Спочатку навести лад із землею, а потім — продавати

Виступає Роман Лещенко, уповноважений Президента України із земельних питань.

У центрі Микола Васильченко — Герой України, директор, засновник СТОВ «Агрофірма «Маяк», село Піщане Золотоніського району Черкаської області.​

Спочатку навести лад із землею, а потім — продавати. Про це вели мову на зустрічі із заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарасом Висоцьким, проектним менеджером Офісу реформ Кабінету Міністрів Андрієм Мартином, уповноваженим Президента із земельних питань Романом Лещенком очільники ОТГ, керівники сільгосппідприємств, фермери, представники громадськості Черкащини.

Хочуть почути думку семи мільйонів пайовиків

Тарас Висоцький зазначив, що «земельні» проекти, внесені до парламенту, — не догма, триває дискусія. Нещодавно Президент України Володимир Зеленський обговорив з представниками аграрної галузі проведення земельної реформи. «У нас є певні позиції, бачення, але ми готові їх обговорювати. Без фіксації компромісного, узгодженого з українським народом варіанта, далі реформа не рухатиметься. Але й нічого не робити не можна», —наголосив Тарас Висоцький. Зауважив, що законопроект про обіг земель сільгосппризначення — це лише частина реформи.

Роман Лещенко підкреслив, що «Президент хоче чути сім мільйонів пайовиків, йому важлива позиція цих людей. Його непокоїть той факт, що мільйон українців померли і не скористалися своїм правом продати пай. А їхніх півмільйона гектарів просто пішли в державу...». Зауважив, що земельна реформа — це не тільки питання продажу землі, а й наведення порядку із землею. Адже діють тіньові схеми. За договором емфітевзису вже продано й перепродано понад два мільйони гектарів сільгоспугідь.

Є законопроект, поінформували високопосадовці, яким передбачено, що землі резерву за межами населених пунктів будуть передані громадам.

Громади отримають повний доступ до Держкадастру, а він наповнюється з різних відомств — з лісового, заповідного фондів, природи і надр, щоб кадастрова карта була повною. «Ми робитимемо все, щоб наповнився кадастр, щоб до 1 серпня наступного року внести всі землі... Хто заходив у кадастр, бачив, як все змінилося. Інформація буде максимально повною і відкритою. Рухаємося до того, — наголосив Андрій Мартин, — щоб нормативну грошову оцінку можна було дізнатися, просто клікнувши по карті».

Є вже рішення про фактично ліквідацію функцій Держгеокадастру розпоряджатися землею, повідомив уповноважений із земельних питань Роман Лещенко: «Коли ми говоримо про Держгеокадастр, у дев’ятьох з десяти людей асоціація, що це зло.

Значить, це треба змінювати... Держгеокадастр має стати просто якісним сервісом, — підкреслив урядовець. — Перегорнути сторінку і забути. Спілкування з чиновниками буде в електронній формі».

— Перше прохання фермерів на Кіровоградщині: «Не рухайте сильно той геокадастр, бо був хабар 300 доларів, а став 500», — зауважив Тарас Висоцький. — Дайте нам кілька місяців часу і Держгеокадастр не буде розпоряджатися власністю українського народу. У громаді люди краще знають, як розпорядитися землею, двома третинами голосів прийматимуться такі рішення.

У залі фермери загомоніли, що й справді, до сьогодні у цій державній структурі гребуть хабарі. «Давайте факти, хто, скільки й кому заніс», — закликав заступник міністра. — Заяви, прізвища — ми спільно будемо передавати у відповідні органи».

Кому і скільки в одні руки

Тарас Висоцький окреслив ці два дражливі для суспільства моменти. Була норма обмеження — 35 відсотків земель громади, але виробники, у яких по 2—5 тисяч гектарів, запротестували. Тому «за їхнім проханням ми цю норму виключили». Обговорення триває. «Буде обмеження щодо іноземного капіталу будь-яких форм країни-агресора. Навіть якщо воно десь виникне — це буде конфіскація угідь», — озвучив позицію.

Під час діалогу Олексій Душейко, співзасновник групи підприємств СТОВ «Дніпро» з Чорнобаївського району, запропонував: якщо землю зможуть купувати юридичні особи, то лише зареєстровані в Україні, ті, що працюють за українськими законами.

