Бджолярська справа не така вже й солодка, як декому здається. Утім, для того, хто по-справжньому її любить, усі клопоти — в радість. «Солодко не лише від споживання меду, а й від спілкування із тими, хто його виробляє», — стверджує Григорій Шкарівський (на знімку).
Григорій Іванович — пасічник у другому поколінні, займається бджільництвом із 1985 року. Розпочинав із двох вуликів, подарованих батьком, ветеринарним лікарем Іваном Петровичем.
Робота на пасіці — клопітка та нелегка, потребує чималих знань і умінь. Як фахівець у галузі тваринництва Григорій Іванович мав базові знання про біологію бджолиної сім’ї. Тож коли мистецтво спілкування з комахами-трудівницями захопило його, почав збільшувати кількість роїв. Головною метою майстра була і залишається якість золотого нектару.
І нині Григорій Шкарівський добре знається на своїй справі — на власному досвіді запроваджує нові технології, ділиться напрацюваннями із початківцями, розв’язує спільні проблеми з досвідченими пасічниками.
Майже 10 років він є активним учасником виставок, семінарів, практичних зустрічей. Нещодавно медових справ майстер брав участь у виставці-ярмарку «Бджільництво-2019», яка проводилась Національним науковим центром на базі «Інституту бджільництва імені П. І. Прокоповича» у Києві. Ярмаркувало понад 200 учасників. З-поміж них конкурував і цілющий продукт нашого земляка — члена районної спілки пасічників.
Надзвичайно приємно зазначити, що пан Григорій отримав найвищу відзнаку — грамоту за перемогу в номінації «Найкращий мед України» (мед з акації). Як зізнався пасічник, цей прозорий і духмяний нектар його крилаті трудівниці збирали на дніпровських схилах поблизу Канева.
До речі, акацієвий мед — найсвітліший, один з кращих на смак, він також найлегший для засвоювання. Тому його можна давати навіть маленьким діткам (краще з 4—5-річного віку). Дієтологи рекомендують поступово додавати його до раціону алергіків. Варто вживати акацієвий мед як загальнозміцнюючий засіб, а також при безсонні, для заспокоєння.
Київ.
Фото надано автором.
