Запровадять систему обліку операцій через смартфон

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд у другому читанні проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№ 1053-1) та ухвалили його в цілому.

За словами голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, цей законопроект спрямований на детінізацію економіки, боротьбу з контрабандою та припиняє використання великим бізнесом схем єдиного податку для ухилення від оподаткування. Законопроект передбачає застосування електронного чека, тобто простої системи обліку операцій через смартфон, яка повинна згодом замінити реєстратора розрахункових операцій. Однак автори не наполягають, щоб ця заміна сталася примусово, ці системи можуть працювати паралельно. Під час підготовки документа до другого читання до нього надійшло 412 поправок, 97 з яких враховано комітетом.

Під час обговорення поправок народний депутат Галина Васильченко («Голос») зауважила, що сама ідея законопроекту правильна, фіскалізація потрібна. Власне, «Голос» також подавав правки, покликані спростити життя малому і середньому бізнесу, але жодної з них не було враховано. «Тому ми не підтримуватимемо в комплексі цей законопроект № 1053-1 та № 1073. Оскільки для нас інтереси малого й середнього бізнесу є надзвичайно важливими», — наголосила депутат.

А представник «Батьківщини» Костянтин Бондарєв взагалі порівняв закон із анекдотом: «Що робити, щоб корова давала більше молока і менше коштувала в утриманні? Її треба більше доїти і менше годувати. Цей закон саме про те. На жаль».

Наталія Королевська («Опозиційна платформа — За життя»), зауваживши, що головне завдання штрафів — це запобігання порушенню, а не покарання, наголосила: «Раніше за перше порушення протягом календарного року штраф був одна гривня, а кожне наступне вчинене порушення було 100 відсотків вартості проданих із порушенням товарів. А ви підвищуєте до 150 відсотків за перше порушення».

У відповідь Д. Гетманцев зауважив, що комітет врахував побажання бізнесу і значно зменшив штрафи: «У нас на перехідний період штраф 10 відсотків — за перше порушення, 50 відсотків — за друге порушення, а надзвичайний період у нас — 100 відсотків і 150 відсотків відповідно. А від штрафу в одну гривню відмовилися, бо він не працює взагалі».

Зрештою законопроект № 1053-1 було ухвалено з техніко-юридичними правками у другому читанні та в цілому. «За» — 237 («Слуга народу» — 235, позафракційні — 2. Решта фракцій не дали жодного голосу).

Розглянули депутати й пов’язаний із попереднім документом проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№ 1073) та ухвалили його в другому читанні та в цілому — «за» — 237.

У документі, зокрема, вводиться система так званого кешбеку (компенсація частини штрафних санкцій). Її отримуватиме той, хто подасть скаргу на роздрібного торговця. На думку Н. Королевської, це боротьба з малим бізнесом.

«Щодо механізму кешбеку, хочу пояснити: для того, аби притягнути підприємця до відповідальності за видачу фальшивого чека, а йдеться не про невидачу взагалі, а видачу тільки фальшивого фіскального чека, споживач повинен через свій електронний кабінет подати скаргу контролюючому органу, контролюючий орган повинен перевірити, винести податкове повідомлення-рішення, яке буде оскаржене підприємцем в адміністративному порядку, а потім до суду. Це все триватиме понад рік, може, півтора року. Я не думаю, що знайдеться багато таких «мисливців», які захочуть зловживати. З другого боку, це є той інструмент, який стимулюватиме бізнес працювати по-білому. Великий бізнес передусім», — наголосив у відповідь голова профільного комітету Д. Гетманцев.

За словами Андрія Ніколаєнка («Батьківщина»), кешбек не працює в жодній країні, окрім Південної Кореї, а там абсолютно інша правова і податкова культура. «Ще раз хочу наголосити, тінь починається не з малого бізнесу, тінь починається з митниці і з податкової. Якби ми там її подолали, тоді б ми могли казати, що потрібно чистити малий і середній бізнес», — сказав він.

Верховна Рада також у цілому підтримала («за» — 252) зміни до Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні» (№ 1058). Закон дозволяє залучити передусім іноземних продюсерів для зйомок в Україні.

За словами голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка, на комітеті жвава дискусія стосувалася одного пункту — дозволити рібейт також вітчизняним кінематографістам. «На жаль, нині економіка країни не дозволяє цього зробити за всього нашого великого бажання», — сказав він, додавши, що в країнах, де діють рібейти для вітчизняних кінематографістів, вони починаються від суми 100 мільйонів євро: «Це надзвичайно велика сума. У нас на пряму підтримку кіно в перерахунку йде майже 20 мільйонів. Тому наш перший крок — відчинити двері для наших партнерів. Для наших кіношників це також можливість отримати додаткову експертизу».

У першому читанні народні депутати підтримали проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби» (№ 1227), спочатку включивши його до порядку денного. Законопроектом, зокрема, пропонується відтермінувати майбутнім військовослужбовцям призов на строкову військову службу в разі виявлення бажання здобути первинне військове звання офіцерського складу на весь період проведення військової підготовки. Також надається можливість служити на офіцерських посадах особам, які не мають офіцерських звань, але які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, віком від 20 до 30 років, та які успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу. Крім того, документ вирішує питання про невходження до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон.

У другому читанні та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок було ухвалено проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№ 1059).

У другому читанні та в цілому ухвалено проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо організації оборони держави» 
(№ 1011) — «за» — 286.

Народні депутати також усунули неузгодженості у тексті прийнятого 19 вересня 2019 року закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів», ухваливши документ у цілому.

У першому читанні ухвалено законопроекти: «Про внесення змін до деяких законів щодо застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період» (№ 1224) та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» (№ 1230).

Насамкінець Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив про створення у парламенті міжфракційних депутатських об’єднань: «Блокчейн для України» та «За Одещину».

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у середу, 2 жовтня.

Дослівно

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко: 

«На фінансування кіно на наступний рік передбачено в бюджеті прямої підтримки 500 мільйонів гривень. Нині йде дискусія, як витрачати ці прямі кошти ефективно. Адже коли надається державна підтримка українському кіно, то на ці фільми мають ходити люди».

На вечірньому засіданні народні депутати прийняли за основу:

— проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період;

— проект закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби;

— проект закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Прийняли в цілому:

— проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг;

— проект закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг;

— проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг;

— проект закону про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні;

— проект закону про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо організації оборони держави;

— проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Ухвалено рішення:

— про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (реєстр. № 1062).