В одну з рівненських піцерій поблизу Покровського собору зайшов чоловік зі скринькою в руках. Зазвичай у цьому закладі, що вирізняється високою культурою обслуговування, не дозволяють жебракувати. Чоловік поводився неадекватно — він помітно нервував, у нього тряслись руки. Допоки персонал оцінив ситуацію і відреагував, наркоман встиг підійти до деяких столиків. Відвідувачі, аби відчепився, кинули кілька купюр.

Мене обурило те, що наркоман протягував скриньку з портретом хворого хлопчика, для якого він нібито збирає пожертви. Як з’ясувалося згодом, цю скриньку він поцупив в одному з магазинів, де справді покупці робили пожертви. Подумалось, до чого вже треба дійти морально, щоб в гонитві за дозою прикриватись чужою бідою?

Рівне.