Тваринництво займає 14% від валової продукції сільського господарства Луганщини, та, незважаючи на окремі проблемні аспекти цінового та економічного характеру, продовжує відігравати важливу роль у розвитку аграрного сектору області.
Повернути втрачені позиції
На промислову переробку в сусідні області Луганщина вивозить щоденно десь 70 тонн високоякісного молока. П’ять молокопереробних підприємств області за рік переробляють лише 135 тисяч тонн молока, тобто трохи більше половини того, що область надоює. Можна й більше. Виробничі потужності дозволяють, та молока не вистачає.
Щоб пояснити таку ситуацію, слід згадати 2014—2015 роки, коли через воєнні дії сільгоспвиробники області втратили шляхи реалізації своєї продукції. Обставини придавили так, що фермери вимушені були погоджуватися на будь-які умови, аби утримати свої господарства, не збанкрутіти і не розвалитися. Куп’янський молокозавод сусідньої Харківської області, зокрема, тоді використав ситуацію, запропонувавши сільгоспвиробникам Сватівського, Троїцького, Білокуракинського, Біловодського районів укласти угоди на поставки молока. За ними фермери області працюють і до сьогодні, хоча умови такої співпраці вже не завжди влаштовують. Скажімо, заборгованість Куп’янського молокозаводу перед виробниками молока Луганщини становить 10 млн грн. Фермерів, зрозуміло, такі партнерські стосунки не влаштовують, але вони їх не переривають, бо ризикують втратити більше. Річ у тім, що за угодою переробник встановив на фермах свою охолоджувальну систему, і тільки-но партнерство буде розірвано — обладнання у них заберуть.
Місцеві переробні підприємства теж виявляють ініціативу в цьому плані, пропонуючи свої послуги в охолодженні молока. Торік, наприклад, коли Марківський сироробний завод запрацював на повну потужність, його представники почали активно їздити по господарствах і пропонувати більшу закупівельну вартість молока, ніж Куп’янський переробник. Але фермери розводили руками: якщо вам віддамо молоко, у нас заберуть охолоджувальні системи. Загалом фермерів приваблює готовність місцевих молокопереробників розраховуватися за сировину одразу, але йти на ризик вони не готові.
Що ж треба для того, щоб молоко залишалось і перероблялось на своїй території? У департаменті агропромислового виробництва Луганської ОДА-облВЦА вважають, що дієвим виходом із ситуації може стати створення кооперативів. Саме об’єднавшись, молоковиробники мають можливість взяти участь у державних програмах і, отримавши допомогу від держави, стати на ноги.
Скажімо, є програма з компенсації 70% вартості придбаного обладнання, інші. Певний досвід область уже має. Протягом минулого року відкрито 11 сільськогосподарських кооперативів, 6 з яких — молочарського напряму, та два фермерські сімейні господарства. Вони об’єднуються, щоб закупити охолоджувальне обладнання і завдяки йому поліпшити якість молока.
До власних інвестицій додати державні
Протягом двох років сільгосппідприємствами області інвестовано в тваринництво понад 50 млн грн. Це власні кошти, які здебільшого були спрямовані на реконструкцію ферм та придбання племінного поголів’я. До речі, стабілізації поголів’я ВРХ та збільшенню виробництва тваринницької продукції сприяла програма «Державна підтримка галузі тваринництва». Протягом двох останніх років сільгоспвиробники усіх форм власності області отримали за цією програмою 36 млн грн.
Цього року спеціальну дотацію 9 млн 762 за вирощування молодняку великої рогатої худоби отримало 3 528 фізичних осіб. Уже підготовлено та направлено документи для участі у другому етапі цієї програми.
За січень—вересень надій на одну фуражну корову на Луганщині становить 2 958 кг. Це майже вдвічі менше за середній показник по Україні. Привід для занепокоєння є. Отож область звертає увагу на селекційно-племінну роботу з формування генетичних ресурсів. Один зі шляхів цієї роботи — створення племінних господарств. На сьогодні вже шість господарств вирощують високопродуктивних тварин для ремонту як власного стада, так і для забезпечення племінними ресурсами інших господарств області. Наприклад, статус племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби української чорнорябої молочної породи отримало товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слобожанська» Сватівського району. Має потенційну можливість щодо створення племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясної породи «шароле» агрофірма «Привілля» Троїцького району. Тут уже завезено 60 голів племінного стада.
Протягом року в області все-таки вдалося збільшити виробництво молока. Щоправда, не набагато, але навіть ці кілька відсотків мотивують на досягнення більш вагомих результатів.
Луганська область.
