Восени, коли всі — і родини, і сільськогосподарські підприємства, і переробники, і експортери — так чи інакше роблять запаси на зиму, мимоволі протиставлять нинішній ситуації торішню. На Хмельниччині таке порівняння виявилося на користь цьогорічного врожаю, але програє старим цінам.

Хоча пшеничні засіки повні

Певні побоювання, що не вдасться зібрати такий же вал зернових, як це було торік, супроводжували хмельницьких аграріїв ще з весни. Все тому, що торішній вал був чи не максимальним за останні часи, тож отримати такий вдруге не сподівалися. Тим паче що і погодні умови були доволі складними. Але вже після обмолоту ранніх зернових, зокрема пшениці, котра займає значну частку посівів, зрозуміли: побоювання марні. За багатьма пунктами землероби не тільки не втратили позицій, а й перевершили досягнуте раніше. Найпомітніший плюс дав ячмінь. Його зібрали майже втричі більше — понад 400 тисяч тонн. Цьому посприяло і те, що посіяли його більше. Але не тільки. Врожайність виявилася вищою на шість центнерів з гектара і сягнула 48 центнерів.

Хоча для масового покупця ця культура може видатися не надто важливою, бо крупа з неї до споживчого кошика безпосередньо не входить, проте орендарі задоволені такими показниками. Адже гарні врожаї — це вагомі прибутки.

Так само порадувала хліборобів і озима пшениця, якої зібрали по 59 центнерів з гектара, що так само перевищило попередні показники. Хоча загалом намолотили стільки ж, як і торік — 1,4 мільйона тонн. І це тому, що посіяли дещо менше. Втім, на споживчому ринку це практично ніяк не позначиться.

Хотілося б, щоб вартість хлібобулочних виробів завдяки таким здобуткам аграріїв не зростала. Але тут важко давати будь-які гарантії. Бо остаточна ціна залежатиме не лише від сировинної складової, а ще й від вартості енергоносіїв та розміру заробітної плати. Саме останні чинники є каталізатором збільшення цін.

Кукурудза знову б’є рекорди

Чималі доходи компанії-орендарі сподіваються отримати від кукурудзи. Попри те, що її посіви в області майже на десять тисяч гектарів менші, ніж минулоріч, урожай виявився чудовим. Зерна нині мають до 88 центнерів з гектара. І це практично на старті жнив, бо вони пройшли лише на п’ятій частині площ. Фахівці прогнозують: надалі врожайність тільки зростатиме. Наразі з обмолотом на кукурудзяних полях не надто поспішають. Адже через особливості весняної погоди посівну проводили пізно, тож і дозрівання качанів затягується.

Зате на полях із соєю та соняшником роботи наближаються до завершення. Останній зібрано майже на 80 відсотках площ, і середня врожайність сягнула 33 центнери з гектара, що перевищує торішню. Однак не всі мають такі результати. Якщо у Теофіпольському, Хмельницькому, Чемеровецькому районах збирають до 41 ц/га, то у Славутському — не більше 27 центнерів. Утім, навіть останні показники є доволі вагомими, адже в середньому по країні збирають по 23,6 ц/га.

Картопля трохи «заспокоїлася»

Попри те, що увага переважної більшості аграрних компаній зосереджена саме на зернових та олійних культурах, споживачів значною мірою цікавить урожай овочевої групи, зокрема картоплі. Цієї осені вона спричинила чи не найгучніший ціновий скандал на продуктовому ринку. Але поступово ажіотаж серед покупців впав, і ціни — також. З 18 — 20 гривень за кілограм вони опустилися до 10 — 16.

Фахівці й досі не можуть пояснити причини різкого цінового стрибка. Адже говорити про масовий неврожай не доводиться. Як підрахували в обласному департаменті агропромислового розвитку, торік в області було зібрано 1,3 мільйона тонн бульб. Нинішнього урожай становить трохи більше мільйона. Таке скорочення пояснюють зниженням врожайності, котра зменшилась із 208 центнерів з гектара до 180. Але таке падіння не можна назвати критичним. Воно не повинно призвести до дефіциту картоплі на ринку. Імовірно, спрацював інший фактор: зменшення врожаю підштовхнуло виробників «підтягнути» вартість свого товару до інших позицій.

Якщо раніше під час формування ринкової ціни на картоплю таку складову, як трудозатрати, практично не враховували, то тепер ніхто не хоче працювати на картопляних полях безоплатно. Це і підігнало догори ціну. Припускають, вона втримуватиметься надалі, незалежно від того, як родитиме.

Посівна закладає майбутні вартості

Уже тепер, під час осінньої посівної, закладаються вартості майбутніх врожаїв. Початок виявився не надто вдалим. Адже традиційно з середини вересня в області настає оптимальний час для робіт. Цього разу графіки довелося істотно змістити через посуху. Лише на початку жовтня випали незначні опади, котрі хоч трохи зволожили ґрунт. Тож досі вдалося засіяти заледве 170 тисяч гектарів.

Утім, загалом темпи не викликають тривоги. Аграрії забезпечені необхідним ресурсом, потужна техніка напоготові, тож до кінця оптимальних термінів — а це середина жовтня — сподіваються впоратися, засіваючи щодня до 10 тисяч гектарів. Адже і вологи в ґрунті зовсім небагато, тому всі поспішатимуть кинути насіння в мокру землю.

Ринок вносить корективи

Поки тривають роботи на полях, ринок формує свої ціни. У господарствах зазначають: зернові коштують дещо менше, ніж торік. Але, сподіваються, із завершенням жнив «вирівняються і стабілізуються». У будь-якому разі говорити про те, що орендарі недоотримають прибутки, не доводиться.

Чи не найбільше серед зернових втратила в ціні соя. Якщо торік її вартість доходила до десяти тисяч гривень за тонну, то тепер тримається на рівні восьми тисяч. Але навіть за такого падіння навряд чи доведеться говорити про збитки. Адже, за словами фахівців, рентабельність цієї культури становить до 70 відсотків. І це означає, що і за ще менших вартостей вона все одно принесе прибутки.

Загалом великий зерновий бізнес, а саме він панує в аграрному секторі краю, може бути задоволеним цьогорічними здобутками: хороший врожай дасть чималі дивіденди. А от споживачу залишається хіба що моральне задоволення від виграної битви за урожай. Бо ніхто з її «переможців» не заявляє, що готовий зменшити ціну на зібране з полів чи на продукцію переробної промисловості.

Хмельницька область.

Мал. Миколи КАПУСТИ.