Кінцевим власником має бути громадянин України, а підприємство повинно мати досвід роботи в сільському господарстві, наприклад, п’ять років. Це щоб не було скупляння землі чи перепродажу. Потрібен також механізм першочергового права викупу землі орендарем, а не так, як сьогодні — при продовженні договорів оренди пріоритет орендаря тільки на словах. А який буде механізм протидії нарочитій купівлі окремих паїв серед поля, щоб зробити колапс для орендаря? Тарас Висоцький відповів на це, що буде високий податок з перепродажу.

Сільські голови з Маньківського району висловили побоювання, що землі резерву, ці зручні масиви, багато хто з тугим гаманцем захоче викупити, а куди ж громада без землі? Тарас Висоцький: «Хто змусить громаду продати землю? Вона може її віддати в оренду, хоч і під 30 відсотків».

Буде вдосконалена процедура земельних торгів, вона перейде на систему «ProZorro». Переважне право придбання ділянки матиме орендар. Розмір лоту — не більше 20 гектарів.

Надані в оренду ділянки фермери викуповуватимуть

— Що буде із землями, переданими фермерам у довічне користування? — стривожена голова асоціації фермерів Смілянського району Катерина Артеменко. Відповідь урядовців: вони повинні її викупити протягом 10 років за рівнем нормативної грошової оцінки, тобто, фактично, за орендну плату.

Тарас Висоцький повідомив, що уряд компенсуватиме малим фермерам частину відсоткової ставки за кредити, щоб фермер покривав лише вартість адміністрування (3—7 відсотків), і працюватиме над тим, щоб банківська ставка знижувалась. На наступний рік, на його думку, буде достатньо 4,5 мільярда гривень для компенсації навіть 17-відсоткової ставки. «У малих виробників завжди проблеми із заставою. Земля буде заставою, і буде запуск державного фонду часткового гарантування».

Президент України стоїть на позиції термінового прийняття антирейдерського законодавства, повідомив Роман Лещенко. Підвищується відповідальність за порушення правил реєстрації та нотаріального посвідчення правочинів.

Торкнувся уповноважений й теми тіньовиків та тих, «хто платить 350 гривень за гектар»: «Епоха, коли хтось працює в тіні і переманює пайовиків, і розказує, що «я дам на 500 гривень більше», закінчується. Податок прив’язуватиметься до гектара сільгоспугідь, незалежно від того, це СТОВ, фермер чи одноосібник».

Олександр Пухир, фермер з Лисянського району, запитав урядовців чи можна буде повернути землі, за якими пройшли незаконні, закриті аукціони? «По кожному випадку, де були порушення, ми готові розглядати, хто скільки кому носив, але автоматичного скасування результатів не буде, бо буде хаос», — відповів Тарас Висоцький.

— Чому сьогодні є договори на оренду землі на 35—45 років під 3—4 відсотки? — допитувались районні керівники. «Ми правова держава. Не буде такого рішення, що ми ці договори розірвемо одномоментно. Передамо громадам — вони вирішуватимуть, як діяти». Є випадки, коли виробник готовий підняти орендну плату, але для цього йому треба йти на торги, а на них з таким свавіллям Держгеокадастру іти остерігаються.

Сільський голова села Мошни Черкаського району Богдан Шкарбута звернув увагу на те, що є зниження надходжень до бюджету, бо земля не переоцінюється. Є паї, вартість яких... 4 тисячі гривень. Землекористувачі у договорах із сільрадою мусять записувати оцінку землі 1995 року, бо вона значно вища, ніж та, яка діє сьогодні. Але досі існує норма, за якою індексація не проводиться, якщо інфляція становить менше 10 відсотків...

Роман Лещенко навів цікаву цифру про «земельний популізм»: «Згідно із законодавством, кожен громадянин має право на отримання земельної ділянки до 2 гектарів. Нас майже 40 мільйонів, це 80 мільйонів гектарів. А ліміт у нас 42 мільйони. Де набратися на всіх?»

Назвали урядовці телефонну «гарячу лінію» Кабміну, яка працює цілодобово. Її номер — 1545. Телефонуйте.

Пряма мова

— Через кілька місяців головним розпорядником земель в Україні стануть органи місцевого самоврядування, — зазначив проектний менеджер Офісу реформ Кабінету Міністрів Андрій Мартин. — Вони зможуть також викуповувати землю у пайовиків. Сьогодні вирішується питання встановлення меж між громадами — бо чия земля, того й податки. Це буде внесено в Держкадастр.

Фото надано прес-службою Черкаської обласної ради.