Як уже повідомляв «Голос України», Суд ЄС зобов’язав російського монополіста «Газпром» зменшити транспортування вуглеводнів транзитною магістраллю OPAL, котра з’єднує «Північний потік» з європейською газотранспортною системою, майже до половини потужності трубопроводу.

Про це через ЗМІ інформувало Федеральне мережеве агентство Німеччини. Як і про те, що Суд ЄС скасував рішення Єврокомісії від 2016 року, котре дозволило розширити доступ «Газпрому» до потужностей OPAL, як таке, що не відповідає принципу енергетичної солідарності. Обмежити потік газу з Росії у трубах цієї магістралі вимагає уже й ФРН...

Також агентство висунуло вимогу до російського монополіста негайно виконати це рішення Суду ЄС, інакше відомство накладе на винуватця штраф. Тож «Газпром» одразу зменшив кількість прокачування блакитного палива через OPAL. Водночас, за повідомленням оператора газогону, підприємство... наростило кількість газу західною лінією відведення від «Північного потоку» — NEL, яка з’єднує закінчення цієї труби з газотранспортним вузлом на північному заході країни.
Тепер «Газпром» має право транспортувати цією лінією лише 12,8 млрд куб. м газу. І хоч це навіть менше, ніж половина вуглеводнів, Федеральне мережеве агентство Німеччини вважає, що у «Газпрому» є інші транзитні лінії, щоб виконати зобов’язання перед європейськими споживачами.

Цікаво, що до 2016 року «Газпром» мав право використовувати OPAL лише на 50 відсотків — обмеження, накладене ЄК 2009 року. Але оскільки інших постачальників газу, та ще й з такими великими обсягами у цьому регіоні не було, то вона дозволила «Газпрому» використовувати трубу на 80—90 відсотків, до того ж на довгострокову перспективу.

Польський концерн PGNiG висловив власні претензії щодо того, що OPAL був неправомірно виключений з механізму європейського врегулювання, котрий забороняє монопольне використання газопроводів. Його представники звернулися з позовом до Суду ЄС, який його задовольнив. До речі, з таким само позовом до нього торік звертався «Нафтогаз України», але отримав відмову. Рішення Суду ЄС загальної юрисдикції може бути оскаржено у вищій судовій інстанції ЄС — Європейському суді — впродовж 70 днів.

Українська сторона хоч і стримано, але відзначає перемогу: 12,8 млрд куб. м газу, які не потрапить у трубу OPAL, не зможуть оминути українську ГТС...

Тим часом «Газпром» офіційно не коментує вердикт Суду ЄС, посилаючись на те, що його юристи нині працюють над цією проблемою. А неофіційно деякі представники концерну кажуть, що це судове рішення у самій практиці постачання газу нічого не змінить, оскільки у будь-якому разі механізм розв’язання проблеми буде знайдено.

Доки про те, що буде з поставками вуглеводнів у Європу, мовчать безпосередні учасники процесу, власні міркування озвучують експерти. Дехто з них вважає, що Європа сама постраждає через таке рішення Суду ЄС, оскільки з точки, куди добігає

«Північний потік», крім OPAL, не проходить жоден газопровід, як і немає інших постачальників, а також жодного термінала для зберігання вуглеводнів. Тож наслідки для споживачів очевидні: газу бракуватиме, принаймні на початку опалювального сезону, що не лише призведе до зростання цін, а й поставить під загрозу енергобезпеку континенту загалом.

Інші експерти пов’язують покарання «Газпрому» з новим раундом тристоронніх переговорів у складі ЄС — Україна — Росія на рівні міністрів енергетики 19 вересня. На них обговорюватимуть умови угоди про постачання газу в Україну та його транзиту до Європи українською ГТС з 2020 року. Це — головна проблема, котра найбільше непокоїть європейців. Вони зазначають, що у цьому питанні досягти компромісу буде нелегко, тож вердикт Суду ЄС начебто має підштовхнути учасників до його вирішення...

Берлін.

Довідково 

OPAL — сухопутне продовження «Північного потоку» територією Німеччини, яким вуглеводні доправляються з Росії до країн ЄС, оминаючи транзитні країни, зокрема й Україну. Це один із найбільших інфраструктурних енергетичних проектів у ФРН. Його протяжність — 470 кілометрів, пропускна здатність — 36 млрд куб. м газу на рік. На німецько-чеському кордоні магістраль продовжує газопровід GAZELA, прокладений у Чехії, який далі знову виходить на територію ФРН, з’єднуючись з газопроводом MEGAL.