Униз, потім вгору. Всього по двадцять сходинок. І сотня кроків на прямому відрізку шляху, які хочеться пробігти. Ні, стрімголов пролетіти, промайнути, не торкаючись землі. Удень ще так-сяк... не дуже страшно, хоч і темно. А як бути тим, хто поспішає вночі? Опускаєшся у те підземелля і не знаєш — що або хто на тебе там очікує. Ні, це не новий атракціон із серії жахів. Це підземний перехід у селищі Глеваха на Київщині, де у кращі часи з десятка освітлювальних приладів ледь жевріють два-три... Про антисанітарію у переході годі й казати. І немає до цього діла ні місцевій владі, ні дорожнім службам. Чекають, мабуть, коли станеться якась надзвичайна подія, тоді заходяться наводити лад?
Київська область.
