Перебуваючи в російських тюрмах, саме на цьому стояв український політв’язень Володимир Балух. І хоч така принципова позиція дорого коштувала, тепер він, повернувшись до України, з гордістю може підтвердити — його не зламали і він готовий іти далі, зокрема й в обстоюванні прав інших наших заручників Кремля. Про це Володимир заявив на прес-конференції, що відбулася в Українському кризовому медіа-центрі. В заході також взяли участь адвокат Володимира Балуха Дмитро Дінзе, координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник та архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент.

Перед початком конференції організатори показали численній журналістській публіці відеозапис, зроблений адвокатом у лютому 2019 року під час перебування Володимира в колонії № 4 міста Торжка. Запис демонстрували вперше. Володимир розповів, що одразу після приїзду над ним фізично і морально знущалися, застосовували шокер, також вдягали на голову мішок, обливали водою і били. Потім під приводом нібито того, що він не захотів привітатися з начальником колонії, дали 15 діб ШІЗО. Одне слово, мета була одна — знищити тебе як людину, каже Володимир. Тим часом адвокат зазначив, що зазвичай такі катування в російській тюремній практиці застосовують на стадії досудового слідства з метою вибити свідчення, тож катування в колонії — це фактично було приниження людської гідності. І якщо на півострові ще хоч якось дотримувались права, то тут Володимир потрапив під повний прес. Звісно ж, як зазначив адвокат, це не могло чинитися без схвалення високого начальства. До речі, в колонії «зробили» його російським громадянином. Насправді, каже адвокат, мета цієї клоунади лише одна — не пускати до Балуха українських консулів.

Водночас адвокат зазначив, що з Володимиром працювати було і просто, бо той дослухався до порад, і водночас складно, бо він не хотів підкорятися системі, що панує в російських тюрмах.

Пан Володимир тим часом розповів, що найбільше вселяло надію. Каже, це були листи і малюнки. «Це той випадок, коли проходиш від повного відчаю до щастя. Ось у тебе один стан, а тут приносять лист — і ти вже на сьомому небі». Щодо географії, то, як зазначив колишній політв’язень Кремля, були листи з усієї без винятку України, зокрема і Криму, особливо багато дитячих малюнків надходило зі Львова, писали люди і з Росії, переважно Пітера, Москви і Казані, дуже багато листів було з далекого зарубіжжя.

«Тобто, географія дуже широка, були люди, які надсилали один лист підтримки, були люди, з якими я постійно спілкувався», — сказав Балух. Дуже хотів зберегти те листування, проте більшість листів і малюнків зникли в колонії, зауважив Володимир.

Водночас, як додала координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, на пошту організації також надходило чимало листів. «Ми передавали їх Володі через адвокатів. Але вражало те, що були листи, і їх було немало, з окупованого Луганська і Донецька, де люди підтримували і писали, що в Донецьку теж є український прапор», — сказала О. Скрипник.

На запитання про здоров’я Володимир зазначив: лікар, який веде його в Феофанії, сказала, що треба дякувати Богові й батькам, бо запас міцності виявився досить істотним, тобто до якихось критичних речей не дійшло. Але процес реабілітації, каже Володимир, буде тривалий і не обмежиться лише Феофанією. «Але бачите... як я виглядаю, так і почуваюся».

Варто зазначити, що неабияку роль у протистоянні системі та підтримці наших політв’язнів у РФ і Криму відігравав і нині відіграє отець Климент. Він розповів, що найстрашнішим для нього було спілкування з мамами незаконно засуджених. «Знаючи, як ламають, як катують наших хлопців, я мав вселити рідним надію, що вони вийдуть живими».

Сам же Володимир Балух про свої подальші плани говорить непевно, каже, що треба підлікуватися і все переосмислити, проте, готовий долучитися до боротьби за наших полонених хоч зараз. Зокрема йому дуже болить доля його побратима Сашка Шумкова, активіста з Херсона. Він разом з Володимиром перебував у колонії, і тепер, каже В. Балух, справа честі допомогти Сашку вийти звідти. Щодо житейських планів, то Володимир наголосив: щойно буде якесь помешкання, він одразу забере рідних із Криму. Каже, з житлом обіцяли допомогти на державному рівні.

Тож сподіватимемося, що патріотові України не доведеться довго чекати і це питання наші урядовці таки вирішать. А можливо, могли би долучитися і наші олігархи чи просто небайдужі люди. Адже разом ми — сила.

Нагадаємо, Володимир Балух ще за часів Революції Гідності підняв у себе над будинком у кримському селі Серебрянка національний прапор. До нього неодноразово приходили і наполегливо рекомендували зняти стяг. Він цього не зробив. Натомість вивісив табличку з написом: «Вулиця Героїв Небесної Сотні».

Скріншот відео.