Такий вигляд має Нафтогавань Херсона з боку річки Кошова.

З ними борються, а вони... процвітають

Боротьба з тіньовим ринком нафтопродуктів на Херсонщині нагадує радше єдиноборство із міфічною гідрою. Ти їй одну голову зрубав, а навзамін десять виросли. Може, саме тому «бізнес-підпілля» ніяк спекатися не вдається. Судіть самі: лише за дев’ять місяців нинішнього року у краї викрили шістнадцять АЗС, які діяли без дозволів та ліцензій. Але за такий же проміжок часу року минулого таких самих нелегальних заправок ліквідували тринадцять (дані Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та Севастополі). Тобто розмах «чорного» підприємництва меншим не став. І це ще м’яко кажучи. Тут і з’являється незручне для влади питання: чому досі не виявили джерело, яке підживлює розгалужену мережу тіньової торгівлі пальним?

Адже для того щоб «піратська» заправка приносила прибуток, недосить купити кілька колонок та резервуар для заповнення ПММ. Треба ще забезпечити постійне надходження сюди такого ж нелегального пального. А такі канали точно існують, якщо судити зі статистики податківців — проблем із заповненням резервуарів жодних. Хто б інакше вкладав гроші у купівлю резервуарів, якщо заповнити їх було б нічим?

Потік перетікає «наліво»

Херсонці, не дуже втаємничені у стежках-доріжках тіньового бізнесу, з цього приводу тільки дивуються. А й справді, ну де торговці беруть те пальне без акцизу, якщо ані свого виробництва нафтопродуктів (Херсонський нафтозавод зупинено понад десять років тому), ані нафтових свердловин чи діючого нафтопродуктопроводу на території регіону просто немає. А не такі й великі надходження з нафтопереробних заводів інших регіонів України жорстко контролюються. Отже, потік «чорного золота», з якого держава не отримує акцизу, струменить деінде. І це, найвірогідніше, контрабанда.

Шукати його можна, звернувшись, приміром, до географічних позначок. Найбільшу кількість нелегальних АЗС податківці та поліцейські з року в рік виявляють у Бериславському, Голопристанському, Каховському та Олешківському районах області — тобто біля тих населених пунктів, що близькі до дельти Дніпра. Збіг? Не думаю, як полюбляє примовляти одіозний московський фейкомет. Можливо, причина в тому, що так зручніше й дешевше отримувати пальне, і тут найближче проходить канал його постачання. Звідки він узявся? Тут поле для припущень значно ширше.

Адже водний шлях для постачання може бути досить розгалуженим. Так, великі порти Херсона та Скадовська не мають інфраструктури для прийому пального з танкерів. Однак у пониззі Дніпра постійно з’являються наливники типу «річка-море», що везуть ПММ з Румунії. Прямують вони до Херсонської нафтогавані, і що там діється впродовж останніх п’яти років — для громадськості та журналістів таємниця.

Нафтогавань, або Херсонський нафтоперевальний комплекс, за президентства Віктора Януковича контролювався бізнес-імперією його «гаманця» Сергія Курченка. Уже тоді ходило багато чуток про масштабні оборудки з контрабандним пальним, але у жодні викриття чи скандальні судові процеси це «не виливалося» — у «гаманця» все було під контролем. Після відомих подій 2014 року ХНПК передали в управління Держпідприємству з забезпечення нафтопродуктами, і Нафтогавань продовжувала приймати імпортне дизпаливо, якого на той момент Україні гостро не вистачало. Хоча за потужності у мільйон тонн ПММ на рік термінал наполовину завантажений.

Тепер Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) планує передати об’єкти нафтоперевалки у Херсоні в управління іншій господарській структурі. Це те, що відомо офіційно. А неофіційно чутки про контрабанду як циркулювали, так і продовжують циркулювати. Херсонська митниця про них нічичирк — з того часу, як вона перетворилася на «відстійник» для високопосадовців-митників із заплямованою репутацією, там спілкування з медіа фактично припинили. Певно, в пошані принцип: «Ви нас не чіпайте, і ми вас не чіпатимемо». Либонь, із контрабандою так само?

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Фото з архіву автора.

Херсон.

Факт

Лише у 2019-му співробітники ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та Севастополі вилучили на підпільних заправках 131 тонну бензину й дизпалива на 2,3 мільйона гривень.

Факт

Експерти підрахували, що обсяг продажів бензину й дизпалива через тіньові АЗС сягає майже півмільйона тонн на рік. Загальні втрати державного та місцевого бюджету від нелегальної торгівлі ПММ Нафтогазова асоціація України оцінює у десять мільярдів гривень, які за інших обставин пішли б, зокрема, на ремонт розбитих вітчизняних автотрас.

Цитата

«Нелегальні автозаправки, які заполонили Херсонщину, створюють проблему і для жителів області, і для самого міста Херсон. Заправні пункти розміщують без дозвільних документів із порушенням усіх вимог. Через діяльність нелегалів повз місцеві бюджети проходять мільйони гривень на місяць, а жителі Херсонщини живуть як на пороховій діжці».

(Прес-служба Головного управління Держпраці у Херсонській області).

Тим часом

Днями, до прикладу, нелегальну АЗС виявили у місті Дубно. Загалом же на території Рівненщини у вересні виявлено та припинено роботу 135 «тіньових» АЗС. Поліцейські територіальних відділів та відділень поліції припинили діяльність 23 незаконних АЗС, решта закрились самі після проведеної роз’яснювальної і профілактичної роботи.

Як повідомили у відділі комунікації обласної поліції, за результатами перевірок мобільних груп поліцейські оформили 20 адміністративних матеріалів, слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за чотирма фактами.

Олександра ЮРКОВА.

Рівне.