Газетні матеріали Василь Іванович (на знімку) постійно використовує у своїй освітянській роботі, якій присвятив майже 50 років життя. Починав на рідній Сумщині у Марківській середній школі — був заступником директора. Від посади директора відмовився, бо скромно вважав, що не має достатнього досвіду (нині на таку «дрібницю» здебільшого не зважають). Деякий час гартувався в обласному Інституті удосконалення вчителів.

Після переїзду на Донбас працював у Мар’їнці: спочатку інспектором шкіл, з часом кар’єрними сходинками піднявся до заступника завідувача райвно. Набувши досвіду і знань, Василь Іванович дійшов до Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Тут захистив кандидатську дисертацію, присвячену проблемам факультативного навчання.

Саме завдяки прогресивним ідеям Василя Кизенка у наших школах свого часу з’явилися нові, цікаві, а головне — життєво-прикладні факультативи: «Тобі, дівчинко», «Тобі, хлопчику», «Які бувають машини», «Із бабусиної скриньки», «Із дідусевої майстерні»... На ці факультативи діти ходили із задоволенням, на них чекали.

Василь Іванович у захваті від своєї роботи. Пишається мудрими колегами, справжніми корифеями. А багаж наукової праці має чималий. У серпні виповнилося 30 років, як Василь Кизенко переступив поріг Інституту педагогіки. Нині він — провідний науковий співробітник відділу дидактики (наука про теорію навчання). Очолював цей відділ з 2006-го по 2010 рік. А потім пішов у докторантуру, бо переконаний, що без науки у нашої країни немає майбутнього. Вже опублікував монографію, тепер працює над докторською дисертацією.

А невдовзі буде 15 років, як Василь Іванович очолює первинну профспілкову організацію інституту. Це додаткове громадське навантаження, яке довіряють чесним і сумлінним людям. Саме таким є наш читач. Колеги знову і знову покладають на нього вирішення своїх соціальних питань, обираючи головою профкому.

Кажуть, що у дні народження здійснюються мрії хороших людей. Так сталося і у Василя Кизенка. На його передплатну квитанцію випав приз — тонометр. І диво! Про сюрприз від улюбленої газети Василь Іванович дізнався саме на свої іменини. А свій старий тонометр давно мріяв замінити...

Вручаючи приз, ми побажали Василю Івановичу успішного захисту докторської дисертації, особистих гараздів і міцного здоров’я! Мати під руками тонометр, але користуватися ним якомога рідше!

Фото Олексія КУСТОВСЬКОГО.