Сергій Рахманін, Святослав Вакарчук, Ярослав Рущишин, Ярослав Железняк.
 


Михайло Папієв, Павло Фролов.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут 

Ранкове засідання 19 вересня

Під час ранкового засідання народні депутати розглянули низку законопроектів, пов’язаних із питаннями інформаційної безпеки, реформою органів прокуратури, перезавантаженням влади, вдосконаленням процедури публічних закупівель та детінізацією розрахунків у сфері торгівлі і послуг.

Зокрема, в першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям (№ 2035). Автор законопроекту, народний депутат Олександр Ткаченко («Слуга народу») нагадав, що наприкінці минулого року відповідно до наших міжнародних зобов’язань було відключено аналогове мовлення. «Нині це мовлення здійснюється через «цифру» і лише одним провайдером. Якщо раніше аналогове мовлення забезпечувала держава, то на сьогодні це фірма «Зеонбуд», власниками котрої, за офіційними даними, є п’ятеро громадян Латвії та один громадянин Великої Британії і яка зареєстрована на далеких і теплих островах», — сказав він та наголосив, що, оскільки це питання національної безпеки країни, то законопроектом пропонується внести поправки щодо забезпечення прозорості власності компанії, яка здійснює мовлення майже для всіх громадян України. «Ми б не хотіли, щоб за цими власниками приховувалися представники держави-агресора», — зауважив О. Ткаченко та зазначив, що за пропонованими змінами власниками такої компанії можуть бути лише громадяни України.

Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що члени комітету підтримують ухвалення цього законопроекту, оскільки він дозволить забезпечити прозорість структури власності провайдерів програмної послуги та унеможливить потенційний протиправний вплив держави-агресора на телерадіопростір України.

Під час обговорення народний депутат Микола Княжицький («Європейська солідарність») нагадав, що в часи Януковича було створено штучну монополію «Зеонбуд», яка на базі державної мережі розповсюдження сигналу поставила свої невеликі передавачі і так тримає в руках весь інформаційний простір. «Кожна нова влада хоче забрати його собі, і цей законопроект — спроба віддати «Зеонбуд» іншому власнику. Бо навіть якщо засновниками компанії будуть громадяни України, то це не приведе до розуміння, хто ж насправді є її реальним власником», — сказав він та закликав замість зміни олігархічних власників компанії демонополізувати цю діяльність, встановити на державних ретрансляційних вишках обладнання державного провайдера та залучити в цю сферу іноземні інвестиції.

На думку Сергія Соболєва («Батьківщина»), після ухвалення законопроекту потрібно оприлюднити, хто насправді є власником компанії «Зеонбуд», та розібратися, хто давав дозвіл на таку діяльність. «Надалі це має бути українська компанія без представників країни-агресора», — наголосив він.

Парламентарії ухвалили в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (№ 2036). Автор законопроекту, народний депутат Олександр Ткаченко, нагадавши, що рада складається із восьми осіб — по чотири від Президента та Верховної Ради, зазначив, що цей законопроект спрямовано на забезпечення безперервності діяльності цього органу. «Зараз закінчуються повноваження трьох членів Національної ради від Верховної Ради, тож доки ми оголосимо конкурс, є питання щодо правомочності голосування в цьому органі. Щоб таких питань не виникало, ми пропонуємо одразу обрати тих членів Нацради, у яких закінчуються повноваження, що забезпечить безперервність її діяльності», — поінформував він.

Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що з метою забезпечення безперервної роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення пропонується надати її членам, у яких закінчуються повноваження, право виконувати свої обов’язки на час проведення конкурсу з обрання нових членів. Крім того, законопроект вдосконалює процедуру звільнення та призначення парламентом членів Національної ради шляхом законодавчого закріплення обов’язковості одночасного призначення її членів на всі вакантні посади.

Коментуючи заяву народного депутата Миколи Княжицького, що цим законопроектом запроваджується пакетне голосування під час обрання членів Нацради, Олександр Ткаченко зауважив, що насправді йдеться про одночасне призначення на всі вакантні посади. «Щоб не було так, що один член Нацради захворів, інший поїхав у відрядження, у третього — весілля, і Нацрада є недієздатною. Тому передусім йдеться про те, щоб Національна рада могла спокійно працювати», — сказав він.

У другому читанні та в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (№ 1062). Як зазначила заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа, цей законопроект є недискримінаційним та спрощує умови захисту прав на компонування мікросхем абсолютно для всіх українських компаній, іноземних інвесторів та винахідників. Крім того, цей законопроект є нашим зобов’язанням за Угодою про асоціацію з ЄС.

Також у цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації (№ 1070).

