Їх таких в Україні тільки п’ятеро — чемпіонів світу зі складання шахових задач — за весь період з часів Союзу. А на Черкащині він один — Василь Крижанівський (на знімку).

Коли Василькові мало виповнитись чотири роки, батько до дня народження вирішив зробити подарунок: дитячий фільмоскоп, аби дитина роздивлялася слайди. Дав старшому синові Володі 15 рублів, щоб той пішов у магазин і купив. У їхній Червоній Слободі такі діапроектори продавались. Але той повернувся з... шахами. Батько тоді дуже розсердився. Та шахи швидко пішли в діло: малюк з його допомогою освоїв нову гру. Недовго й програвав. Уже у молодших класах брату, а то й батькові почав носа втирати.

У червонослобідській восьмирічці перескочив з класичних шахів на композицію. Заохотила розв’язувати шахові задачі викладачка кількох гуртків на ім’я Беруте. Її, литовку, що вийшла заміж у село під Черкасами, брала ностальгія, вона передплачувала литовський журнал «Швітуріс» (Svyturys), де був і куточок для шахістів. А згодом, ще школярем, Василь Крижанівський сам починає співпрацювати з пресою: береться за шахові задачі, працює з журналістом Юрієм Стеблянком. Публікує свої перші композиції: у 12 років надіслав задачу, і вона посіла в газетному конкурсі друге місце.

— Відтоді число 12 стало для мене фартовим, — зауважує Василь Вікторович. — У дванадцять я став дванадцятим у чемпіонаті з розв’язування шахових задач в області, а 15-річним його виграв. Тоді ж батько повіз мене на чемпіонат України, де я посів... дванадцяте місце. У 17 років — третє. У 1990-му був останній союзний чемпіонат, і там я здобув... 12-те місце.

Тим часом вивчився на фінансиста-економіста, працював в облдержадміністрації, в податковій службі області. І шахові навички теж були професійні: ще в армії грав, як то кажуть, спиною. Нині ж творча справа взяла гору над чиновницькою: Василь Крижанівський працює тренером і спортсменом збірної України, живе з преміальних.

Коли готувався до попереднього чемпіонату світу (а проводиться він раз на три роки, у різних категоріях: з класичних шахів, з розв’язування задач, складання шахових композицій та рапід — «швидкі шахи»), створив 110 задач для конкурсів, змагань. Вони майже всі увійшли до альбому, виданого в Україні. До речі, за 75 задач дають звання гросмейстера України. Відібрав і відіслав на чемпіонат свої найкращі шість задач. З них судді залишають чотири, відкидаючи крайні — які набрали найменше і найбільше балів. Чотири середні залишаються, бали підсумовуються. Виборов друге місце.

А от на цьогорічному чемпіонаті світу, в якому брало участь понад сто авторів, Василь Крижанівський зі своїми оригінальними композиціями, тематику яких придумано вперше (бо деякі автори беруть чужі та вдосконалюють), залишив позаду земляка Олександра Семененка з Дніпра і серба Фаділа Абдурахмановича та став чемпіоном світу!

— Тепер ще треба стати міжнародним гросмейстером, — ділиться задумом. — За всю сучасну історію не більш як 70 осіб ставали гросмейстерами світу.

— Як ви складаєте задачу?

— Частіше все малюється в уяві. Засідаю за комп’ютером — складаю, перевіряю. Іноді засинаю о п’ятій ранку... Головне в задачі — придумати ідею і втілити її, а потім довести до абсолюту. Звичайно, мені цікаво створювати задачі найвищого рівня. Та є у мене знайомий з Вінниці, учасник багатьох турнірів з розв’язування задач, він закинув: «От ти складаєш задачі супер. А що ти пропонуєш для народу?». Тож і простенькі композиції публікую.

— Які характерні риси шахістів? Там же логіка, передбачення ходів суперника — тобто це люди жорсткі і досягають у житті практичних (бізнесових) успіхів?

— Ні, переважно це чутливі, захоплені люди і альтруїсти. Я, наприклад, почесний донор, здав понад 50 доз крові. Це як потреба — допомагати іншим. Роблю, що можу, без винагороди для розвитку шахової справи.

— А у вас є свої кумири?

— Та ви знаєте... ну хто в чемпіона світу може бути кумиром? — і жартує, і ні пан Василь.

— Чи граєте ви в шахи з комп’ютером?

— Сьогодні шахова програма уже на тому рівні, що жоден гросмейстер, чемпіон світу, не може її переграти. Я читав, що штучний інтелект спочатку запустили на добу, щоб він сам з собою вчився грати в шахи, і він пересягнув людські можливості. Але ще жодна програма не може скласти шахової задачі. Та я побоююсь, що років через п’ять буде й це...

До золотої медалі чемпіона світу премії  не передбачено — сама слава. Тим часом переможець готується до нової цілі: то були одиночні змагання, а у 2020 році відбудеться командний чемпіонат світу з шахів.

«Ми хочемо здобути перемогу над росіянами. Попередні два цикли вони нас обходили», — ось що не дає спокою Василю Крижанівському.

Черкаси.

Фото автора.