розгляду двох законопроектів народні депутати підтримали альтернативний проект № 1044-1, оскільки в ньому враховано зауваження Комітету з питань цифрової трансформації та більшість зауважень Головного науково-експертного управління. Пояснюючи корисність такого рішення, народний депутат Павло Фролов повідомив, що в кошторисі Верховної Ради на папір передбачено понад 4 мільйони гривень, тож перехід на електронний документообіг дозволить зробити зручнішим законотворчий процес, зекономити чимало коштів та зберегти наші ліси.

Насамкінець парламентарії ухвалили в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо втрати права народних депутатів на фінансове забезпечення у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Верховної Ради або засідань комітетів (№ 1035-2). За словами його автора, народного депутата Людмили Марченко, документом пропонується внести зміни до статті 33 Закону «Про статус народного депутата України» та до статті 26 Регламенту Верховної Ради, які передбачають припинення виплат народному депутату, який без поважних причин не братиме участі у більш як третині пленарних засідань, у понад половині засідань комітету, до складу якого він входить. «За розпорядженням Голови Верховної Ради буде припинено відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень. Передбачено, що рішення про припинення такого відшкодування прийматиметься комітетом, до компетенції якого належить питання депутатської етики, на підставі даних реєстрації за допомогою електронної системи підрахунку голосів картками та відомостей щодо обліку робочого часу народних депутатів, наданих апаратом Верховної Ради України», — повідомила Л. Марченко.

Коментуючи цей законопроект, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив: «Цей закон можна було назвати по-іншому: «Народні депутати, давайте ходити на роботу». Тому давайте зробимо так, щоб ми почали виконувати ту обіцянку, яку давали нашим виборцям, що народний депутат все-таки буде працювати як в залі, так і в комітеті».

Фото Олександра КЛИМЕНКА.