Ухвалений у цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури (№ 1032) передбачає перейменування Генпрокуратури на Офіс Генерального прокурора та встановлює, що Генпрокурор повинен мати вищу юридичну освіту. Ці зміни також передбачають створення нової структури органів прокуратури після проведення атестації прокурорів та ліквідацію військової прокуратури з одночасним встановленням права Генпрокурора утворювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський нагадав, що законопроект № 1032 визначений Президентом як невідкладний та спрямований на цілковите перезавантаження органів прокуратури. «До законопроекту надійшло 197 пропозицій та поправок, з них 101 пропозицію та поправку було враховано, а 96 — відхилено. Відхилено переважно ті поправки, які пропонували залишити чинну редакцію закону про прокуратуру та які руйнували концепцію законопроекту», — повідомив він.

Після розгляду 125 зауважень та пропозицій Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (№ 1076). Заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа нагадала, що нова редакція Закону «Про публічні закупівлі» передбачає зниження порога закупівель до 50 тисяч гривень та запроваджує обов’язкове звітування в системі ProZorro за всі закупівлі від нуля гривень. «Ми пропонуємо запровадження персональної відповідальності керівника бюджетної організації за порушення законодавства у сфері закупівель, реальні механізми боротьби з оскаржувальним тролінгом, автоматичне відхилення аномально низьких цін, бо за низькою ціною зазвичай криється погана якість. Так само ми боремося із закупівлями за завищеними цінами та протидіємо дискваліфікації учасників тендерів за формальними ознаками», — повідомила вона та наголосила, що після ухвалення цього законопроекту купувати у своїх стане набагато складніше, а корупції в закупівлях — менше.

Під час розгляду законопроекту парламентарії підтримали три поправки представників фракції «Європейська солідарність» щодо проведення закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб оборони.

Також, як повідомила народний депутат Ольга Стефанишина («Голос»), підготовлений до другого читання законопроект дозволяє Міністерству охорони здоров’я продовжити закупівлю ліків, вакцин та медичних виробів через міжнародні організації.

У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (№ 1057). Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев поінформував, що в цьому законопроекті йдеться про скорочення кількості звітів для бізнесу та уніфікацію звітності за єдиним соціальним внеском і податком на доходи фізичних осіб. «Єдина проблема, чому він не був підтриманий у цілому, це питання періодичності такої звітності: раз на місяць, як для єдиного соціального внеску, чи раз на квартал, як для податку на доходи фізичних осіб. Ми пропонуємо, щоб звітність подавалася раз на квартал», — сказав він та зауважив, що, оскільки податкова служба та пенсійний фонд поки що технічно не готові до реалізації такого рішення, то квартальну звітність пропонується запровадити з 1 січня 2021 року. Також у цілому ухвалено пов’язаний із попереднім документом законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (№ 1072).

Представляючи до другого читання законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади (№ 1066), голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко повідомив, що порівняльна таблиця містить 243 поправки і пропозиції народних депутатів, з яких 109 було враховано повністю, 14 — враховано частково, 11 — редакційно та 109 — відхилено. «Під час підготовки законопроекту до другого читання ми врахували принципові моменти, які хвилювали і народних депутатів, і наших міжнародних партнерів, і наших державних службовців, які зверталися через свою профспілку. Зокрема, в питанні соціального захисту на держслужбовців поширюватиметься дія Кодексу законів про працю. Також ми доопрацювали питання контракту на державній службі та передбачили, що на контракті можуть перебувати тільки 7 відсотків держслужбовців, або майже 14—15 тисяч осіб, чим знімаються побоювання, що таким чином буде створено якусь паралельну державну службу», — повідомив О. Корнієнко. В цілому законопроект підтримали 228 народних депутатів.

На початку засідання парламентарії внесли до порядку денного проект закону про внесення змін до Закону «Про столицю України — місто-герой Київ» (№ 2143).

Рішення Верховної Ради під час ранкового засідання 19 вересня

Ухвалено в цілому:

— законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (№ 1062) — «за» — 236 народних депутатів;

— про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації (№ 1070) — «за» — 300 голосів;

— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури (№ 1032) — «за» — 259 народних депутатів;

— про внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (№ 1076) — «за» — 292 голоси;

— про внесення змін до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (№ 1057) — «за» — 335 народних депутатів;

— про внесення змін до Податкового кодексу щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (№1072) — «за» — 335 парламентаріїв;

— про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади (№ 1066) — «за» — 228 голосів.

Ухвалено в першому читанні:

— законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям (№ 2035) — «за» — 290 голосів;

— про внесення змін до Закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, № 2036) — «за» проголосували 292 народні депутати.