Директор музею Андрій Мисюк.
 


Секретар селищної ради Делятинської ОТГ Віра Кухтарук. 

Фото автора.

Відроджують власну філософію краси, відображену в одязі

Змагається за першість

Делятинська ОТГ уклала угоду з Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати — Україна» на впровадження проекту «Збереження історико-культурної спадщини шляхом відтворення кептарів та вишиванок делятинського типу». Вартість проекту — 315 тис. грн. Із обласного бюджету на його реалізацію громада отримає 250 тисяч, решта — власні кошти. Мають намір за ці гроші виготовити по десять гуцульських кептарів, чоловічих та жіночих вишиванок делятинського типу.
Делятин змагається за першість із розкрученими туристичними центрами Гуцульщини. Містечку, відомому своєю військовою базою та фактично закритому за Союзу, цей статус дається непросто. Адже залишається шлейф минулого спадку. Військове містечко з поштовою адресою «вулиця Авіаційна, 16 міста Івано-Франківська» досі існує. Вхід на територію — за перепустками та запрошеннями.

Музей як символ

Утім, військова слава Делятина — дещо в минулому. Тож тут прагнуть іти нарівні з усім Гуцульським краєм. Тобто приваблювати своїми туристичними принадами.

Благо, є ентузіасти. Передусім Андрій Мисюк — директор Делятинського громадського краєзнавчого музею, розміщеного в колишньому будинку адвоката Миколи Лагодинського (його помічником свого часу був відомий письменник Марко Черемшина).

Колишній керівник лісгоспу, а нині підприємець Андрій Мисюк вкладає у своє дітище весь запал і творчий потенціал. Може безперестанку розповідати про кожен експонат, славну історію Делятина, який іще з 1572 року мав статус міста (тоді як сусіднє

Яремче аж у 1910-му із хутора стало селом). Прагне розбудити громаду та зацікавити своєю історією. Вона тут представлена широко — і макетом Делятина, і раритетами з колишніх місцевих солеварень, і численними старовинними світлинами та живописом.

У кімнаті Михайла Клапчука частина експозиції присвячена вишивці. Саме він, визнаний археолог та краєзнавець, зібрав і класифікував за територіальною приналежністю сотні зразків із усієї округи. Директор, а заодно й екскурсовод, повідає про походження кожного зразка, різницю між яскраво-сонячною космацькою та розмірено-природною делятинською. Що вище в гори, то більш помітно, що візерунки з рослинних набувають геометричних форм.

Останній майстер помер століття тому

Нещодавно серед різноманіття автентичного вбрання оселився особливий експонат — старовинний кептар. Адрій Мисюк давно за ним полював, допоміг випадок. Мешканка Делятина Марія Боднарук погодилася передати родинний скарб до музею. Згодом віднайшли ще один екземпляр, та його викрали зловмисники.

«Останній майстер, що вмів такий пошити, а це був Гаврило Меланюк, помер понад століття тому. Кептар виготовлявся із суцільної овечої шкіри. Оздоблений каракулем. Інкрустований чорними та коричневими вставками-аплікаціями. Особливий орнаментикою, в якій закодовані давні письмена. А також тим, що штампований капслями — десятками бронзових наклепок. Не сподівався, що знайду оригінал. Адже традиційно такі йшли в землю, тобто в них століттями ховали їхніх власників-гуцулів. А звідки дізнався, що десь такі кептарі були? За давніми світлинами з музею», — розповідає Андрій Мисюк.

Ідею розвитку свого містечка жваво підхопила молода енергійна секретар селищної ради Делятинської ОТГ Віра Кухтарук. Разом із Івано-Франківською асоціацією органів місцевого самоврядування — Агенцією розвитку ОТГ Прикарпаття — шукали можливості привернути увагу до унікальної спадщини.

Із проектом «Збереження історико-культурної спадщини шляхом відтворення кептарів та вишиванок делятинського типу» подалися на конкурс програм «U-LEAD з Європою», що фінансується Європейським Союзом і підтримує реформу децентралізації.

Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати — Україна» рекомендувала його для фінансування. Проект є складовою частиною комплексного плану стратегічного розвитку Івано-Франківської області. Його реалізація дасть змогу по-новому глянути на можливості розвитку гірських територій, дасть стимул на перспективу реалізувати інші проекти відновлення та популяризації історико-культурної спадщини, що позитивно позначиться на розвитку Делятинської селищної ОТГ та регіону загалом.

«Отож, стартуємо. Важко було знайти майстрів, щоб зналися на тонкощах роботи. Відшукали таку в селі Замагора Верховинського району, вона взялася відтворити давній кептар та делятинські вишиванки. По одному екземпляру залишимо в музеї. А в решту вберемо наш аматорський колектив, щоб вирізнявся автентичними візерунками», — підсумовує Віра Кухтарук.