Вечірнє засідання 19 вересня
Верховна Рада 238 голосами підтримала подання Прем’єр-міністра Олексія Гончарука про призначення на посаду голови Фонду державного майна України Дмитра Сенниченка.
Після представлення його кандидатури постійним представником Кабінету Міністрів у Верховній Раді Іриною Верещук Дмитро Сенниченко окреслив завдання, які стоять перед ФДМУ. За його словами, насамперед він прагнутиме зробити так, щоб у країні залишилися тільки ті підприємства, які працюватимуть ефективно. У цьому контексті він зауважив, що зараз в Україні налічується 3 600 державних підприємств, тоді як сусідні Польща, Угорщина, Чехія, Латвія й Литва вже пройшли шлях трансформації і позбулися від активів, які не є стратегічними для держави. Д. Сенниченко також повідомив, що реалізовуватиме політику уряду, яка буде направлена на залучення прямих інвестицій та компетентних інвесторів. «Тобто завдання номер один — це не отримати якомога більше надходжень до державного бюджету, а залучити інвесторів та боротися з корупцією. Бо опитування Українського центру економічних досліджень показує, що 84 відсотки українців вважають, що державні підприємства, якими насправді керують політики, приносять велику корупцію. І ці гроші потім реінвестуються у вибори. А з другого боку, ті самі майже 80 відсотків вважають, що чесна приватизація неможлива», — зауважив він та наголосив, що прагнутиме змінити ці оцінки та зробити приватизацію підприємств, які не є стратегічними, справді відкритою та прозорою.
Зазначивши, що із наявних 3 600 державних підприємств тільки 2 300 ще більш-менш живі, Д. Сенниченко висловив думку, що визначитися з тим, які з них залишити у державній власності, а які приватизувати, допоможе уже ухвалений у першому читанні законопроект про визнання таким, що втратив чинність, Закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха повідомив, що члени комітету після спілкування із кандидатом вирішили рекомендувати його на посаду голови Фонду держмайна. Водночас члени комітету висловили низку рекомендацій, які дадуть змогу зробити нашу економіку інвестиційно привабливою та конкурентоспроможною. «Ми б хотіли, щоб Фонд державного майна не був просто прилавком, на якому розкладені державні підприємства, а щоб він був певним опікуном і піклувальником у найкращому значенні цього слова», — сказав він.
Під час обговорення Сергій Соболєв («Батьківщина») закликав детальніше поінформувати про те, як фонд збирається управляти хоча б тими 2,3 тисячі працюючих підприємств, щоб не вийшло так, що невдовзі із них працюватиме тільки тисяча. «Ключове завдання Фонду державного майна — це не лише підготовка прозорих конкурсів щодо продажу нестратегічних об’єктів, а, насамперед, управління стратегічними об’єктами», — наголосив він.
Артур Герасимов («Європейська солідарність») цікавився, чи планується приватизувати атомні електростанції, які сьогодні виробляють найдешевшу електроенергію, підприємства, які випускають військову продукцію, й аеродроми. «У першому читанні вже прийнято законопроект про скасування переліку стратегічних підприємств, приватизація яких заборонена, але відповіді на запитання, які підприємства залишаться у державній власності, досі немає», — зауважив він.
Представляючи до другого читання проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (№ 1009), голова підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик зазначила, що цей законопроект спрямовано на скасування так званих правок Лозового, а також вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства. Законопроект дозволяє органам
Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у рамках проведення негласних слідчих розшукових дій. Крім того, передбачається вдосконалення процедури накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а також процедури повернення тимчасово вилученого майна у разі скасування арешту особи, в якої таке майно було вилучено.
Завершивши розгляд поправок, головуючий запропонував ухвалити цей законопроект у цілому, однак згодом попросив зупинити голосування. Попри це на табло уже висвітилося 196 голосів, чого недостатньо для результативного рішення. Тож після короткого обміну думками 242 народні депутати проголосували за скерування законопроекту № 1009 на повторне друге читання.
На початку засідання із заявою виступила представник фракції «Європейська солідарність» Іванна Климпуш-Цинцадзе, у якій висловила незгоду з розподілом керівних посад у міжпарламентській групі дружби із США та повідомила, що представники фракції на знак протесту виходять зі складу групи.
