Відновлювальні роботи на Петровській насосній станції.

За п’ять років війни на сході України Попаснянський водоканал, як важливий об’єкт життєдіяльності прифронтового міста, не просто функціонує, а вже має тенденції до розвитку. В цьому певною мірою є заслуга Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Створення Попаснянського райводоканалу з самого початку було пов’язане з труднощами. Підприємство почало функціонувати лише з липня 2015 року, об’єднавши частину об’єктів обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», які залишилися на підконтрольній українській владі території області. До того ж більшість цих об’єктів розташована у безпосередній близькості від лінії розмежування, а це означає, що практично всі вони в процесі військового конфлікту тією чи іншою мірою піддавалися обстрілу і зазнавали руйнувань. Якщо говорити конкретно, то постраждало понад 70% майна водоканалу, а це практично всі водозабірні об’єкти, розташовані уздовж Сіверського Дінця.

І ще один дуже важливий нюанс. Підприємство розділилося так, що на підконтрольній українській владі території перебуває нині більша частина водозабірних об’єктів, в той час як на тимчасово окупованій залишилася велика частина споживачів.

— За даними, якими володіє наше підприємство, ми обслуговуємо 30 тис. абонентів підконтрольної частини Луганщини і десь до мільйона осіб — непідконтрольної. Тобто 98% постачання води нашого підприємства припадає на окуповану територію, — уточнює головний інженер водоканалу Сергій Алексєєв.

Загалом, якщо не брати до уваги збройний конфлікт, ситуація на Попаснянському водоканалі така ж сама, як і на інших підприємствах України — зношеність мереж та обладнання сягає 80%. Тобто ресурс, закладений при будівництві цих об’єктів, уже давно себе вичерпав. Ясна річ, сьогодні необхідно замінити чи не всі мережі, встановити більш економне насосне обладнання з урахуванням подорожчання електроенергії тощо. Так ось у цьому попаснянським водникам, можна сказати, пощастило, бо їх підтримує Міжнародний Комітет Червоного Хреста.

Власне, ця організація стала допомагати одразу, з початку військового конфлікту. Реагентами, обладнанням, будівельними матеріалами для відновлення об’єктів, що потрапили під обстріл. Завдяки такій допомозі господарство Попаснянського водоканалу сьогодні має задовільний стан. Хоча роботи, пов’язаної з відновленням мереж, попереду ще багато, явні руйнування, які б не давали можливості працювати, на сьогодні усунені й усі критичні моменти вирішені.

Зокрема, завершується реконструкція Петровської насосної станції. Основну частину колекторів уже замінено, залишилося навести лад у приміщенні, зробити косметичний ремонт будівлі тощо — і до кінця року об’єкт буде готовий. Петровська насосна станція експлуатується вже понад сорок років і має стовідсотковий знос. Отже, проведена реконструкція забезпечить безперебійне водопостачання з обох боків лінії розмежування і, є надія, допоможе працювати ще чотири десятки років.

Попасна отримує воду за двома напрямами, один з яких проходить практично просто по лінії розмежування. А це вносить свої небажані корективи в діяльність водників. Скажімо, на окремі ділянки трубопроводу вони не можуть потрапити протягом п’яти років, тоді як прилади показують тут великі втрати води. З допомогою МКЧХ та UNICEF нині будується нова система трубопроводу, яка допоможе обійти цю складну і небезпечну ділянку. Переробивши в такий спосіб схему подачі води в Попасній, водоканал отримує можливість подавати воду повний світловий день.

— Вважаю, що 2019 рік був успішним для нашого підприємства, — каже Сергій Алексєєв. — Враховуючи підтримку МКЧХ і в подальшому, ми вже налаштовані не латати дірки, а починати розвивати своє підприємство. Наразі це важливо.

Коментар

Голова субделегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Сєвєродонецьку Себастьяна Фюстьє:

 — МКЧХ має багато проектів, спрямованих на забезпечення гідних умов життя для людей, які страждають від наслідків конфлікту, зокрема, на Луганщині. Найбільшим пріоритетом для нас є 5-кілометрова зона з обох боків від лінії розмежування.
Доступ до питної води — одна з основних потреб. На Луганщині МКЧХ зосередив свої зусилля на підтримці підприємств водопостачання та усуненні проблем з організацією водопостачання населення з обох боків лінії розмежування.
Зокрема, комунальне підприємство «Попаснянський районний водоканал» є важливим постачальником питної води для територій, підконтрольних та непідконтрольних українському урядові, адже забезпечує водою понад мільйон осіб.
Під час конфлікту МКЧХ забезпечив це підприємство трубами, технікою та обладнанням для ремонтних робіт, паливом, покрівельними матеріалами, приладами обліку води, пристроями для пошуку втрат води, реагентами тощо.
Основний фокус нашої уваги спрямований на відновлення об’єктів, пошкоджених у результаті конфлікту. Протягом минулих років МКЧХ на Луганщині також установив дві нові водонапірні вежі у Попасній замість зруйнованої обстрілами. У Кримському та на КПВВ «Станиця Луганська» пробурили свердловини. Постійно ведуться роботи із забезпечення водою медичних установ, розташованих уздовж лінії розмежування.
Цього року проект з відновлення Петровської насосної станції є для Сєвєродонецького офісу МКЧХ найбільшим за обсягами запланованих робіт та вартістю (приблизно 200 000 доларів США).

Фото прес-служби МКЧХ у Сєвєродонецьку.