На знімку: Михайло Алєксєєвцев у колі рідних. Зліва направо: правнучка Анна-Марія, дружина внука Юлія, внук Олександр, дочка Людмила, правнук Єгор.
Фото автора.
Живе він разом із онуком Олександром.
Михайло Федорович жодного дня не сидів без діла. Після служби в армії працював і головою колгоспу в селі Боголюби, і в будівельних організаціях. Але дожити до такого поважного віку ветерану допомогла не лише працелюбність, а й те, що він завжди обмежував себе в їжі, час від часу навіть голодував. Ніколи не палив і не зловживав алкоголем. Хоча, як зауважив внук Олександр, на свята може дозволити собі випити з усіма невеличку чарочку коньяку. Минулоріч навіть перед Днем Перемоги прийшов з усіма в кафе, де вітали ветеранів.
Михайло Федорович завжди робив зарядку. І досі, як зазначив перший заступник голови обласної організації ветеранів України Геннадій Гулько, при потиску рук Михайла Федоровича відчувається їх сила. І найдивніше, на обличчі — ні зморшки. Єдине — трохи підводить слух. Але і це не завадило нам повноцінно поспілкуватися.
Серед багатьох нагород, які прикрашають кітель майора у відставці Михайла Алєксєєвцева, не вистачає ордена Вітчизняної війни 2-го ступеня, який колись у нього вкрали недобрі люди. Всі решта на місці.
Серед безкінечних спогадів, які ятрять душу колишнього воїна, і той спекотний день 22 червня 1941 року, коли разом зі своїм відділенням мав іти купатися на Янівське озеро, що неподалік Львова. Однак почалася війна. Відступали спочатку до Львова, де довелося рити окопи довкола штабу 6-ї армії, а потім була кривава дорога на Київ на броні танків. Вихід із оточення...
Привітати ветерана зі 100-річчям прийшли заступник міського голови Луцька Ірина Чебелюк (на знімку), заступник директора департаменту соціальної політики міськради Тетяна Янчук, заступник начальника відділу по обслуговуванню осіб із інвалідністю, ветеранів війни і праці Лариса Корпач. Вони вручили ветерану квіти, грамоту від міської ради.
Серед інших подарунків автор цих рядків вручив ювіляру календарі «Голосу України» на 2020-й і побажав зустрітися наступного року в цій же порі, аби обновити їх.
