На це одразу відреагувало посольство України в Болгарії. У листі до генерального директора БНТ Еміла Кошлукова представництво нашої країни нагадало про офіційну позицію Болгарії щодо анексованої Росією частини території України, а саме Кримського півострова. Вона полягає в тому, що Болгарія як член Європейського Союзу підтримує територіальну цілісність і державний суверенітет України.

А демонстрація карти України без Криму вводить громадян Болгарії в оману й ллє воду на млин агресора й тих, хто помилково вважає, що півострів належить Росії. Таких у Болгарії чимало. На жаль, серед них — і президент країни Румен Радев, який неодноразово висловлювався про те, що Крим належить Росії. Їм і керівництву державного телеканалу БНТ посольство України ще раз нагадало, що Росія систематично намагається використовувати подібні «обмовки» і чиїсь «помилки» для «легітимації злочинної окупації й анексії Криму».

Про реакцію посольства України на демонстрацію карти України без Криму повідомили багато газет Болгарії. Зокрема, у п’ятницю газета «Щоденник», інформувавши про цей інцидент, зазначила, що керівництво назвало його недоглядом від чергового режисера з монтажу, редактора міжнародного відділу й відповідального за випуск новин співробітника. У письмових поясненнях вони зазначили, що неправильна карта надійшла у відділ графіки БНТ в останній перед випуском в ефір новин момент (мабуть, від одного з телеканалів Росії, які подають карту України без півострова. — Ред.). Її не переглянув редактор міжнародного відділу й у такому вигляді вона пішла в ефір. БНТ визнало свою помилку. Про це було повідомлено наступного дня в центральному випуску новин з визнанням: карта, яку було показано в новинах з Києва, не відповідає офіційно визнаним кордонам України, а також офіційній позиції міністерства закордонних справ Болгарії. Як і про те, що всіх винних у грубій політичній помилці буде покарано відповідно до Статуту про редакційну діяльність на каналі БНТ. Його керівництво скерувало свої вибачення посольству України й усім глядачам телеканалу, яких було уведено в оману.

Не можна не зауважити, що пересічним громадянам Болгарії дуже важко зрозуміти справжню позицію влади країни щодо держави-агресора, якою є Росія. Країною то прокотиться хвиля русофобії, пов’язана з тим, що Москва нав’язує болгарам свій погляд на історичні події 1944 року й називає окупацію Болгарії визволенням, хоча місцеві історики вважають введення Радянських військ до країни окупацією. І з тим, що керівника руху «Русофіли» Миколу Малинова було звинувачено в шпигунстві на користь Росії за те, що намагався переорієнтувати Болгарію від Брюсселя до Москви. А потім її змінює хвиля незрозумілої русофілії, викликана участю російської компанії в прокладанні газопроводу «Турецький потік» територією країни, і прагненням Росії взяти участь у будівництві другої атомної електростанції в Болгарії.

Влада країни називає подібну політику прагматичною. Але коли така прагматичність навіть через помилку співробітників телебачення підкріплюється демонстрацією карти України без Криму, то рука мимоволі тягнеться до потилиці, щоб почухати її й замислитися: чому ми то стаємо на бік країни-агресора, то лаємо її?